Коли Україна отримає винищувачі F-16, російська армія навряд чи підніме свої Су-57, адже вони напевно належать до переліку цар-гармат, танк-армата, і Су-57, яких у росіян 10 штук, один із яких вони вже втратили. Так що думаю, що цей літак є останньою піснею російського авіапрому і він не змінить ситуацію на полі бою, тому що їх мало. По-друге, поява навіть F-16 з гарними далекобійними ракетами у взаємодії з AVACS зробить останні польоти цих літаків у нашому небі.
Зараз війська агресора контролюють більшу частину Бахмута, а Збройні сили України утримують західну частину міста, зокрема квартали з висотними будівлями, які впритул до вулиці Чайковського. Тривають важкі вуличні бої, противник використовує ТОС - це важкі вогнеметні системи, авіацію та артилерію. Шляхи постачання у Бахмут працюють і далі, попри ворожі обстріли, і боєприпасів в української артилерії стало більше у порівнянні з ситуацією тиждень тому, через те, що йдеться про постачання зразків і до радянських калібрів і до тих натівських систем, які використовують українські підрозділи, які здійснюють підтримку піхотних частин.
Також є заяви від наших генералів про успішні контратаки у Бахмуті. Американці, зокрема координатор ради національної безпеки Білого Дому Джон Кірбі, заявив, що спроба Росії здійснити зимовий наступ на Донбасі провалилася в основному через Бахмут. За його словами, з грудня Росія втратила понад 100 тисяч своїх військових, у тому числі - понад 20 тисяч загиблими. Кірбі сказав, що майже половина з убитих - це найманці ПВК Вагнера, більшість з яких були російськими ув'язненими, яких кинули в бій під Бахмут.
Окремі російські позиції в Бахмуті, зокрема фланги - є вразливими для українських контратак і на це будуть виділені з українського боку сили та засоби й, можливо саме тому злочинець і фінансист групи Вагнера Євген Пригожин, погрожував вивести свої війська з Бахмута, якщо російське військове керівництво не надасть їм більше боєприпасів. Бо інакше бійцям ПВК Вагнера доведеться організовано відступити, або залишитися і померти, що власне, як на мене, вже і відбувається. Але якщо навіть попри колосальні втрати ворог таки зможе витіснити українські війська з Бахмуту - битва все одно продовжиться і вже облаштовані нові оборонні позиції за межами міста на панівних висотах. Я бачив повідомлення від бійців 46 окремої аеромобільної бригади, що "одразу за Бахмутом на нас чекають нові рубежі нашої оборони й війна переміститься з міських умов у поле". Але з цими прогнозами, як на мене, я б не поспішав, бо Бахмут тримається вже 10-тий місяць.
Військовослужбовець ЗСУ, тактичний медик Єгор Фірсов розповів мені у розмові, що його підрозділ перебуває на ділянці фронту у Бахмутському районі, але відверто додав, що у порівнянні з тим, що безпосередньо відбувається в місті, його ділянка фронту для нього - "курорт". Він зазначив, що на його ділянці ведуться бойові дії, артперестрілки, вони намагаються більше "насипати" на ворожі позиції, тому що бачать, що вони "окопуються". Те, що відбувається в Бахмуті - справжня битва за кожні метри, також звичайно і за приміщення. Фірсов додав, що там відбуваються бої, коли українські військові сидять в одному під'їзді, а ворог сидить в іншому. Єгор вважає, що там інший характер бойових дій - це переважно міські бої, дуже багато контузій тому, що будь-який "прильот" одразу викликає контузію. Це відбувається через те, що ворог працює, наприклад калібром 2С7 "Піон".
Щодо вірогідності спроб російської армії витіснити українські позиції до 9 травня, Єгор додав, що він вже не перший рік в армії й тому зараз вже більше не звертає на це уваги.
За його словами, військові бачать, що вся ця рашистська держава поставила собі за мету взяти Бахмут і це більше політичне питання. Але попри їхні архізусилля, позиції в частині міста тримаються.
Єгор розповів, що тактичні медики у Бахмуті обладнали мінішпиталі та мініреанімації. Вони допомагають не втратити час і не везти військового в інше тилове місто (Покровськ чи Костянтинівку). З точки зору військової медицини й тактичної медицини, каже Фірсов, - ці всі приклади ввійдуть до відповідних підручників. Завдяки подібним зусиллям сотні життів бійців на Бахмутському напрямку було збережено.
Щодо часткового ігнорування українськими військовими носіння бронежилетів та кількість поранень у них осколками від артснарядів, Єгор зазначив, що в першу чергу, якщо піхотинець зазнає поранення уламком - він має надати собі допомогу сам. Адже, лічені хвилини потрібні для того, щоб знепритомніти, втратити кров і померти.
З іншого боку, він додав, що військові, піхота вважають, що вогонь, чим він масивніший, чим більшим є артприкриття - тим менше є ймовірність отримати поранення, тому що ворог не атакує, а обороняється та отримує втрати й таким чином можна робити свою військову справу, грубо кажучи, навіть без бронежилета.
Коментуючи питання щодо виплати військовим у розмірі 30 тисяч гривень, Єгор Фірсов зазначив, що вважає справедливим варіант, коли бійці на першій лінії отримують 100 тис., але несправедливим, коли бійці на другій лінії оборони за 7 км від лінії фронту, по якому летить град, міни й працюють танки, отримують, наприклад 30 тис. так само як і бійці, які працюють за 700 км від зони бойових дій.
Він зазначив, що варто скасувати всі надбавки, а натомість сконцентрувати бюджет на армії, щоб бійці на першій лінії оборони отримували 100 тис., бійці в тилу отримували 30 тис., а бійці на другій лінії оборони отримували 50-70 тис.