Як працюватиме створений в ЄС Реєстр збитків, завданих російською агресією. Розмова Еспресо з генеральним секретарем Ради Європи Марією Пейчинович-Бурич

Спеціальна кореспондентка Еспресо Тетяна Висоцька розпитала її про майбутні кроки Ради Європи в допомозі Україні в рамках переговорів про вступ до ЄС, створений Реєстр збитків, завданих російською агресією і коли він запрацює, а також — про міжнародний трибунал щодо Путіна

Марія Пейчинович-Бурич - хорватська політикиня, дипломатка, економістка, ексдепутатка парламенту та ексміністерка закордонних справ. З вересня 2019 року очолює Раду Європи. Має великий євроінтеграційний досвід - на чолі міністерства закордонних справ входила до складу груп, що вели переговори про умови вступу Хорватії до Євросоюзу. Займає чітку і незмінну позицію в підтримці України та засудженні російських злочинів у російсько-українській війні. Неодноразово відвідувала Україну під час повномасштабного вторгення РФ.

Коротко про те, що в тексті:

Стамбульська конвенція, закон про медіа, захист прав людини та інше: результати співпраці Ради Європи з Україною за останні 5 років

Ви очолюєте Раду Європи вже майже п'ять років, і протягом усього цього часу Рада Європи, і Ви особисто, завжди робили багато для підтримки і допомоги Україні. Розмірковуючи про ці роки, що Ви вважаєте головними досягненнями?

Фото: Getty Images


Справді, я почала працювати на цій посаді ще до початку цієї жахливої повномасштабної агресії Російської Федерації проти України. З самого початку співпраця з Україною була дуже активною і важливою, а наш київський офіс став найбільшим офісом у державах-членах. Це є свідченням того, наскільки важливою була і залишається для нас Україна.

Говорячи про досягнення, я б почала з кількох напрямків, в яких ми працювали, і вже зараз можна побачити відчутні результати. Одним з таких напрямків, безумовно, є покращення у сфері захисту прав людини для внутрішньо переміщених осіб та тих, хто повертається додому. 

Ще одним напрямком є новий закон про медіа, і загалом – сфера медіа та система суспільного мовлення в Україні. 

Ще один напрямок, – і я дуже пишаюся, що Україна досягла тут величезного прогресу за останні п'ять років, – це боротьба з домашнім насильством, насильством над жінками та дітьми. Включаючи ратифікацію Стамбульської конвенції, нашого золотого стандарту в цій сфері, яку Україна дуже сміливо ратифікувала, навіть незважаючи на війну, яка вже тривала у 2022 році, коли Конвенція була ратифікована. Я думаю, це – величезне і важливе покращення заходів, які зараз вживаються в Україні для допомоги українським жінкам і дітям. Причому не лише тим, хто перебуває в Україні, а й тим, хто з відомих прикрих причин перебуває за її межами. 

Ми також разом удосконалили законодавство у сфері соціальних прав людини, захисту та просування прав меншин та ЛГБТІК-спільноти. І це – лише кілька прикладів, де ми бачимо дуже-дуже відчутні результати, якими ми дуже пишаємося. Ще один аспект, який є дуже важливим для кожного громадянина України, - це те, що ми багато працювали і досягли кращої політики та кращої законодавчої бази для реформи місцевого самоврядування. 

Подальші кроки щодо євроінтеграції України

Власне, всі ці досягнення є значними кроками на шляху європейської інтеграції України. Минулого року Європейська Рада та Європейська Комісія дали згоду на початок переговорів про вступ України до ЄС. Як Рада Європи може тепер допомогати нам гармонізувати наше законодавство з європейським? Зокрема, через ухвалений План дій щодо України. 

Перш за все, дозвольте мені привітати Україну з отриманням цього статусу кандидата і початком переговорів, оскільки це велике досягнення і, на мою думку, значна зміна парадигми європейських інституцій щодо розширення, – коли країна, яка страждає від агресивної війни проти неї, отримує таку можливість. 
Це – величезний сигнал для України та українців, що ми бачимо, що ця війна має закінчитися, і що Україна має дуже чітку європейську перспективу.

