Про це повідомляє Politico.
Ухвалений Будапештом наприкінці минулого року Закон "Про захист суверенітету", передбачає створення нового органу з повноваженнями розслідувати політичну діяльність, що здійснюється від імені або фінансується іноземними інтересами. За певних обставин особам, які використовують іноземні кошти для впливу на вибори, може загрожувати тюремне ув'язнення. Уряд заявляє, що закон покликаний захистити волевиявлення виборців від неправомірного іноземного втручання.
Водночас організації, що відстоюють свободу ЗМІ та права людини, порівнюють цей захід із російським законом про іноземних агентів, який Москва використовує для того, щоб змусити замовкнути критиків, які отримують фінансування з-за кордону. Рада Європи закликала відмовитися від угорського закону, заявивши, що він може бути використаний проти політичної опозиції.
У середу Єврокомісія розпочала т.зв. "процедуру порушення" після того, як визначила, що угорський закон порушує "кілька фундаментальних прав", закріплених у законодавстві ЄС, включно з правом на недоторканність приватного життя, свободу вираження поглядів та об'єднань.
Тепер Будапешт має два місяці, щоб відреагувати на занепокоєння ЄК, інакше Брюссель може перейти до наступного етапу процесу – так званої "аргументованої думки", яка офіційно закликає уряд дотримуватися законодавства ЄС.
Процес щодо порушень у законі "Про захист суверенітету" є лише останнім раундом перетягування каната між Брюсселем та прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном на тему верховенства права. Це вже не вперше, коли вони конфронтують через організації, що підтримуються з-за кордону: у 2020 році вищий суд ЄС скасував закон 2017 року, який вимагав від деяких неурядових організацій із зовнішнім фінансуванням реєструватися як організації, що фінансуються з-за кордону.
Нещодавно Єврокомісія та групи громадянського суспільства заплуталися в тому, як збалансувати захист свободи слова на тлі відступу демократії в таких країнах, як Угорщина, і водночас заблокувати зловмисне іноземне втручання з боку таких країн, як Китай і Росія.
У 2023 році Єврокомісія запропонувала зобов'язати всіх представників інтересів, що фінансуються з-за кордону, вносити дані до національних реєстрів. На думку її членів, це завадить запроваджувати ще жорсткіші заходи таким керівникам, як Орбан. Однак правозахисні групи, зокрема Transparency International EU та Європейське партнерство за демократію, кажуть, що це лише посилить владу угорського прем'єра.