У Марка Твена, епіграфом з якого починається ця книжка, все було просто: час, щоб любити, як сам він нагадував, минає миттєво. Насправді ж, як стверджує та сама американська культура хоч би й через популярні зразки свого продукту на кшталт кіно – не так вже й миттєво. Герой фільму "Сверблячка сьомого року" чудово це підтверджує в парі з Мерілін Монро у головній ролі. Часу на любов (і кохання) більш ніж достатньо – аж сім років! Але чи період це щастя, як запитують у своїй книжці "Щасливе життя" Марк Шульц і Роберт Вальдінгер (К.: Лабораторія)? І чи збігаються "традиційні" цінності півстолітньої давнини, коли вийшов вищезгаданий фільм, із сьогоднішніми? У будь-якому разі, якщо мова про сьогоднішніх міленіалів, то точно ні. "Дві тисячі сьомого року було проведено опитування: - нагадують автори, - міленіалів запитали про найважливіші цілі в житті. Сімдесят шість відсотків відповіли, що ставлять за мету розбагатіти. П’ятдесят відсотків сказали, що їхня головна мета - стати відомими. Років через десять, коли міленіали трохи пожили в агрегатному стані дорослих людей, було проведено ще два опитування з аналогічними питаннями. Цього разу слава в турнірній таблиці цілей опустилася, але там знову фігурували гроші, успішна кар'єра і відсутність боргів". А як же щастя, спитаєте ви? Невже все це - ключ до щасливого життя? На ці питання, до речі, й намагається відповісти це найдовше і найуспішніше дослідження щастя. Майже 80 років, покладених на з’ясування формули задоволеності життям, гарного самопочуття, здоров’я та довголіття. Автори книжки - керівники Гарвардського дослідження розвитку дорослих -- представляють науковий погляд на те, що робить нас щасливішими у різному віці та від чого найбільше залежить наш добробут. Ця новаторська робота об’єднує наукову точність, традиційну мудрість, неймовірні реальні історії та практичні ідеї, щоб раз і назавжди довести, що наше щастя залежить тільки від нас самих. Варто додати, що в книжці навіть наведені покрокові вказівки, які допоможуть читачам створити своє щасливе життя навіть у найскладніші часи.
Чесно кажучи, відповідати на купу запитань, які всі ми маємо, уявляючи для себе, що таке щастя, авторка цієї книжки не збирається. Не дивно, що вона одна з перших використала TikTok як інструмент терапії та експрес-порадник у галузі психічного здоров’я. "Я не гуру, який має відповіді на всі питання Всесвіту, - відпекується авторка. - Ця книжка - щось середнє між щоденником та інструкцією. Я пропоную вам добірку найважливіших речей, які я наразі засвоїла. Речей, що допомагають мені та людям, з якими я займаюсь". Таким чином, міжнародний бестселер Джулі Сміт "Чому мені раніше цього не казали? Стратегія спокійного життя в буремні часи" (Х.: Клуб Сімейного Дозвілля) – це дослідження, що ґрунтується на багаторічному досвіді роботи авторки у сфері клінічної психології. Чудово розуміючи, що життєві проблеми й турботи повсякчас розхитують емоційний фон та психічне здоров’я, авторка пропонує набір терапевтичних інструментів для подолання будь-яких життєвих негараздів, критики, депресії, демотивованості, для зміцнення впевненості в собі та психологічної стійкості навіть у найважчі часи. Як пояснити свій поганий настрій? Як змусити стрес працювати на себе та що робити з тривогою? Як змусити себе щось робити, коли бажання немає, і підтримувати почуття мотивації в інших? "Ця книжка не гарантує, що ви проведете решту життя з усмішкою на обличчі, проте, застерігає авторка. - Вона підкаже, якими інструментами скористатись, щоб, коли ви таки всміхатиметесь, це означало, що ви дійсно щось відчуваєте. Вона розповість, як ніколи не припиняти аналізувати свій досвід, шукати власний шлях, заводити правильні звички та розвивати самосвідомість".
А якщо справді – щастя людини все ж таки полягає у коханні? Яке може тривати не лише ці нещасні сім років, як кажуть експерти, і про що ідеться в фільмі "Сверблячка сьомого року". І якщо його проґавити, ще трохи - буде запізно, як у книжці Лори Новлін "Якби він був зі мною" (К.: Рідна мова). Бо, наприклад, за сюжетом, цієї історії, Отем та Фінн колись були нерозлийвода. "Коли я вперше побачила обличчя Джеймі, в животі затріпотіли метелики: - згадує героїня. - зелені-зелені очі час від часу ховаються за неймовірно довгими віями. А над ними - чорне, трохи кучеряве і зовсім неслухняне волосся. Він високий, худий і має дуже білу шкіру. Джеймі фонтанує енергією, дуже веселий і часто всміхається. Він нагадує мені Пака зі "Сну літньої ночі". Джеймі незрівнянний, коли йдеться про пустощі та витребеньки, тож дівчата залюбки витріщаються на нього". А тоді щось змінилося. А може, змінилися самі герої. Тепер вони цураються одне одного. В Отем є хлопець Джеймі та компанія вірних друзів. А Фінн став найпопулярнішим хлопцем у школі, з яким кожен мріє водитися. Та це ніяк не притуплює відчуттів, які виникають в Отем щоразу, коли їхні з Фінном шляхи перетинаються. Обоє дорослішають із думкою, що все могло бути інакше. Можливо, їм все ж варто бути разом?
