"Два роки поспіль польки та українки йдуть пліч-о-пліч, допомагають одна одній і надихають. І разом, спільними зусиллями, наближають перемогу України", — йдеться в релізі Премії.
Церемонія нагородження відбудеться 13 лютого 2024 року у Варшаві.
Еспресо — інформаційний партнер Премії.
Поважна Капітула — лідерки думок Польщі та України — визначила 12 номінанток. З них оберуть двох лауреаток першої премії Sestry — українку та польку, які стануть уособленням українсько-польської співпраці, взаємопідтримки та сестринства.
Поважна капітула премії "Портрети сестринства":
1. Оля Гнатюк
"Є люди, які люблять і хочуть допомагати. Є також ті, для кого допомога стала сенсом життя". Це цитата Олі Гнатюк — знаної польської дослідниці в галузі українознавства, перекладачки, популяризаторки української літератури, професорки Києво-Могилянської Академії і Варшавського університету. Її життя і творчість стали символом польсько-українського діалогу та порозуміння.
2. Ельвіра Нєвєра
Режисерка та авторка видатних документальних фільмів, відзначених багатьма нагородами, зокрема її фільм "Синдром Гамлета". Ця стрічка — про створення вистави, яка мала допомогти п’ятьом молодим українцям, які пішли на фронт у 2014 році, примиритися з травмами війни. Світова прем’єра фільму відбулась на Міжнародному фестивалі в Локарно влітку 2022 року. Ельвіра Нєвєра з першого дня великої війни збирала гроші, організовувала допомогу всім, хто її потребував, відправляла в Україну генератори, рації, медичне обладнання та безпілотники.
3. Аґнєшка Дея
Працівниця пункту допомоги "Під парасолькою" у польській столиці, яким опікується Фундація "Куронювка" у співпраці з Продовольчим банком SOS у Варшаві. Аґнєшка Дея змінила роботу, коли після початку повномасштабного вторгнення побачила натовпи українських переселенців на вокзалі Варшава Заходня. Щомісяця тут отримували допомогу понад 800 біженців з України, а також з Сирії, Туркменістану, Чечні. Вони можуть розраховувати на їжу, психологічну та інформаційну підтримку. А також на тепло і родинну атмосферу.
4. Адріана Поровська
Вона допомагає нужденним вже 18 років. Адріана Поровська — відома у Польщі соціальна працівниця, директорка Камілійської місії соцдопомоги та волонтерка. Порятунок безхатченків у Варшаві та повернення їх до нормального життя — до повномасштабного вторгнення це був один з основних напрямків роботи Поровської. Після початку великої війни волонтерка допомогла сотням тисяч українцям, які від російських бомб втекли до Польщі.
5. Ґражина Станішевська
За часів комуністичного режиму Ґражина Станішевська була активною опозиціонеркою, а під час воєнного стану на початку 1980-х була заарештована. У 1989 році була єдиною жінкою серед 54 учасників Круглого столу — історичної зустрічі між польською комуністичною владою та опозиційною профспілкою "Солідарність", в результаті якої опозиція отримала легальний статус, а згодом перемогла на парламентських виборах і провела радикальні економічні реформи. З 2014 року займається організацією допомоги Україні. Очолює правління Фонду "Калина", який надає стипендії на навчання в Польщі дітям загиблих на фронті українців та фінансує наукові дослідження польсько-українських відносин. Вона також організовує доставку гуманітарної допомоги в Україну на фронт у рамках проєкту "Від родини до родини".
6. Марта Маєвська
Марта Маєвська — мер міста Грубешів, що за 5 кілометрів від України. Сотні волонтерів з власної ініціативи створили у лютому 2022 року біля польсько-українського кордону центр прийому біженців. Маєвська надавала українцям їжу, житло та психологічну підтримку. Вона організувала систему реєстрації та координації перевезення біженців, завдяки якій тисячі людей були перевезені в інші міста Польщі і змогли отримати допомогу від місцевих органів влади. За свою діяльність була нагороджена спеціальною відзнакою "Солідарність з Україною" у рейтингу органів місцевого самоврядування Республіки Польща.
