Тоді нас, радянських школярів, переконували: ворог знаходиться десь там, на Заході. Дивіться, он Дядя Сем готує космічні ракетні програми, а ось там — капіталістичні країни морять голодом африканських дітей. Нас довго готували до війни з американцями й блоком НАТО. Коли у 1982 році помер Леонід Брєжнєв, дехто з наших вчителів ридав, а всі ми, школярі, думали, що розпочнеться ядерна війна. Але мине якихось 40 років і ті, хто так, як і ми повторювали мантри про мир й "ні — війні" прийдуть на нашу землю і будуть нас вбивати.
Від часу відновлення Україною незалежності у 1991 році виросло ціле покоління сміливих, гордих, незламних людей, які не мають досвіду спільного минулого з росіянами у тюрмі народів під назвою СРСР, до якої знову прагне Путін.
Господарю Кремля ніколи не збагнути, чому у перші дні війни сотні тисяч українців вперше взявши до рук зброю та коктейлі Молотова, готові були боронити свою країну. В кожному місті, селі, кварталі, в кожному мікрорайоні, на кожній вулиці люди повторюють: "Смерть окупантам!". І з цими словами виросте ще не одне покоління українців.
Українці, ви — прекрасні! Я вас люблю! Пишаюсь всіма вами. Війна закінчиться нашою Перемогою!
Слава Нації! Смерть — ворогові!
Про автора: Сергій Руденко, журналіст, телеведучий, головний редактор Еспресо.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
Стежте за найважливішими новинами України! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.