Ще декілька місяців тому така літургія здавалася нездійсненною мрією вірян Православної церкви України й всіх українських патріотів, бо позиції Української православної церкви Московського патріархату здавалися непохитними – в Лаврі та по всій Україні.
Але позиція похитнулася. І це процес незворотній, бо Російській православній церкві – частині державного апарату Російської Федерації – не місце в Україні. Її діяльність має бути заборонена, тому, що це передбачено у законопроєкті "Про забезпечення зміцнення національної безпеки у сфері свободи совісті та діяльності релігійних організацій" (№8221), який одноголосно підтримали члени Комітету гуманітарної політики та інформаційної політики.
Цю пропозицію підтримав митрополит Епіфаній, який у своєму Різдвяному посланні сказав: "Так само як заборонено проросійські партії та інформаційні структури, розірвано залежність від ворога в економіці, енергетиці, транспорті та в багатьох інших сферах – має бути заборонено підлеглість ворогу і в релігійному житті. Йдеться не про сутність православної віри, не про внутрішнє життя Церкви, не про догмати та традиції, в які держава не може втручатися, а саме про адміністративний зв'язок".
Він підкреслив, що Україна залишається демократичною державою, в якій суворо дотримується свобода совісті та віросповідання. "Однак нашою відкритістю і свободою не має права користуватися агресор як інструментом сіяння внутрішнього розбрату та псевдодуховної облуди". Московський патріархат він назвав "не стільки релігійною інституцією, скільки державною агенцією Кремля з контролю за православним життям в Росії та за кордоном".
Чіткіше сказати не можна, що особливо рекомендую для роздумів експертам, які ще сьогодні переконують, що такий спосіб впорядкування ситуації в українському православ’ї суперечить демократії, православним канонам і віровченню.
Своєрідну крапку над "і" у справі впорядкування ситуації в українському православ’ї поставив Вселенський патріарх Варфоломій І. У різдвяному посланні до українців він ствердив: "Ми багато працювали для надання ПЦУ статусу автокефалії. Тепер молимося за об’єднання всіх православних вірних в країні навколо ПЦУ. Це єдине можливе рішення".
Під час різдвяної літургії митрополит Епіфаній зробив важливі заяви для цієї єдності. Він згадав митрополита Володимира Сабодана (очільник УПЦ МП, помер у 2014 р.), "який засудив насаджуване з півночі політичне православ’я та робив свого часу реальні кроки до примирення між православними й подолання церковних розділень. Хвороба та підступні дії недоброзичливців не дозволили йому довершити багатьох добрих справ і починань. Але нині стверджується духовне єднання української церкви, про яке він в той час думав".
Епіфаній звернувся також до монашої братії Києво-Печерської лаври: «Настає час остаточно звільнитися від неканонічного владарювання над вами Москви. Послідувати Томосу, розпочати нову сторінку буття Лаври як справді чернечої обителі, відданої служінню єдиній Христовій церкві та своїм ближнім – українському народу. Все добре, що складає правдиво тисячолітню традицію обителі Печерської, нехай продовжить своє буття та розквітає, примножуючи спасительні плоди. А все інше, що потребує очищення, нехай очиститься з допомогою Божою і нашими спільними зусиллями».
Не осуджування, а заклик до єднання й спільної праці для добра власного народу. Так і потрібно діяти Митрополиту Київському і всієї України.
Для ворогів і тих, хто надалі хоче служити Росії, "караючий меч" тримає держава. Призупинено українське громадянство 13 ієрархів УПЦ МП з неокупованих і окупованих частин нашої держави. У них є також російське громадянство, вони відкрито пішли на співпрацю з ворогом і покинули навіть УПЦ МП.
Минув час фарисейства. Наша відповідальність - відбудова сильної та ефективної української держави.