Про це і не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 17 січня.
Фото: Денис Балібуз/Reuters
Чи не основною темою, про яку писали всі великі міжнародні ЗМІ, був форум у Давосі. У CNN вийшла стаття під назвою "Війна Путіна не повинна стати "замороженою", – попереджає Зеленський, оскільки українські війська стикаються з нестачею зброї та допомоги". Американські журналісти продовжують називати війну в Україні "війною Путіна" та зазначають, що востаннє Зеленський виступав на Всесвітньому економічному форумі по відеозв’язку в січні 2023 року. Тоді Україна нещодавно звільнила міста Херсон і Харківщину, які були окуповані в перші тижні війни, а Київ починав готуватися до ширшого контрнаступу, який мав би принести ще більші успіхи, однак цього не сталося.Через рік досягнення не вдалося матеріалізувати. Глава Збройних сил України генерал Валерій Залужний у листопаді попереджав, що війна натомість зайшла в "патову ситуацію" і що без технологічних удосконалень "скоріш за все не буде глибокого та красивого прориву", а рівновага руйнівних втрат і руйнування.
Союзників також відволікаєвійна Ізраїлю проти ХАМАС, що загрожує розпалити регіональну порожнечу – і багато хто незабаром ще більше відволікатиметься на власні вибори. Також виступаючи у вівторок у Давосі, президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн назвала 2024 рік "найбільшим роком виборів в історії".
Виступаючи цьогоріч у вівторок на форумі висловлюючи вдячність своїм союзникам, Зеленський також розкритикував їх боязкість і млявість у відмові швидше надати Україні кращу зброю. Він сказав, що побоювання Заходу, що це призведе до "ескалації" російської війни, позбавить Україну шансу отримати військові успіхи та підбадьорить Путіна.
"Кожне "не загострюйте" звучало для Путіна як "ви переможете", – сказав Зеленський главам держав, які зібралися в Давосі. Він додав, що "ніщо так не зашкодило нашим коаліціям, як ця концепція".
"Ми попросили нові види зброї, і відповідь була "не ескалувати". Але потім надійшла зброя, і ескалації не було", – сказав він.
Зеленський закликав союзників більше не повторювати власних помилок: "Кожне зменшення тиску на агресора додає роки війні, але кожне вкладення в довіру захисника скорочує війну. Ми повинні отримати перевагу в повітрі для України, так само як ми отримали перевагу в Чорному морі. Ми можемо це зробити. Партнери знають, що потрібно і в яких кількостях. Це дозволить прогресувати на місцях", – сказав він.
Своєю чергою журналісти The Guardian акцентували на словах президента Зеленського пронеобхідність посилення економічних санкцій проти Росії для стримування її збройової промисловості. "У кожній російській ракеті є критично важливі компоненти із західних країн".
Президент України запропонував керівникам у Давосі надати інвестиції, необхідні для відновлення зруйнованої війною економіки України. "Зміцнюйте нашу економіку, і ми зміцнимо вашу безпеку", - сказав він.
Глава держави додав, що чим більше грошей Путін і його союзники втратять, тим більше він буде шкодувати про цю війну, а тому потрібно нарешті розвіяти ілюзію про те, що глобальна єдність слабша за ненависть однієї людини.
Спроби президента США Джо Байдена надати Україні додаткову допомогу у розмірі 60 мільярдів доларів наразі були зірвані республіканцями в Сенаті, але Зеленський висловив упевненість, що безвихідь закінчиться протягом кількох тижнів і він отримає нові поставки військової техніки.
Кріс Кунс, сенатор США від штату Делавер, був присутній на зустрічі Зеленського з генеральними директорами на Всесвітньому економічному форумі й сказав, що настрій був "піднесеним, рішучим, позитивним".
"Зеленський закликав, щоб ми залишалися такими ж рішучими, як український народ, і довели це до кінця", — сказав Кунс, який носив бейдж із зображеннями прапорів США та України.
Фото: Джон Тіс/AFP
У POLITICO опублікували текст про рік виборів, який чекає на Європейський Союз та Сполучені Штати. Журналісти пишуть, що голосування до Європейського парламенту, заплановані на червень, не принесуть нічого близького до популістської більшості. І оскільки євроскептичні партії мають намір досягти значних успіхів, центр втратить позиції порівняно з останнім голосуванням у 2019 році.Так правлячі партії у Франції та Німеччині, ймовірно, матимуть тут особливо погані результати, що майже напевно ще більше послабить авторитет німецького канцлера Олафа Шольца та французького президента Еммануеля Макрона. Це також посилить і без того очевидну заклопотаність обох лідерів внутрішніми справами.
Крім того, неперевірені та потенційно нестабільні нові уряди у великих країнах-членах, таких як Іспанія та Польща, здебільшого також будуть прагнути до власної поляризованої домашньої території.
