"Ми голодні": що відбувається на Кубі та чому розпочалися протести

Упродовж останнього часу на Кубі почали виникати протести місцевих мешканців, щобільше, багато кубинців покидають свої домівки та стають біженцями

Еспресо пояснює, що відбувається на Кубі та чим спричинене загострення економічної кризи.

Про що у тексті

Що відбувається на Кубі сьогодні: криза та протести

У другому за величиною місті на острові - Сантьяго-де-Куба - вийшли на вулиці сотні людей, які скандували "електрика і їжа" та "Patria y Vida" (Батьківщина і життя). Перші протести відбулися перед будівлею уряду, коли матері скаржилися, що не можуть нагодувати своїх дітей через багатогодинне відключення електрики. Вже згодом до них доєдналися сотні людей, а серед гасел з'явилося також "досить брехні" та заклики про свободу. 

Протести на Кубі розпочалися декілька днів тому, проте зріли вони вже  впродовж тривалого часу. Мирні протести відбулися не лише у Сантьяго-де-Куба, а також у Баямо, Гранмо та інших місцях. Вийти на вулиці своїх міст кубинців змусила ситуація із відключеннями електрики та розподілом харчових продуктів: годинами мешканці острова залишаються без можливості приготувати їжу та без світла, окрім того, у країні загострюється економічна криза, коли спостерігається навіть дефіцит найнеобхіднішого – хліба та молока. Зокрема, на початку березня через цю ситуацію уряд Куби вперше звернувся по допомогу до Всесвітньої продовольчої програми ООН. 

Куба переживає одну з найгірших економічних та енергетичних криз у своїй історії. Хвилі відключень електроенергії посилилися в останні тижні, лише поглиблюючи критичний стан мешканців через постійну нестачу продовольства та інфляцію.

Фото: gettyimages

Вже сотні тисяч людей покинули свої домівки на острові. І передовсім багато з них попрямували до Сполучених Штатів Америки у пошуках кращого життя та можливості не жити в голоді. Натомість ті, хто залишився, розпочали протести.

Як повідомляли місцеві медіа, група Justicia 11J, яка відстежує арешти демонстрантів на Кубі, поінформувала, що під час протестів було затримано щонайменше трьох осіб. Натомість державні медіа стверджували, що поліцейські на місці події у Сантьяго лише охороняють демонстрацію.

Свою реакцію на протести висловив також президент країни Мігель Діас-Канель. Він опублікував кілька дописів у мережі X.

"Кілька людей висловили своє невдоволення ситуацією з електропостачанням та розподілом харчів. Цей контекст використовується ворогами Революції для дестабілізації ситуації", – заявив він. 

Щобільше, президент комуністичної Куби звинуватив у підбурюванні протестів антиурядових "терористів", які начебто базуються у США.

Тим часом посольство США на Кубі підтримало "кубинський народ у його прагненні реалізувати своє право на мирні зібрання". Поряд із тим наголошуючи, що "кубинський уряд не зможе задовольнити потреби свого народу, доки не прийме демократію і верховенство права та не поважатиме права кубинських громадян".

Попередні гучні протести у країні, їхні наслідки та рішення

Попередні гучні протести на Кубі відбулися у 2021 році. Їх спричинила ситуація, в якій країна опинилася після пандемії COVID-19. Тоді у столиці Гавані та низці інших міст пройшли масові акції протесту проти комуністичного режиму. Це були найбільші антиурядові демонстрації на Кубі з часів протестів 1994 року.

Люди вимагали більших свобод, демократії та рішучих дій уряду щодо COVID-19. Через рекордні показники захворюваності у країні  протестувальники закликали владу прискорити темпи вакцинації. Окрім того, висловлювали незадоволення дефіцитом електроенергії та їжі, який продовжував зростати.

Фото: Reuters

У тих протестах Мігель Діас-Канель також звинувачував США в "підігріванні атмосфери", а заразом і кубинсько-американську мафію. І закликав прихильників комуністів виходити на вулиці й давати відсіч протесту. Мовляв, "захистити революцію".

Тоді своє невдоволення важким економічним становищем у країні висловили тисячі людей, які вимагали й демократичних прав та свобод. Під час акцій сотні демонстрантів були затримані, а щонайменше одна людина загинула. Десятки затриманих перебуває у в'язницях і сьогодні, і можуть залишатися там упродовж ще кількох років. Зокрема, посольство США на Кубі нагадує про них у Facebook, представляючи проєкт "За ґратами", в якому родини політв'язнів розповідають про те, як їхня відсутність вплинула на них. 

"На Кубі є чоловік, у якого через стрес випало волосся, і діти, які більше не є найкращими у своїх вступних іспитах до університету. Також є син, який страждає на важкий гастрит через стрес, і дівчинка, яку відвели до психолога, щоб пояснити, чому її мати більше не буває вдома щодня. Є літня мати, яка не може дочекатися повернення доньки та її чоловіка. Є батьки, які померли від туги. Є бабуся, яка піклувалася про свою онуку і буде піклуватися про дитину, яка, можливо, проведе перший рік свого життя у в'язниці", – пишуть у посольстві.

Разом із тим, протести мали вплив на рішення комуністичної влади у країні. На Кубі законодавчо дозволили створювати малі та середні приватні компанії зі штатом до 100 співробітників. 

Фото: pexels

Поглиблення економічної кризи: інфляція, пандемія та комунізм

Попри певні зрушення у рішеннях, державне підприємство залишилося основою соціалістичної економіки країни, а панівною формою власності є державна. Окрім того, у країні продовжується інфляція, яка у 2023 році оцінювалась на рівні 42%. А понад 70% населення Куби живе за межею бідності. Відповідно тисячі кубинців вбачають еміграцію єдиним виходом із бідності та покидають країну.

Від початку пандемії, із 2020 року, країна зіштовхнулась із найбільшою економічною кризою за останні 30 років. Тоді Куба відреагувала на COVID-19 закриттям своїх кордонів і запровадженням суворого локдауну. Це призвело до різкого економічного спаду та значного виснаження валютних резервів.

Кубинці потерпають від падіння зарплат, погіршення державних послуг, регулярних відключень електроенергії, гострого дефіциту та зростання чорного ринку. 

Неефективне управління економікою урядом та санкції, запроваджені колишнім президентом США Дональдом Трампом, ще більше скоротили число можливих джерел доходів бюджету, а субсидії з боку дружніх країн скоротилися. У 2022 році США зробили крок, щоб допомогти економіці Куби, та послабили санкції, проте це довготривала перспектива, аби дії стали відчутними.

Спроба запровадити приватне підприємництво та пустити у країну інвесторів також не може одномоментно розв'язати проблеми країни, оскільки будь-які із цих дій потребують довіри до влади, а після різноманітних провалів, досягти цього кубинському уряду буде складно.