Я хочу, щоб ні у кого не було ілюзій, що ми дуже сильно тримаємося за дипломатичні взаємини з цією країною, підкреслив Рябков. Про відповідальність країн, які можуть конфіскувати російські активи попередив й інший російський чиновник — прессекретар президента РФ Дмитро Псков. Він сказав, що Росія не залишиться у спокої країни, які конфіскують російські активи і буде боротися за повернення своїх грошей всіма можливими засобами.
Така синхронна реакція представників адміністрації президента та міністерства закордонних справ Росії свідчить про те, що є питання, які дійсно серйозно бентежать вище російське політичне керівництво. Варто нагадати, що коли США та інші країни цивілізованого світу постачали Україні зброю, допомагали українським військам вибивати росіян з окупованих територій, допомагали Україні економічно і фінансово протистояти російській агресії, ніхто з представників російського політичного керівництва не говорив про можливість відмови від дипломатичних взаємин зі Сполученими Штатами. Навіть тоді, коли високопоставлені російські чиновники від президента Володимира Путіна до очільника МЗС Росії Сергія Лаврова звинувачували США та інші західні країни у тому, що вони є стороною конфлікту у російсько-українській війні.
А як тільки мова пішла про реальну втрату російських активів на Заході, почалася зовсім інша тональність розмов, іншого характеру погрози. Я впевнений, що ці погрози будуть тільки посилюватися з тим, як західні країни будуть наближатися до юридичного оформлення процедури конфіскації російських активів.
Таким чином ми можемо сказати, що зробили відкриття, яке і так було очевидним, якщо ми аналізуємо реальні мотиви представників російського політичного керівництва, що гроші досі турбують Путіна та його оточення набагато більше, ніж питання кількості жертв серед російських військових чи питання утримання окупованих українських територій.
Врешті-решт треба усвідомити: якими б посадами не хизувалися представники російського політичного керівництва і які гасла вони б не виголошували про так звану історичну Росію і єдиний народ, головним і визначальним мотивом у їхньому керуванні РФ та їхніх агресивних намірах щодо сусідніх країн були, є і залишаються гроші.
Мафія, а російською державою керує саме чекістська мафія, може камуфлювати свої мотиви будь-якими ідеологічними гаслами. Окремі представники цієї мафії, зокрема Володимир Путін чи Микола Патрушев, можуть самі вірити в ідеологічну забарвленість своїх цілей, тим більше після того, як у них знайдеться час почитати кілька книжок і вивчити кілька слів з тих праць російських шовіністичних філософів, які їм пропонують натхненники агресивного курсу. Але зацікавленість у грошах, те, заради чого вони починали свою так звану політичну діяльність, залишається головним мотивом їхньої агресії проти України й конфронтації із цивілізованим світом.
Не питайте мене, навіщо стільки грошей людям, які очевидно вже акумулювали на своїх рахунках десятки мільярдів доларів, які по суті володіють цілою країною - Російською Федерацією та її громадянами як справжніми кріпаками. Адже, як відомо, жадібність не має кордонів - ані фінансових, ані географічних, ані політичних.
Як тільки мова зайшла про військову допомогу Україні і про те, що буде вбито ще якусь тисячу чи кілька тисяч російських військових, це не викликало у Путіна та його соратників і генералів жодних емоцій. "Баби нових народять". І от коли йшлося про те, що українським військам за допомогою західної техніки вдалося звільнити Харківщину чи Херсонщину, це також не викликало ніяких серйозних емоцій. "Як захопили, так і втратили. Ще щось спробуємо захопити".
А от коли мова зайшла про гроші, відразу почалася справжня істерика і погрози розірванням дипломатичних відносин із США, чого взагалі ніколи не було за всю епоху відносин між Москвою і Вашингтоном після того, як Сполучені Штати визнали радянський уряд.
Можна чітко сказати, що гроші і є тим пунктиком, який керує всіма намірами та бажаннями російського очільника Володимира Путіна та всієї чекістсько-кримінальної мафії на чолі з Російською Федерацією. Якщо говорити з росіянами про те, що вони можуть втратити гроші, можливо, в якийсь момент Путіну та його банді буде легше припинити свою війну проти України і не мріяти про війни щодо інших колишніх радянських республік з метою загарбання їхніх територій, а зберегти ці активи, які сьогодні є на Заході.
Російського очільника потрібно поставити простим і зрозумілим вибором - або війна, або грошенята. Мені здається, що президент РФ, який все своє життя присвятив грабунку чужих грошей, розуміє саме таку мову.
Про автора. Віталій Портников, журналіст, лауреат Національної премії України ім. Шевченка
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів та колонок.