Про це і не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 23 січня.
Майже рік після того, як Україна звільнила міста вздовж понівеченої війною дороги до Куп'янська на північному сході Харківської області, мешканці ледь чутно шепотіли про побоювання повторної російської окупації. Тепер вони говорять про це вголос, пише The Washington Post.
"Упродовж місяців Росія штурмувала Куп'янськ, стратегічний залізничний вузол, який вона захопила на початку 2022 року і який Україна повернула собі через сім місяців. Із позицій на схід від річки Оскіл, яка розсікає місто, Росія ніколи не втрачала своєї мети з поля зору", — підкреслює видання.
Видання також акцентує на тому, що останнім часом Україна знову закликала цивільне населення евакуюватися, не лише з Куп'янська, а й з десятків сіл на заході. WP вважає це "похмурим знаком" того, що Київ побоюється можливого просування росіян: у суботу вони взяли під контроль невелике селище Крохмальне на південний схід від міста, що трохи наблизило їх до річки.
"Це дуже страшно, — розповідає WP 34-річна Діана Шаповалова, одна з останніх гінекологів, які працюють у цьому районі. — Ми готові до евакуації. Ми зібрали всі наші речі. Наші діти знають, що треба бути готовими".
Річка, що протікає через Куп'янськ, могла б слугувати природним захистом у разі подальшого просування російських військ. Але Росія вже захоплювала місто раніше, і нещодавня оцінка Інституту вивчення війни, вашингтонського аналітичного центру, визначила, що Москва відправила туди солдатів, які виглядають "менш деградованими", ніж ті, що були розміщені в інших місцях. Україна, своєю чергою, посилює свою оборону.
Діана Шаповалова працює в невеликому містечку Шевченкове, але оскільки в Куп'янську не залишилося гінекологів, її пацієнти часто долають довгі та небезпечні маршрути, щоб потрапити до неї на прийом. Вона також лікує поранених, перш ніж їх відправляють до більших лікарень.
Цивільні особи, які їдуть подалі від фронту, зобов'язані зупинятися в Шевченковому, щоб пройти співбесіду з поліцейськими та співробітниками спецслужб, які перевіряють їхні телефони і з'ясовують будь-які можливі зв'язки з російськими військами, пояснює медіа. Як розповів їм співробітник поліції, попри накази про евакуацію, щодня через нього проходить менше десятка людей, переважно літніх.
За його словами, за останній місяць у Куп'янську та його околицях збільшилася кількість артилерійських обстрілів, авіаційних бомб і керованих ракет.
Як розповідає WP директорка лікарні, де працює Діана Шаповалова, 54-річна Світлана Перепадя, вона також "дуже боїться", що Росія може знову окупувати цю територію. Але їхні пацієнти, за її словами, часто відмовляються тікати, "поки не трапиться ситуація, коли снаряд не впаде в будинок їхнього сусіда або в їхній сад".
Так сталося і з Настею Прийменко, яка отримала повідомлення про евакуацію свого села Грушівка 16 січня, коли вона перебувала на 15-му тижні вагітності. Село вже перебуває в зоні досяжності деяких російських артилерійських систем і раніше піддавалося обстрілам.
24-річна Прийменко знає жахи окупації з перших вуст. Її сім'я закопала військові документи батька біля озера в місті, побоюючись, що російські війська можуть знайти їх і помститися. Будинок її сусідки був розграбований. Вона втекла в липні 2022 року, боячись, що російські солдати можуть її зґвалтувати. Вона повернулася лише через тиждень після звільнення, коли в результаті російської атаки з-за річки загинула її бабуся по материнській лінії.
Прийменко сказала, що вона сумнівається, що українські війська коли-небудь залишать Куп'янськ. Родичі, які служать в армії, також зміцнили переконання її сім'ї в тому, що їм не потрібно евакуюватися.
"Якщо щось станеться, вони скажуть нам: "Їдьте", — каже її 63-річна бабуся Надія Свічкар.
Натомість значна частина інших мешканців, які залишилися, налаштована більш скептично і вони бояться повторення окупації. Діана Шаповалова побоюється, що незабаром навіть Шевченкове не відчуватиме себе достатньо далеко від фронту, щоб бути в безпеці. Лікарка вже тікала від російської окупації разом із сім'єю в червні 2022 року, переїхавши до Огайо, де працювала прибиральницею. Коли вона повернулася до своєї домівки та кар'єри, вона думала, що їхні випробування закінчилися. Тепер вона не впевнена
"Ми все ще віримо в армію, — говорить вона. — Але сліпої віри недостатньо, коли ми чуємо свист снарядів і вибухи".
Фото: Олег Синєгубов
П'ятеро людей загинули і десятки отримали поранення внаслідок російських ракетних обстрілів столиці України Києва і другого за величиною міста Харкова, повідомляє BBC про події ранку 23 січня.
Рано вранці на північному сході Харкова були влучання в житлові будинки, в результаті чого троє людей загинули і ще 35 отримали поранення. Частина житлового будинку була зруйнована, а рятувальники прочісують завали в пошуках тих, хто вижив.
Сара Рейнсфорд з BBC повідомила, що повітряний наліт на Київ тривав понад дві з половиною години, що є найдовшим з 2 січня. А українські військово-повітряні сили заявили, що протягом ночі знищили 21 з 41 ракети, запущеної Росією. Мер Віталій Кличко заявив, що в одній з квартир на заході міста було знайдено нерозірвану боєголовку ракети, і мешканцям будинку було наказано евакуюватися. Щонайменше одна людина загинула в промисловому місті Павлоград у Дніпропетровській області.
Висловлюючи стурбованість України тим, що західні союзники не задовольняють її вимоги щодо надання зброї, пише BBC, голова адміністрації президента Андрій Єрмак опублікував відео пошкоджень у Харкові і заявив: "Харків. Ми не просто "фортеця". Нам потрібна зброя!"