ЄС акумулював безпрецедентну допомогу в умовах своєї інституційної роздробленості, - міжнародник Веселовський про кредит Україні на €90 млрд

Таку думку висловив доктор філософії, доцент кафедри порівняльного і європейського права Навчально-наукового інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка Богдан Веселовський у спільному проєкті Еспресо та Slawa.tv "Український фокус. Ранок".

"Європейський Союз акумулював безпрецедентну дійсно допомогу в умовах своєї інституційної, можна так сказати, роздробленості саме не в інтересах певних держав і ставленнях до нашої війни. Тому що ми розуміємо про те, що європейська зовнішня політика не є централізованою всім Європейським Союзом і всі спроби побудувати щось таке єдине, якось дійсно уніфікована зовнішня політика як є в державах просто, вона залишилося провалом. Відповідно, були певні реформи і ось маємо те, що маємо, що є спільна зовнішня політика, як називається. Є високий представник з питань зовнішньої політики, якого називають міністром закордонних справ, але насправді він таким не є. І, звичайно, кожна держава залишає за собою право мати свою спільну думку на ті чи інші дії Європейського Союзу. Ось тому в спільній зовнішній політиці так важлива ось ця одностанність. І коли ми говоримо про специфічне фінансування третій державі, тобто державі, яка не входить до Європейського Союзу, Україні - це безпрецедентна допомога. І не тільки ця 90 млрд, наразі чинна допомога є так званий Ukraine Facility, який на реформи, на інвестиції, на те, щоб підготувати нас до відбудови, як вони казали, але відбудова ще, можна сказати, не почалася, тому що нема припинення збройних дій, війни", - зазначив він. 

Богдан Веселовський зауважив, що водночас із цим почалися дискусії про те, як фінансувати Україну далі.

"Україну треба підтримувати, бо Європа зараз почалися гострі дискусії про використання заморожених активів, як ми знаємо, такі держави, як Бельгія, Нідерланди, Люксембург висловили спочатку обережну позицію, а потім Бельгія почала активно блокувати саме не через політичні якісь вподобання, а як вони кажуть через недостатні і недосконалі юридичні механізми. Вони, скажемо прямо своїми словами забоялися, що вони кажуть створені дії припиняться і відповідно далі Росія почне нас завалювати позовами і ЄС нас не захистить. Тобто одна Бельгія буде відповідати, тому що саме в Бельгії розміщуються центральні депозитарі Єврокліру, де зберігаються ці заморожені активи суверенного суверенної Росії. Відповідно ми говоримо далі про те, що ЄС почав ці дискусії і це політичних стратегій, що вони не здалися і почали шукати різні формули. І ось ця формула вилилася у те, що знайшли ось такий механізм на 90 млрд. Під нього теж написали нову законодавчу рамку. Тобто це була пропозиція Європейської комісії. Зараз вона схвалена Європейським парламентом. Тобто вони пішли по процедурі, вони написали новий регламент, акт Європейського Союзу під ці 90 млрд. Там чіткі є умови. Там є дуже цікавий рядок про те, що Європейській комісії надається мандат після того, як він буде схвалений ось цей регламент, і ці кошти вже запустяться, надається мандат провести перемовини з українською стороною і визначити нам зобов'язання, контрольні показники ще одні для того, щоб моніторити використання і цього кредиту", - додав він.

• 11 лютого Європейський парламент ухвалив пакет пропозицій, спрямованих на підтримку України, зокрема надання кредиту у розмірі 90 мільярдів євро на 2026 та 2027 роки.