Міграція також може знову стати дестабілізуючою політичною силою, особливо враховуючи неадекватні реформи ЄС у своїй системі надання притулку. Незменшені міграційні потоки дедалі більше заважатимуть солідарності, згуртованості та безпеці кордонів ЄС. А намагання придушити нелегальну імміграцію шляхом купівлі доброї волі у прибічників на периферії Європи, як блок робив у минулому, лише зробить його ще більш залежним від недемократичних урядів — і це також не вирішить глибинних проблем.
Однак найбільшою проблемою, яка попереду, безсумнівно, буде відповідь ЄС на можливу перемогу колишнього президента Сполучених Штатів Дональда Трампа на президентських виборах в Америці в листопаді цього року. Перемога Трампа відновить трансатлантичну напруженість, значно перешкодить підтримці України Заходом, а також збільшить ризик торгової війни.
"Найпроблематичнішим є те, що потенційний поштовх Трампа вивести США з НАТО, а також європейський політичний порядок і порядок безпеки, стане справжнім кошмаром. Такий, який для багатьох країн ЄС поставив би під сумнів основи свободи, миру та процвітання, на яких базується післявоєнне врегулювання блоку".
Фото: Kasia Stręk/The Guardian
У The Guardian також вийшла стаття про київську диригентку Далю Стасевську та американського скрипаля Джошуа Белла, які воскрешають постраждалий війною концерт.Журналісти пишуть, що Росія вела тривалу війну проти українських композиторів. Скрипаль та диригентка вперше зустрілися у 2022 році, коли вона диригувала INSO-Lviv у своєму рідному місті на заході України – це був рідкісний візит диригента з-за кордону для роботи з українськими музикантами.
"Настрій після блискавичної вересневої контратаки був оптимістичний. Фойє львівської філармонії було заставлене ящиками з медикаментами та необхідним для фронту. Стасевська, яка займалася збором коштів разом із двома молодшими братами, їхала у вантажівці гуманітарної допомоги з Фінляндії".
Молодий український оркестр, який привносить у свою роботу дисципліновану пристрасть, нещодавно провів дев’ять годин у черзі, щоб перетнути польський кордон, а також їм довелося справлятися з похмурими реаліями повномасштабної війни за останні два роки - валторніст Мар’ян Гадзецький зник безвісти.
У контексті, в якому Володимир Путін прямо сформулював вторгнення в Україну як війну за культуру та ідентичність, пишуть у виданні, Стасевська відчула нагальну потребу допомогти вивести напівприховану українську музичну історію, яка існує для повторного відкриття – незважаючи на "величезну шкоду". Століттями чинив їй Русский мир: українські композитори, яких відправляли в ГУЛАГ, ті, чиї партитури не були опубліковані, ті, чия музика була знищена чи втрачена.
Для концерту для скрипки в оркестрі обирають майже забутого композитора українського походження Томаса де Гартмана. Потім вони виконають його на концерті української та польської музики у Варшаві. Вибір часу цього "воєнного воскресіння" має свою власну іронію, оскільки на клезмерівську партитуру Де Гартмана глибоко вплинуло його страждання від нацистської окупації України, а особливо доля її єврейських громадя.
Музиканти також говорять про шкоду, завдану не лише прямим придушенням композиторів за радянської влади, але й припущенням, що справді велике мистецтво виходило лише з імперського центру, з Москви та Санкт-Петербурга. "Периферійну" Україну вважали батьківщиною народної культури, яка по суті була нижчою. Або ж найбільші митці України – наприклад, Казимир Малевич та Ілля Рєпін – були поглинені центром і загалом називалися "російськими".
Народившись у Києві, Стасевська переїхала до Естонії ще дитиною. Коли їй було п’ять років, її сім’я втекла з Радянського Союзу до Фінляндії лише з тим одягом, у якому вони стояли. Її батько-художник і бабуся створили бульбашку української культури – оповідання Гоголя читали вголос, співали народні пісні. Вдома теж розмовляють українською. Вона вивчала скрипку, потім альт у фінській Академії Сібеліуса. Однак після того, як вона вперше побачила жінку на подіумі, до неї дійшло, що її нав’язливе читання партитури та її переконання, що симфонічний оркестр є "найвеличнішим музичним інструментом, який створило людство", визначило її майбутнє як диригентки. Перший раз, коли вона взяла в руки паличку, приєднавшись до майстер-класу відомого фінського професора диригування Йорми Панули, було найцікавішим, що вона робила за все своє життя.
Зараз, у віці 39 років і з тримісячною дитиною її кар’єра процвітає. У Великій Британії вона відома як харизматична головна запрошена диригентка Симфонічного оркестру Бі-Бі-Сі. У США 2023 року New York Times назвали її "зіркою прориву". На батьківщині у Фінляндії вона є головною диригенткою симфонічного оркестру Лахті.
Поки що російська класична музика в Україні не виконується. Кравець, скрипаль оркестру, розповідає, що останній концерт INSO-Львів перед вторгненням включав "Шехерезаду" Римського-Корсакова та симфонію Чайковського. Але жанка каже, що не сумує за цими композиторами, оскільки у світі є стільки української музики, що треба відвести їй своє місце.