Війна, розв'язана Росією проти України, змусила мільйони наших громадян шукати захисту в інших країнах. Згідно з даними ООН у справах біженців, до Німеччини виїхало трохи більше мільйона українців, з них близько 52% працездатного віку. Майже 200 тисяч вже працевлаштовані, однак із них близько третини зайняті в галузях, які не обкладаються внесками на соціальне страхування.
У жовтні 2023 року в інтерв'ю радіо "Свобода" Єврокомісар з питань зайнятості та соціальних прав Ніколя Шміт зазначив, що українці, які прибули до Європейського Союзу внаслідок війни, сприяли зменшенню дефіциту робочої сили.
Загальна схема для працевлаштування в Німеччині досить проста. Насамперед людина має отримати тимчасовий захист і подати заявку на дозвіл щодо працевлаштування. Тоді буде отримано посвідчення на тимчасове проживання в країні. Згодом відділ реєстрації іноземних громадян підтвердить у документах, що вам надано право займатися оплачуваною роботою - Erwerbstätigkeit erlaubt, що в перекладі означає "працевлаштування дозволено". Згідно з цим документом українці вже можуть працювати або проходити професійне навчання.
Крім того, відповідно до III тому Соціального кодексу SGB III, люди, які мають тимчасовий захист, можуть розраховувати на допомогу з працевлаштуванням у відповідних агенціях зайнятості (Jobcenter). Важливо відзначити, що для більшості професій не потрібно підтверджувати свій кваліфікаційний рівень. Отже, українці мають право працювати в ролі тимчасових найманих працівників або розпочати власну справу.
Фото: dw.com
Загальна практика показує, що біженцям спочатку надають можливість пройти інтеграційний курс з мови, далі беруть до уваги кваліфікацію та диплом, а лише потім аналізують можливості працевлаштування відповідно до фаху. Однак наприкінці 2023 року стало відомо, що центри зайнятості в Німеччині, спільно з Федеральним міністерством праці та соціальних питань, мають намір збільшити темпи інтеграції українських біженців на німецькому ринку праці в програмі під назвою JobTurbo. Про цю ініціативу стало відомо з допису у Facebook німецько-української асоціації Ukrainian Future.
Зараз пропонують зробити вивчення німецької мови непріоритетним і перекласти цю відповідальність на роботодавців. До того ж, планується частіше проводити зустрічі з джобцентрами. Якщо зазвичай вони відбувалися раз на кілька місяців, то тепер цей термін планують скоротити до шести тижнів.
Центри зайнятості раніше прагнули до збільшення кваліфікації працівників, щоби підвищити їхні шанси серед конкурентів, але тепер головний акцент буде зроблено на швидкому працевлаштуванні. Зокрема, підбір роботи буде проводитися й під час проходження курсів, а якщо буде отримано пропозицію, тоді мовні заняття можна буде продовжити у вільний час або взагалі завершити.
За словами Штеффена Кампетера, який є виконавчим директором німецької асоціації роботодавців (BDA), пріоритетним завданням є працевлаштування біженців. "Будь-які можливості працевлаштування кращі, ніж залишатися на виплатах соціальної допомоги", - повідомив Кампетер агентству Reuters.
Головною вимогою стає те, що робота має бути посильною. Це означає, що відмовитися від вакантної посади можна лише у випадках, пов'язаних зі станом здоров'я. Кваліфікація та особисті побажання з працевлаштування відходять на другий план.
Крім того, для тих, хто успішно завершив "первинний етап інтеграції", агентства зайнятості розроблять індивідуальні стратегії співпраці. Адже ще восени 2023 року стало відомо, що Німеччина потребує працівників різних кваліфікаційних рівнів. Зараз підприємців будуть спонукати до працевлаштування висококваліфікованих українців, навіть якщо вони ще не володіють німецькою мовою на високому рівні.
"Ми ведемо переговори з великими компаніями – від виробництва до логістики та роздрібної торгівлі. Але ми також хочемо залучити середній бізнес", – сказав Даніель Терценбах, спеціальний представник із питань інтеграції біженців на ринок праці. Такі дані були отримані РБК-Україна з посиланням на handelsblatt.com.
Можливе часткове скасування допомоги по безробіттю анонсував міністр праці Губертус Гайль. Згідно з новим законопроєктом людям, які відмовляються від запропонованої роботи без поважної причини, можуть не нараховувати виплати протягом двох місяців. Проте плата за житло та комунальні й надалі будуть здійснюватися державою. В разі відмови від пропозиції роботи наступного разу до людини можуть бути застосовані санкції від 10% до 100%, - повідомляють в Bild.
Планується, що депутати розглянуть і затвердять зміни в законодавстві найближчим часом, а їх реалізація можлива протягом декількох перших місяців 2024 року.