А може, щастя – це ранкова кава на кухні зі стінами в улюблених кольорах? Які вони будуть взагалі – післявоєнні кухні? Ми вже писали про те, що будинки будуть невисокі, щоб вберегтися від ударної хвилі під час бомбування, і в кожному з них будуть бомбосховища. Але кухонь, які були відсутні в дизайні будівель у 1920-х роках, коли обідати планували у громадських їдальнях – у майбутньому точно не позбутися. Тож які кольори переважатимуть в їхньому декорі? Невже "мирні", і якщо так, то які саме маються на увазі? Дізнатися про це допоможе "Анатомія кольору" Патріка Беті (К.: ArtHuss) – книжка, яка, наприклад, розповідає, чому саме базові кольори бувають популярні на післявоєнних кухнях. Чому епоха ар-деко віддала перевагу чистим лініям і пастельним відтінкам? Ця вичерпна ілюстрована історія використання кольору та фарби в оздобленні інтер’єру відповідає на ці та багато інших питань. Автор, спираючись на свій величезний спеціалізований архів, простежує еволюцію пігментів і кольорів фарби разом із системами кольорів і стандартами, а також досліджує їхній вплив на колірні палітри, що використовувалися в інтер’єрах з 1950-х до 1960-х років. Автор починає свій опис зі створення у фарб звичайних і дорогих кольорів, виготовлених із традиційних земляних пігментів між 1650 і 1799 роками. Потім він досліджує появу кольорових систем і стандартів та їхній вплив на кольори фарби разом із впливом промислового виробництва на текстуру та довговічність фарб. Насамкінець, автор звертає увагу на кольорові стандарти ХХ століття. В авторитетному та виразному тексті вплетені спеціально замовлені фотографії сторінок рідкісних кольорових довідників. Репродукції інтер’єрів із книг про домашній декор, що датуються різними епохами, включені у кожен розділ, підкреслюючи колірні тенденції та стилі живопису, характерні для кожного періоду. Загалом у книжці понад 1500 ілюстрацій, тож вибрати буде з чого!
Зрештою, якщо не виходить вибороти своє щастя, то варто хоча б зберегти те, що маємо. Наприклад, гарний настрій, що теж, погодьмося, неабияка проблема у сьогоднішньому світі. Недаремно ця книжка має такий характерний підзаголовок. "Депресія - прокляття сильних. Як боротися з найпоширенішою хворобою в світі" Тіма Кантофера (К.: КМ-Букс) взагалі про те, що явище, яке досліджує автор – небезпечне через те, що часто недооцінене. Скільки разів людям із депресивним розладом доводилося чути "геніальні" поради на кшталт: "Опануй себе нарешті і просто почни щось робити!"? Та не всім відомо, що це не просто "поганий настрій", а таке саме фізичне захворювання, як і пневмонія чи ангіна, що може виснажувати анітрохи не менше. Як, наприклад, в чолов’яги в одній з історій у цій книжці. "Бідолаха припускає, що його бос не любить і не поважає його, - дізнаємося ми подробиці. - Коли він підходить до свого керівника, той дивиться в інший бік. "Це тому, що я недопрацьовую", - думає він, ігноруючи той факт що лише минулого місяця отримав звання найкращого працівника. Насправді бос його не помічає, бо дивиться на годинник. Наш піддослідний з когнітивними програмами проводить решту дня, переймаючись тим, що він зробив, аби засмутити боса. Він вирішує працювати. вдвічі старанніше, щоб гарантувати, що його невдача, якою б вона не була, не повториться. Коли хтось повідомляє йому, що прибутки компанії впали, він припускає, що його звільнять першим. Він працює ще старанніше, поки не виснажиться настільки, що почне робити помилки". Саме у такий спосіб, тобто на прикладах пацієнтів автора - доктора психіатрії із багаторічним стажем – ми дізнаємося про механізми виникнення депресії, розглянемо можливі шляхи її подолання та навчимося жити після відновлення так, щоб мінімізувати можливість повернення недуги. І тоді, можливо, буде нам щастя.