Експрезидент Південної Кореї постане перед судом: йому загрожує довічне ув’язнення або смертна кара

Про це інформує Yonhap із посиланням на свої джерела.

Юна звинувачують у спробі запровадити воєнний стан у грудні 2024 року. Тепер він постане перед судом як обвинувачений у залі 417 Центрального районного суду Сеула - саме там раніше судили кількох колишніх президентів.

Юн стане вже п’ятим колишнім президентом, який постане перед кримінальним судом.

Як зазначають журналісти, щоб уникнути сутичок чи мітингів, Юну дозволять скористатися підземним в’їздом до суду, а навколо будівлі посилять додаткові заходи безпеки.

Ключовими свідками у справі виступатимуть двоє високопосадовців армії: командувач Першої охоронної групи столичного оборонного командування Чо Сон Хьон та командир Першого батальйону спеціальних сил Кім Хьон Кі.

У разі визнання винним у спробі запровадження воєнного стану, Юну може загрожувати довічне ув’язнення або навіть смертна кара.

Що відомо про арешт президента Південної Кореї

Президент Південної Кореї Юн Сок Йоль 3 грудня 2024 року оголосив у країні надзвичайний воєнний стан, звинувативши опозицію в "антидержавній діяльності". Парламент ухвалив резолюцію з вимогою скасувати цей стан, після чого військові вдерлися до лідерів опозиції для арешту. У відповідь кабінет міністрів затвердив клопотання про скасування воєнного стану, який тривав близько 6 годин.

Представники опозиції країни закликали президента терміново піти у відставку, погрожуючи імпічментом у разі відмови.

Міністр оборони Південної Кореї Кім Йон Хьон заявив, що це він запропонував президенту оголосити воєнний стан у країні, і попросив пробачення у громадян за "плутанину". Уже згодом його заарештували в рамках розслідування справи про можливу державну зраду.

5 грудня 2024 року поліція Південної Кореї розпочала розслідування за звинуваченнями президента в державній зраді через оголошення ним воєнного стану. Наступного дня проти президента Південної Кореї порушили кримінальну справу. Сам Юн Сок Йоль під час свого звернення до народу перепросив за оголошення воєнного стану в країні.

Згодом йому оголосили підозру у державній зраді на основі численних скарг. Лідер Демократичної партії Південної Кореї Лі Чже Мьон оголосив про намір своєї партії наполягати на повторному голосуванні за імпічмент президента.

Також Юн Сок Йолю заборонили виїзд з країни, а керівна партія Південної Кореї оголосила, що обговорює можливість відставки президента у лютому та проведення дострокових виборів у квітні або травні.

Пізніше парламент Південної Кореї підтримав законопроєкт про імпічмент президента, проте він пообіцяв "боротися за своє політичне майбутнє".

16 грудня 2024 року конституційний суд Південної Кореї розпочав слухання у справі про імпічмент президента. Слідчі заявили, що планують допитати його. Однак Юн проігнорував повістку на допит. Також він не з'явився на допит за викликом і 25 грудня.

3 січня південнокорейські слідчі увійшли до резиденції президента, щоб виконати ордер на його арешт. Утім після протестів спробу арешту зупинили. Після цього стало відомо, що влада країни готується до повторної спроби арешту Юн Сок Йоля. Політик вчергове проігнорував виклики на допит і забарикадувався у своїй резиденції.

Уже 15 січня слідчі Південної Кореї, вперше в історії, заарештували тимчасово відстороненого президента Юн Сок Йоля. Він відмовився давати свідчення щодо рішення від 3 грудня про запровадження в країні воєнного стану. Натомість уже 18 січня Юн Сок Йоль відвідав слухання в суді Сеула, щоб заперечити рішення щодо свого можливого арешту.

Суд Сеула 24 січня відхилив запит прокуратури щодо продовження терміну утримання під вартою Юн Сок Йоля, а вже 8 березня він вийшов із в'язниці після того, як суд скасував його арешт.

Вже 4 квітня вищий суд Південної Кореї усунув з посади президента Юн Сок Йоля, ухваливши рішення про затвердження імпічменту.