Прощання з імперією з першокурсниками у бомбосховищі

Саме там, у бомбосховищі, під час тривоги для наших першокурсників й відбулося справжнє прощання з імперією назавжди й остаточно, бо ж таке не забудеться ніколи

Звісно, наші проблеми тут, у глибокому тилу, в Тернополі, не порівняти з тими, що переживають наші колеги в університетах на сході, і все ж… Не скасовувати ж через дурну тривогу давно запланованого дійства? Тим більше коли йдеться про традиційне знайомство кафедри журналістики з першокурсниками, своєрідну посвяту, як це у нас відбувається вже багато років поспіль.

Благо наш головний корпус будувався ще наприкінці шістдесятих, коли бомбосховища були обов’язковим атрибутом на випадок війни із НАТО. Хто б тоді міг уявити, що прийде час і НАТО стане нашим найближчим союзником у війні із рашкою? От ми й вирішили не зраджувати традиції та провести дійство там же, у бомбосховищі. З огляду на воєнний стан і час, це було вельми символічно.

І, як на мене, саме там, у бомбосховищі, під час тривоги для наших першокурсників й відбулося справжнє прощання з імперією назавжди й остаточно, бо ж таке не забудеться ніколи. Хоча формально, звісно, ця імперія для них перестала існувати ще задовго до їхнього народження. Та тоді у 1991-му либонь ще навіть їхні батьки були дітьми, а самі вони, виходить, уже ровесники Помаранчевої революції.

А тепер ця історія із посвятою у бомбосховищі може стати для них однією з тих із цієї війни, які з часом обростатимуть легендами й передаватимуться з уст в уста й від покоління до покоління...

Повітряна тривога затягнулася, як давно вже не було на добру годину, і цього якраз вистачило, аби першачків познайомити з викладачами, а викладачів з ними та ще й поспівати разом, почавши з “Ой, у лузі…” та “Червоної рути”, а закінчивши пісенним турніром хто швидше згадає пісню з українських народних і не тільки на кожну літеру алфавіту. А що ж іще робити українцям у бомбосховищі під час тривоги як не співати?.. До речі, перемогли студенти.

м. Тернопіль

Про автора: Олександр Вільчинський, письменник, журналіст. У 2016-2017 рр. був добровольцем і воював рядовим бійцем у складі 1 окремої штурмової роти ДУК ПС.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Стежте за найважливішими новинами України! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.