Що буде з гривнею? Опитування експертів

Курс гривні до долара зріс за тиждень більш як на 3%. З 14 січня долар упевнено торгується за межею 28 грн/$. На минулому тижні у Національному банку побачили перші ознаки стабілізації ситуації на валютному ринку.  Втім, у центробанку визнають, що для повної стабілізації на цьому ринку потрібна деескалація і відвід російських військ від кордону з Україною

Еспресо.TV питали експертів щодо причин подорожчання іноземних валют відносно гривні.

Сергій Фурса, заступник директора з питань торгівлі цінними паперами Dragon Capital:



Частину українського боргу, номінованого в гривні, купують іноземці. Зараз вони налякані новинами про можливу агресію з боку РФ і вважають, що дуже небезпечно залишати свої гроші в Україні. Тому вони продають свої цінні папери за гривні. Але ж мова йде про іноземців, тому вони йдуть із цими гривнями на валютний ринок та купують там долари. Це створює надлишковий тиск на ринок. Це спричиняє зниження курсу.

Національний банк не повинен укріплювати гривню, його завдання – згладити коливання. Він продає додаткові долари, коли виникає шалений попит на долари з боку іноземців.

Останні кілька тижнів, імовірно, були найбільший обсяг продажу доларів Нацбанком за минулий рік.
Прогнози впираються у психологічні чинники. У нас немає економічних чинників для падіння гривні, зате є психологічні і геополітичні – що відбувається в голові у Путіна?

Навряд чи гривня найближчим часом повернеться до 27 грн/$. Так чи інакше, аналітики прогнозували поступове послаблення національної валюти.

Ігор Дейсан, старший аналітик Центру макроекономічного моделювання KSE Institute:



На сьогодні курс перевищив позначку 28 грн/$. Це сприймається панічно, хоча насправді це рівень початку 2020 року. Передумовою для цього стало те, що на тлі зростання ризиків воєнного конфлікту іноземні інвестори, так звані нерезиденти, продають облігації внутрішньої державної позики. З початку року такі облігації у власності нерезидентів скоротилися більш ніж на 6%. Це тисне на валютний ринок, адже продавши внутрішні цінні папери, вони купують валюту.

Баланс на валютному ринку погіршує і ситуація з дорогими енергоресурсами, які Україна зараз імпортує. Енергоносії подорожчали вже давно, але ефект для цього тривалий час був відкладеним і виникає тільки зараз. По-перше, ми проходимо пік опалювального сезону. По-друге, на початку енергетичної кризи деякі підприємства, імовірно, мали запаси газу в підземних сховищах або законтрактований за нижчою ціною газ. Зрештою, якісь підприємства могли накопичувати відкладений попит. А на сьогодні усі вони змушені купувати імпортувати газ задорого.

Усе це відбувається на тлі новин про імовірну загрозу нападу РФ.

Згідно з форвардними контрактами, до березня вартість газу залишатиметься високою. Відтак, 2,5 місяці економіці потрібно буде зберігати свою активність в умовах дорогих енергоносіїв. Імовірність відкату курсу до 27 грн/$ є, але все залежатиме умов на фінансових ринках. Суверенні ризики України зростають. Це значить, що світ починає сприймати нас як ризикову країну. Це створює проблеми на ринку запозичень.

Втім, ми очікуємо, що девальвація гривні зупиниться. Так, ми стали імпортувати дорогі енергоресурси. І так, дійсно спостерігається певний відтік нерезидентів з внутрішніх цінних паперів. Однак ситуація не є критичною.

Юрій Крохмаль, керівник служби продажу казначейських продуктів АТ "БАНК АВАНГАРД":




Девальвацію обумовило декілька факторів. В першу чергу, це негативні настрої, пов’язані з можливою агресією з боку РФ і суто економічні чинники: сезонний спад активності з боку агросектору і відповідно менша пропозиція валюти в купі з підвищеним попитом на імпортні енергоносії. І все це на фоні високих цін на природний газ.

З огляду на ці чинники, повернення до позначки 27 грн/$ в січні-лютому малоймовірне. Хоча у випадку врегулювання ситуації з можливим збройним конфліктом, та у міру того, як буде теплішати та аграрії будуть нарощувати свою сезонну активність – ми будемо спостерігати укріплення гривні.

Одначе на порядку денному передусім буде стояти зменшення напруги у відносинах з РФ та зниження ризиків зіткнення.

Марія Репко, заступниця директора Центру економічної стратегії:




Усі занепокоєні імовірною агресією Росії. Громадяни в таких випадках міняють гривні на долари. Компанії заводять в країну мінімум валютного виторгу та сплачують закордон дивіденди. Інвестори виходять з українських гривневих облігацій внутрішньої позики та купують долари. Це – основна причина девальвації гривні.

Другий чинник – дорогі енергоресурси. Щоб купити кубометр газу, треба значно більше валюти у порівнянні з цінами на початку року.

Спрогнозувати, наскільки сильною буде девальвація і наскільки довготривалими будуть її чинники, дуже важко. Бо головним чином, треба спрогнозувати поведінку Росії, а це неможливо. Якщо відбудеться деескалація і відвід російських військ від кордону з Україною, тиск на гривню припиниться. Імовірність подальшої девальвації буде набагато нижчою.

Федеральна резервна система США планує підвищувати ставку, оскільки інфляція в США підвищилася до максимуму з 1982 року. Це означає, що долар стане сильнішим. А для України як для ринку, що розвивається, відчує негативний вплив цього процесу. Інвестори в період укріплення долара тікають з ринків, що розвиваються. Це значить, що навіть без ефекту російської військової загрози для зовнішніх цінних паперів України ситуація погіршиться. Буде важче запозичувати гроші. Це стане викликом і для української гривні.