Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 25 березня.
Запал патріотизму на початку російського вторгнення став причиною переповнених пунктів призову, проте зараз, коли триває вже третій рік, цей запал пішов на спад, пише Politico.
Видання розповідає про тих, хто ховається від призову: "28-річний Артем – один із тисяч молодих українських чоловіків, які не висовуються, ухиляються від призову та не реєструють свої дані, як це вимагається. Артем обережний, коли виходить на вулицю, і уникає таких місць, як станції метро, де поліція перевіряє документи в пошуках тих, хто ухиляється від призову". За його словами, дехто із його друзів узагалі не виходить з дому.
Politico пригадує, коли два роки тому Росія повномасштабно вторглася в Україну, молоді та літні українці заполонили призовні пункти, щоб зголоситися добровольцями. Деякі з них були розчаровані тим, що їх не призвали одразу, і голосно скаржилися. Українські військові не могли прийняти всіх бажаючих через брак ресурсів та обладнання, але їм вдалося сформувати нові підрозділи, розширити вже існуючі та імпровізувати, щоб зупинити російську бронетехніку, що насувалася на Київ.
Проте зараз цей запал зникає: "війна триває вже третій рік, мішки наповнюються тілами, а чоловіки повертаються додому пораненими і понівеченими". Тим часом Україна потребує призвати набагато більше чоловіків, а влада вагається, яким чином це робити – вмовляти чи примушувати.
За даними Міністерства внутрішніх справ України, з моменту російського вторгнення два роки тому було відкрито близько 9 тисяч проваджень щодо ухилення від призову, але це лише поверхнева частина випадків ухилення від призову та ухилення від реєстрації, що унеможливлює видачу повісток, наголошує Politico.
"Найбільш нагальною потребою зараз є набір більшої кількості солдатів, які можуть бути розгорнуті вздовж тисячокілометрової лінії фронту напередодні очікуваного великого російського наступу в напрямку Харкова на північному сході або Одеси на півдні. Оскільки зимова багнюка починає висихати, а весна не за горами, українські військові побоюються, що в найближчі кілька тижнів або місяців почнеться скоординований російський наступ", – пояснює медіа.
Україні катастрофічно не вистачає не лише боєприпасів, але й солдатів. Середній вік українських солдатів на передовій становить 43 роки, і з'являється все більше свідчень ухиляння від призову.
За даними видання, 650 тисяч українських чоловіків призовного віку втекли з країни упродовж останніх двох років, більшість з них – через кордони з Польщею і Словаччиною, дехто мав фальшиві документи про звільнення, що дозволяли їм виїхати з України, попри заборону на виїзд чоловіків призовного віку з країни.
Для поповнення лав добровольців діє система призову, але законодавці кажуть, що вона не функціонує і ускладнюється тим, що тисячі людей не реєструють свої дані і місцезнаходження. Чисельність російських військ в Україні наразі перевищує 400 тисяч солдатів, і ще 100 тисяч перебувають поблизу української території. Загалом Київ має близько 680 тисяч діючих військовослужбовців, з яких близько 200 тисяч перебувають на фронті; Росія тим часом має 1,2 мільйона, згідно з даними Міжнародного інституту стратегічних досліджень.
Як пише Politico, у грудні Зеленський заявив, що для протистояння Росії у 2024 році знадобиться від 450 до 500 тисяч додаткових солдатів. Український парламент вже кілька тижнів розглядає нове мобілізаційне законодавство, яке передбачає зниження мінімального призовного віку з 27 до 25 років. Насправді цей вік був знижений окремим законом у липні минулого року і схвалений парламентом, але Зеленський так і не підписав його як закон. Він так і не пояснив, чому.
Новий законопроєкт кілька разів переписувався і передбачає призов ще 400 тисяч українських військовослужбовців. Однак він застряг у парламенті, оскільки депутати заперечують проти деяких каральних заходів, які вони вважають неконституційними, таких як обмеження прав власності ухильників, конфіскація їхніх автомобілів і блокування їхніх банківських рахунків.
