Але ні. Ніхто нікого не кидав.
Вас кличуть грати у футбол. А ви кажете, що вийдете, як зробити домашнє завдання. А домашнє завдання ви ніяк не можете зробити, бо вам потрібна допомога старшого брата. А він каже, що зробить це, якщо ви приберете у нього в кімнаті. І ви затримуєтесь.
Чи означає це, що не вийдете грати у футбол? Чи означає це, що ви не любите грати у футбол з хлопцями? Ні. Це означає, що ви хочете, але затримуєтесь. Ви просто будете пізніше.
Читайте також: Ми програємо без допомоги Заходу
Те саме зараз і з допомогою Україні. Щодо самої допомоги питань нема взагалі. Але є прив'язка голосування за допомогу Україні та Ізраїлю із питанням облаштування кордону з Мексикою. І ось на цьому питанні, глибоко внутрішньо американському, і є основний завтик. Не можуть поки ніяк домовитись республіканці та демократи.
Бо республіканці взагалі б усіх розстріляли там на кордоні. А демократи за любов, мир і взагалі не хочуть визнавати, що провтикали і допустили цю кризу.
І торгівля їде. Жодним чином ми на неї вплинути не можемо. Хоч десять груп депутатів посилай. Ми чуємо багато заяв, що Україна на грані й скоро закінчиться зброя. Ці заяви спрямовані якраз на демократів і республіканців, щоб вони там скоріш вирішували. Але вдіяти ви нічого не можете. Бо це наче потрапити в гості в той момент, коли чоловік завзято і пристрасно сперечається із дружиною. І вам навіть дозволу сходити в туалет страшно спитати. Хочеться, але страшно. І ви розумієте, що влазити у цю суперечку вам зась. Бо вони потім домовляться і пристрасно примиряться, а от ви, якщо станете на чийсь бік, будете ворогом держави.
Читайте також: Які неприємності нас чекають без грошей дядечка Сема?
Чи означає це, що США готові кинути Україну? Звісно, ні. Чи означає це, що є якийсь страшний таємний план примушення України до миру, шляхом відтягування допомоги? Звісно, то маячня, бо є об'єктивні причини цього затягування і подумати, що ключова для американського суспільства суперечка навколо кордону з Мексикою організована спеціально, щоб вплинути на українську владу, може лише дуже схиблений прихильник теорії змов.
Ми в моменті емоційного провалля. Бо збіглося декілька факторів, які мають дуже короткострокову дію. Просто таймінг такий. І посипати голову попелом зараз, коли в процесі кілька ключових для України рішень, просто недоречно. Бо пройде тиждень чи місяць і як ЄС, так і США, розв'яжуть свої технічні проблеми й проголосують допомогу України. І буде дуже прикро, якщо хтось, піддавшись відчаю, не дочекаються і повіситься з горя.
І так, нагальних потреб отримати фінансування прямо зараз в України немає. Гроші є і на найближчі місяці їх вистачить. Звісно, по озброєнню історія інша. Але вплинути на Конгрес ми все одно не можемо. Тому просто сидимо і чекаємо, коли демократи та республіканці втомляться чубитися одні з одними. І сподіваємось, що вони це зроблять ще до свят.
Про автора. Сергій Фурса, інвестиційний експерт, блогер.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.