Попри певну адаптацію економіки до функціонування в умовах війни, ситуація на ринку праці залишається напруженою. Станом на 1 вересня 2022 року кількість вакансій, заявлених роботодавцями до Державної служби зайнятості становила 31 тис. одиниць, що на 62% менше, ніж на відповідну дату минулого року (80 тис. одиниць). За даними ДСЗ за видами економічної діяльності, більшість вакансій пропонується у сфері освіти (22%), на підприємствах переробної промисловості (19%), в гуртовій та роздрібній торгівлі (14%), у сфері охорони здоров'я та наданні соціальної допомоги (8%), у державному управлінні та обороні (7%), на транспорті та пошті (7%), у сільському господарстві (5%). При цьому, найбільший попит роботодавців спостерігався на кваліфікованих професіоналів та робітничі кадри, зокрема на професіоналів припадало 24% всіх поданих вакансій; кваліфікованих робітників з інструментом – 19%, робітників з обслуговування, експлуатації устаткування та машин – 13%.
Підтримку працевлаштуванню має забезпечити реалізація урядової ініціативи залучення безробітних до "Армії відновлення" країни через їх участь у суспільно корисних роботах. Безробітні зможуть бути залучені до виконання робіт, які мають оборонний характер, робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру. Це можуть бути як роботи, спрямовані на задоволення потреб ЗСУ, інших військових формувань та сил цивільного захисту, так і на забезпечення загальних потреб функціонування економіки та життєдіяльності населення.
Пом’якшенню тиску на ринку праці сприяє також урядова програма з релокації підприємств у більш безпечні регіони. За інформацією Мінекономіки, за програмою релокації в більш безпечні регіони переміщено 761 підприємство, 80% з них вже відновили роботу на новому місці. Серед релокованих підприємств, які вже відновили свою діяльність на новому місці, найбільшу частку складають підприємства у сфері гуртової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів (40,24 % від загальної кількості релокованих підприємств); переробної промисловості (31,71 %); інформації та телекомунікацій (6,34 %); професійної, наукової та технічної діяльності (5,85%); будівництва (4,15%). Найбільше підприємств релокувалося до Львівської (30% релокованих підприємств), Закарпатської (17%), Чернівецької (11%), Івано-Франківської (8%), Хмельницької (7%) та Тернопільської (7%) областей. Станом на 24.10.2022 зареєстровано 1863 заявки підприємств на переміщення, 623 з цих підприємств відмовились від релокації у зв’язку з деокупацією територій, на яких вони розташовані.
Під час чергового аукціону з розміщення державних цінних паперів, який відбувся 25.10.2022, Міністерство фінансів залучило для фінансування державного бюджету 1 млрд гривень, майже виключно шляхом розміщення 1,5-річних ОВДП за ставкою 18,5%, а також 14,4 млн доларів США. Загалом, ураховуючи мізерні обсяги гривневих запозичень на початку жовтня, упродовж місяця Міністерством фінансів було залучено в національній валюті 6,9 млрд гривень (із середньозваженою ставкою 15,9% річних), що становить лише близько третини від загального обсягу планових виплат за гривневими ОВДП у жовтні.
За даними Національного банку, упродовж 1 – 23 жовтня сальдо внутрішніх боргових операцій уряду було від'ємним та становило 14,3 млрд грн. Загалом, з початку повномасштабної війни уряд залучив від розміщення ОВДП на аукціонах 106 млрд грн, 1,4 млрд дол. США та 468,4 млн євро, тоді як на погашення за внутрішніми борговими цінними паперами було спрямовано 164,2 млрд грн, 2,1 млрд дол. США та 168,0 млн євро.
Підвищення граничної ставки запозичень за окремими випусками гривневих ОВДП сприяло збільшенню вкладень у державні цінні папери з боку банків – за плинний тиждень на 7,5 млрд гривень, тоді як інші категорії інвесторів переважно скорочували свої вкладення в ОВДП, зокрема, юридичні особи – на 2,2 млрд гривень за плинний тиждень, фізичні особи – на 1,6 млрд гривень, нерезиденти – на 1,0 млрд гривень.
Достатність фінансових ресурсів, у тому числі на внутрішньому ринку, є критично важливою для забезпечення спроможності уряду фінансувати військові та соціальні потреби. За даними Міністерства фінансів, за період з січня по вересень 2022 року на соціальні виплати з державного бюджету спрямовано 304,9 млрд грн, зокрема у вересні 34,1 млрд гривень. Ці кошти було спрямовано на виплату державних соціальних допомог, зокрема сім’ям з дітьми - 46,8 млрд грн, із них у вересні – 5,5 млрд грн; для надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам - 35,8 млрд грн, із них у вересні – 5,7 млрд грн; на надання пільг і субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг - 25,4 млрд грн, із них у вересні ‒ 1,5 млрд грн; Пенсійному фонду на виплату пенсій, доплат і підвищень до пенсій - 166 млрд грн, із них у вересні ‒ 21,4 млрд грн; на єПідтримку - 30,9 млрд грн, що забезпечило отримання допомоги у повному обсязі всім отримувачам, які подали заявку на одержання такої допомоги.
Збільшення пропозиції іноземної валюти з боку клієнтів банків на тлі сталого попиту на неї обумовило скорочення минулого тижня обсягів чистої купівлі іноземної валюти на МВРУ клієнтами банків. Це дозволило дещо зменшити обсяг чистого продажу Національним банком іноземної валюти на міжбанківському ринку, який, втім, продовжує перевищувати 0,5 млрд доларів США на тиждень. Потреба у значних валютних інтервенціях регулятора створює тиск на міжнародні резерви України, які за результатами вересня скоротилися на 5,9% до 23,9 млрд доларів США, що відповідає фінансування 3,7 місяця майбутнього імпорту.
Обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) за тиждень збільшився до понад 380 млрд гривень (у тому числі майже 290 млрд гривень – у депозитних сертифікатах НБУ). Основним чинником збільшення банківської ліквідності продовжували виступати витрати з Єдиного казначейського рахунку уряду, тоді як чистий продаж Національним банком іноземної валюти в банків зменшував обсяг вільної ліквідності в банківській системі.
Надлишок ліквідності, своєю чергою, визначає низький попит банків на кредити рефінансування (заборгованість платоспроможних банків за тендерними кредитами рефінансування НБУ за минулий тиждень скоротилася на 6,5 млрд гривень) та утримання ринкових ставок на рівні нижньої межі ставок за операціями НБУ (23%).
Спрямуванню ресурсів банків на кредитування сприяє реалізація державної програми "Доступні кредити 5-7-9%", на умовах якої минулого тижня банками було видано 323 пільгові кредити на загальну суму майже 1,6 млрд грн, у тому числі близько половини (за кількістю) та третини (за обсягом) – державними банками. Загальна кількість виданих кредитів з початку широкомасштабних воєнних дій на території України за програмою становила перевищила 14 тисяч на загальну суму близько 57 млрд гривень. З огляду на пріоритетність цілей воєнного часу, левову частку кредитів було видано банками на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі.
Спеціально для Еспресо.
Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, голова наглядової Ради НБУ.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
Стежте за найважливішими новинами України! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.