"По правді кажучи, мобілізація – це гаряча політична картопля, і ніхто не хоче її тримати в руках. Армія потребує набагато більше людей. Але Зеленський не хоче брати на себе відповідальність за мобілізацію і каже, що це справа міністерств, а вони бояться обпектися і кажуть, що це справа парламенту, який потім перекладає відповідальність назад", – цитує Politico народного депутата Миколу Княжицького.
Не допомагають переконати тих, хто ховається, і часті розмови з фронту про нестачу зброї та артилерійських снарядів.
"Немає реальної політичної волі ухвалити закон, який би дійсно ефективно працював – його вже стільки разів відкладали, – каже народна депутатка Іванна Климпуш-Цинцадзе. – Нерішучість Заходу у наданні необхідного нам військового спорядження та зброї не сприяє мобілізації, - додала вона. "Якщо єдине, що ви чуєте з фронту, це те, що у них недостатньо зброї, щоб воювати, то, очевидно, це змушує людей ще більше скептично ставитися до мобілізації".
Тривале перебування на фронті також викликає скарги втомлених боями українських бійців, які вимагають демобілізації або ротації з тривалим періодом відновлення сил. Цього ж хочуть і їхні родичі: у неділю десятки родин фронтовиків зібралися на Майдані Незалежності в Києві, щоб вимагати, щоб їхніх чоловіків, батьків і хлопців звільнили від участі в бойових діях, стверджуючи, що вони виконали свій обов'язок і тепер мають бути демобілізовані або ж отримати тривалий відпочинок і відновлення.
Але це не може статися, поки більше українців не запишуться і не пройдуть підготовку. Минулого місяця Михайло Подоляк, старший радник Зеленського, заявив, що люди повинні будуть самі визначити ціну, яку вони готові заплатити за незалежність України. Він сказав Politico, що було б добре, якби пересічні українці не відчували, що підтримка Заходу зменшується, і запитав, чи сильно Україна відрізняється від інших сучасних європейських країн.
Фото: Андріана Стахів
Польща вимагатиме пояснень від Москви після порушення її повітряного простору ракетою під час атаки на Україну, повідомляє The Guardian.
Оперативне командування Збройних сил Польщі заявляло у неділю, що його війська перебували у стані підвищеної готовності у зв'язку з "інтенсивною діяльністю дальньої авіації Російської Федерації сьогодні вночі" і ракетними атаками в Україні.
Пізніше в повідомленні йшлося, що Росія порушила повітряний простір Польщі крилатою ракетою, яка "увійшла в польський простір поблизу міста Осердов (Люблінське воєводство) і залишалася там протягом 39 секунд".
"Упродовж усього польоту вона перебувала під спостереженням військових радіолокаційних систем", – додали у відомстві.
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Польща активувала "всі системи протиповітряної оборони, всі системи військово-повітряних сил" і що російська ракета була б збита, якби були будь-які ознаки того, що вона прямує до цілі на території Польщі.
В рамках стратегічної відповіді були підняті в повітря польські винищувачі F-16 і винищувачі НАТО. Міністерство закордонних справ Польщі заявило, що вимагатиме від Москви пояснень щодо цієї ракети.
"Перш за все, ми закликаємо Російську Федерацію припинити терористичні повітряні атаки на жителів і територію України, припинити війну і зайнятися вирішенням внутрішніх проблем країни", – лунало у заяві.
У розмові з польським телеканалом TVN24 заступник міністра закордонних справ Анджей Шейна заявив, що МЗС має намір викликати російського посла для "надання інформації та пояснень".
Видання також нагадує, що схожий інцидент вже траплявся у грудні, коли російська ракета на кілька хвилин порушила повітряний простір Польщі, а потім повернулася в Україну.