Фото: Getty Images

 

У той самий час, Україна вже давно є членом Ради Європи, і ми дуже раді, що завдяки нашому новому Плану дій, виконання якого розпочалося минулого, 2023 року, і триватиме чотири роки, до 2026 року, – ми можемо допомагати Україні в цьому напрямку. 

План має назву "Стійкість, відновлення та відбудова", що означає, що ми хочемо зосередитися на нагальних потребах України та українців, а також на середньостроковій перспективі, щоб допомогти Україні як під час війни, так і в післявоєнний період. 

У зв’язку з цим, ми маємо найбільший бюджет у рамках одного плану дій серед країн-членів Ради Європи – приблизно 50 мільйонів євро, які ми виділили на його реалізацію. 

І я дуже рада підтримці Плану дій для України з боку інших держав-сленів, які роблять добровільні внески, і яка є дуже великою. 

Як ви зазначили, наш План дій має на меті допомогти Україні в тих сферах, зокрема, в захисті прав людини, демократії та верховенстві права, щодо яких буде проводитися "скринінг" – як це називається на жаргоні Європейського Союзу, – і які будуть важливими для переговорів про вступ України до ЄС.

Насправді, багато так званих політичних критеріїв членства в Європейському Союзі також належать до ключових критеріїв Ради Європи. 

Тож можна дуже чітко сказати, що низка сфер, над якими ми працюємо в рамках Плану дій, безпосередньо сприятимуть переговорам про вступ, починаючи з великих реформ, таких як судова та конституційна реформи, продовжуючи роботою у сфері медіа, а також розвитку місцевого самоврядування, реформування муніципалітетів тощо.

Як працюватиме Реєстр збитків, завданих російською агресією

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році Рада Європи стала першою, і фактично єдиною великою міжнародною організацією, яка майже одразу виключила Росію зі свого членства. Але нині все гостріше постає питання відповідальності - як покарати лідерів Росії та Білорусі за розв'язання війни проти України та вчинення воєнних злочинів і злочинів проти людяності. Що може зробити Рада Європи в цій сфері і що вона вже робить?

Слово "відповідальність" стало ключовим від ранку 24 лютого 2022 року. Коли цей жахливий ранок розпочався незаконною агресією Російської Федерації проти України, було дуже очевидно, що Рада Європи має надіслати сигнал: або Росія припиняє агресію і виводить війська, або її виключають з організації. Звісно, вони нікого не послухали – і були виключені в рекордні терміни.

Це – вперше в історії Ради Європи, коли було прийняте таке рішення. І я дуже пишаюся тим, що наша організація продемонструвала єдність щодо цього питання.

Це один з напрямків, де ми продемонстрували, що таке відповідальність. Інший напрямок – негайно розпочати допомогу генеральному прокурору України у зборі доказів, які в майбутньому можуть бути використані у судових чи інших процесах, оскільки існувала серйозна загроза втрати частини з них. 

Тим часом ми створили Реєстр збитків, який був і залишається на сьогодні першим міжнародним механізмом притягнення до відповідальності. Тобто, ми підкріпили наші слова діями. Реєстр призначений для збору доказів про втрати, травми або збитки, які були завдані окремим фізичним особам або державі Україна жахливими діями Російської Федерації. 

Звичайно, Реєстр збитків має бути частиною загального механізму компенсації, це лише перша частина, є ще дві інші, які треба реалізувати. Ми працюємо над цим з міжнародною спільнотою.

Питання, яке було на столі з самого початку, - це, звісно, злочин агресії. 

Фото: Getty Images


Рада Європи була учасником ініціативи, коли почалися перші розмірковування, як ми найкращим чином можемо долучитися до створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії. 

І я думаю, що той факт, що МКС (Міжнародний кримінальний суд) зробив певні кроки, видавши ордери на арешт Путіна та його омбудсменки з прав дітей, став одним з правильних напрямків на шляху до притягнення до відповідальності. 

