На одному з минулих засідань ВРП розглянула повідомлення судді Вищого антикорупційного суду Олега Ткаченка про тиск і втручання в його діяльність. Виявилось, що суддя також звернувся з заявою і до правоохоронців. Приводом для цього став пост в телеграм-каналі Центру протидії корупції про те, як Ткаченко звільнив від арешту Ярослава Лугового – підозрюваного у справі про заволодіння понад 9-ма мільярдами гривень "Приватбанку".
Суддя ВАКС Ткаченко запевняє, що публікації, які вказують на неточності в роботі деяких суддів ВАКС, є втручанням в його діяльність як судді і поєднані вони з "відвертим публічним морально-психологічним тиском".
Втім голова правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков переконаний, що нічого протизаконного в ЦПК не робили: "Це абсолютно законна, в межах статутної діяльності організації, робота з висвітлення того, що відбувається в судах. З призвищами конкретних суддів. Очевидно, судовій мафії це не подобається і вона використовує свої важелі всередині ВРП для того, щоби назвати це чимось страшним. Втім, нас не зупинити кримінальними справами, якимись наклепами, ми не будемо припиняти нашу діяльність через це".
Вища рада правосуддя вирішила звернутися до Офісу генпрокурора, аби дізнатися про стан розслідування справи, відкритої на підставі звернення судді Ткаченка, за статтею про втручання у здійснення правосуддя. Та член ВРП Сергій Бурлаков, який виступав доповідачем у цьому кейсі, вже надав свою оцінку: "Слід зазначити, що опублікована інформація не є оціночним судженням, оскільки містить конкретні твердження про факти щодо ухвалення суддею конкретного рішення у конкретній справі, які можна перевірити, і містить вимогу про мотивування судового рішення певними доводами, що мають задовольнити автора публікації".
Одним із аргументів, який свідчить про здійснення тиску на суддю, доповідач - член ВРП Бурлаков називає кількість підписників телеграм-каналів, на яких було розміщено пост: "13 тисяч 400 підписників ТГ-каналу ЦПК та 16 тисяч 100 підписників ТГ Шабунін отримали повідомлення, зміст яких наведено вище. Аудиторію у розмірі 29 тисяч 500 абонентів слід вважати достатньо великою, щоб завдати шкоди авторитету правосуддя. У такий спосіб здійснюється тиск на суддю, що може вплинути на його подальшу діяльність. Зокрема, на прийняття певного судового рішення у конкретній справі".
Рішення про звернення Вищої ради правосуддя до Офісу Генпрокурора підтримали 7-ро з 12-ти членів ВРП, які брали участь у голосуванні. І цей прецедент є небезпечним для подальшого контролю з боку громадськості. Така позиція ВРП ставить під загрозу будь-кого, хто висловлює свою думку про зміст судових рішень, навіть в інтернеті, - наполягає Михайло Жернаков: "Така практика може створювати великі складнощі для інших організацій, таких, які хочуть висвітлювати і збираються висвітлювати діяльність судів. Тому що будь-яка критика, будь-яке слово, яке не сподобається суддям, може бути інтерпретоване так, як ніби втручання в діяльність судової влади. Мені здається, що хтось у ВРП забув, що в нас не Янукович і не Путін, а в нас демократична Україна. Хотілось би побажати членам ВРП, які проголосували, все таки спуститись на землю і прочитати Конституцію".
Громадські організації, журналісти та активісти виконують важливу функцію стеження за діяльністю судів та доброчесністю суддів. Тож тепер, якщо будь-яка негативна оцінка буде трактуватися як тиск, за таке "втручання" можна притягнути до відповідальності кожного, хто публікує свою думку в інтернеті або не погоджується з судовим рішенням.