Про це повідомляє Bloomberg.
Зазначається, що обіцянка підтримки Зеленого кліматичного фонду, про яку повідомили представники Державного департаменту США напередодні запланованого виступу віцепрезидента Камали Харріс на кліматичному саміті COP28 в суботу, 2 грудня, стане доповненням до нових зобов'язань на загальну суму $9,3 млрд, про внески до якої вже оголосили Велика Британія, Франція, Німеччина, Японія та інші країни. Це вже другий раунд поповнення фонду, і внесок США ще більше його розширить.
Зобов'язання адміністрації президента США Джо Байдена слідує за постійним збільшенням грантів, кредитів та іншого фінансування, яке США спрямовували на боротьбу зі зміною клімату протягом останніх років, намагаючись оговтатися від президентства Дональда Трампа, який вивів країну з Паризької кліматичної угоди та скасував фінансування основних ініціатив щодо стримування глобального потепління.
Вважається, що цей внесок допоможе зміцнити довіру до США на COP28. Під час переговорів на нещодавніх кліматичних самітах обмеження фінансування і тривала неспроможність багатих країн забезпечити його сприяли глибокій недовірі і напрузі. Очікувалося, що багатий світ надаватиме $100 млрд на рік на кліматичне фінансування для країн з економікою, що розвивається, починаючи з 2020 року, але, схоже, він запізнився з цим показником на два роки.
Після того, як США побудували свою економіку, спалюючи викопне паливо, і сьогодні виробляють найбільшу частку парникових газів в атмосфері, вони також перебувають під тиском необхідності надавати більшу підтримку країнам, які несуть на собі основний тягар глобального потепління.
За словами представника Держдепу, міжнародне фінансування кліматичних програм США досягнуло $5,5 млрд у 2022 році, що більш ніж утричі перевищує $1,3 млрд, виділених у 2021 році. Цього року фінансування кліматичних програм у США перевищить $8,25 млрд, сказав чиновник, що ставить країну на шлях до потенційного виконання амбітної мети Байдена - виділити $11,4 млрд у 2024 році.
Обіцяне нове фінансування на 2024-2028 роки залежить від асигнувань з боку Конгресу США, де подібні плани витрат зустріли опір з боку законодавців-республіканців.
Представники адміністрації Байдена сподіваються заручитися підтримкою, скориставшись більшою поінформованістю про фонд ООН і його роботу.
США пропустили конференцію зі збору коштів для фонду в жовтні на тлі суперечок у Конгресі щодо бюджету уряду. Австралія, Італія, Швеція і Швейцарія також утрималися від нових внесків. Початковий загальний обсяг внесків дехто сприймав як розчарування, оскільки він був нижчим за $10,3 млрд, запропонованих для запуску фонду у 2014 році.
Усе це - лише невелика частина від сотень мільярдів доларів, необхідних до кінця десятиліття, щоб допомогти країнам, що розвиваються, побудувати більш стійку інфраструктуру, захистити джерела водопостачання та іншим чином адаптуватися до зміни клімату. Сюди не входять гроші, необхідні для розвитку безвуглецевої енергетики для досягнення цілей Паризької угоди.