Але, повертаючись до спеціального трибуналу, ми вже деякий час працюємо разом з нашими експертами у рамках роботи Основної групи країн, що зацікавлені в ідеї створення трибуналу. Ми маємо особливий експертний досвід у зборі доказів, процедурних питаннях, а також передачі кримінальних проваджень. Час покаже, як найкращим чином до цього підійти, але Рада Європи вже є частиною міжнародних зусиль на шляху до притягнення до відповідальності та створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії.

Які останні новини про Реєстр збитків? Коли він запрацює? Коли громадяни України можуть почати подавати заяви до Реєстру?

Дозвольте розпочати зі згадки про Саміт глав держав та урядів Ради Європи, який відбувся в травні минулого року в Рейк'явіку, який прийняв рішення про створення Реєстру збитків. З травня було зроблено ще кілька важливих кроків. Перший – створення Конференції учасників, органу, до складу якого входять 44 учасники: 43 держави-члени та Європейський Союз. Важливо, що серед цих 43 держав є всі члени Великої сімки. 

Виступ Володимира Зеленського на саміті глав держав та урядів Ради Європи в травні 2023 р. в Рейк'явіку. Фото: Getty Images


Другим важливим органом Реєстру є правління, яке складається з сімох членів, що були обрані з-поміж провідних юристів, висунутих Конференцією учасників. Президентом обраний колишній президент Європейського суду з прав людини Роберт Спано. Звичайно, у нас є директор, якого висунула Конференція учасників, а також ми визначили місцезнаходження Реєстру в Гаазі, адже місто Гаага є центром міжнародного правосуддя. Нідерланди висловили бажання мати у себе Реєстр, і ми це зробили. Також ми з самого початку хотіли відкрити представництво Реєстру і в Києві, і зараз ми вже на шляху до цього. Ми сподіваємося, що вже у квітні реєстр зможе приймати перші заяви.

Дуже важливо, що Реєстр починає роботу зараз. Однак не менш важливо вже зараз думати про наступні етапи. Бо першим етапом є реєстрація претензій, але далі дуже важливо створити відповідну комісію з розгляду скарг і відповідний фонд для відшкодування, згідно з поданими заявами. Відповідальність є абсолютною передумовою для досягнення справедливого миру у майбутньому. І Реєстр є одним із надзвичайно важливих кроків у цьому напрямку.

І де ви розраховуєте взяти ці кошти для компенсації? Це будуть заморожені активи Росії чи щось інше?

Рада Європи очолює і продовжить очолювати роботу з управління Реєстру збитків. Але щодо створення загального механізму компенсації, рішення мають прийняти держави-учасниці цього процесу в більш широкому контексті. Ми дуже хотіли б також бути частиною і цього процесу, оскільки ключовим є його зв'язок із Реєстром. Думаю, що учасники, які працюватимуть над створенням загального механізму компенсації, знайдуть фінансування для нього шляхом спільних зусиль.

Міжнародний трибунал для Путіна і Лукашенка

Говорячи про міжнародний трибунал для Путіна і Лукашенка, чи обговорюєте ви з ООН або іншими міжнародними організаціями питання про те, в якій формі він може бути створений?

Ця дискусія відбувається нині на рівні експертів у рамках згаданої мною Основної групи держав. Наразі ще не настав момент, коли учасники Основної групи остаточно вирішать, як і коли створювати трибунал. 

Завжди важливо залучати до подібного процесу якомога більше міжнародних організацій, включаючи судові установи, такі як МКС та інші. Думаю, більш широка дискусія про те, що було б найкращим рішенням і як до цього рухатися, після досягнення згоди, надасть легітимності майбутньому трибуналу, коли він буде сформований. 

Тому добре, що дискусії є ґрунтовними і що справді розглядаються всі можливі способи створення трибуналу. Це потрібно, щоб після прийняття остаточного рішення він міг почати ефективно функціонувати.