1. Тетяна Грубенюк
З 2014 року як волонтерка допомагає українській армії, сім'ям військовослужбовців, ветеранам та жертвам війни. У перший день російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року створила в Києві мережу пунктів допомоги армії. Вона збирала і відправляла на фронт все необхідне: від бушлатів до безпілотників. Як директорка української філії американського благодійного фонду Revived Soldiers Ukraine опікується бійцями, яких везуть на лікування та реабілітацію до США. "У нас стільки молодих хлопців, які хочуть бігати, працювати, вчитися, одружуватися, народжувати і виховувати дітей. Життя не закінчується після ампутації", — каже Тетяна Грубенюк.
2. Оксана Колесник
До початку повномасштабної війни була директоркою школи в Чернігові, а сьогодні керує Варшавською українською школою, заснованою Клубом католицької інтелігенції та Фундацією "Український дім". Це сучасний навчальний заклад з українськими цінностями. Тут надають психологічну підтримку дітям, їхнім батькам та вчителям, які були змушені покинути Україну через війну. Школа працює в інноваційній моделі двох освітніх систем: польської та української.
3. Вікторія Батрин та Галина Андрушков
Галина Андрушков і Вікторія Батрин — мати і донька, засновниці Фонду UNITERS, який став найбільшим волонтерським транзитним центром у Варшаві. Ініціаторки акції "Свята без тата", завдяки якій за 10 років було вручено понад 300 тисяч різдвяних подарунків дітям загиблих українських бійців з лінії фронту. Фонд об'єднав понад 3000 волонтерів з різних куточків світу. Від 2014 року фонд відправив понад 6000 тонн гуманітарної допомоги, зокрема 60% — це медичні засоби для фронту та обладнання для лікарень. Фонд також веде найбільший пункт гуманітарної допомоги біженцям у Варшаві, де щодня близько пів тисячі людей отримує підтримку.
4. Оксана Нечипоренко
Лідерка багатьох громадських ініціатив в Україні. Директорка громадської організації GoGlobal — найбільшої освітньої волонтерської ініціативи в Україні, в якій беруть участь 160 000 дітей і 3000 вчителів. Оксана Нечипоренко співзасновниця Masha Fund — найбільшого українського фонду, який займається психологічною реабілітацією жінок. У перші дні великої війни організувала Кризовий координаційний центр, що надавав допомогу за трьома напрямками — гуманітарна підтримка України, консультаційна допомога для громадян та комунікаційна. До 30% гуманітарної допомоги, яка надійшла в Україну через Польщу, були доставлені за допомогою Центру.
5. Леся Литвинова
Режисерка за освітою, Леся Литвинова у 2014 році залишила телевізійну кар'єру і заснувала благодійний фонд "Свої". Лише за перші чотири роки діяльності він допоміг понад 35 тисячам внутрішньо переміщених осіб зі Сходу, а також підтримував невиліковних хворих. 24 лютого 2022 року разом із чоловіком пішла до військкомату, маючи на руках немовля. Воювала на Донеччині у складі інженерно-саперного взводу 207 батальйону тероборони ЗСУ. Від 1 вересня 2023 року — офіційно цивільна.
6. Тата Кеплер
Волонтерка, рестораторка, продюсерка, художниця. З початком повномасштабного російського вторгнення залишила роботу і почала волонтерити. Заснувала організацію "Птахи", що забезпечує медикаментами та організовує медичні послуги для солдатів і цивільних, допомагає жертвам зґвалтувань, організовує медичні місії у віддалені села. Станом на січень 2023 року фонд зробив пожертви на суму 5 мільйонів доларів. Свою мету Тата Кеплер так описує: допомагати там, куди ніхто не доїжджає. Від Президента Володимира Зеленського отримала відзнаку "Національна легенда України".