Про це йдеться у спільному розслідуванні The Insider, "60 минут" і Der Spiegel, опублікованому 1 квітня.
Під час розслідування журналісти виявили, що час і місце випадків "гаванського синдрому", з якими вже 10 років стикаються американські дипломати, чиновники та розвідники по всьому світу, корелюються з поїздками агентів російського ГРУ з військової частини 29155. Дві жертви бачили співробітників цієї військової частини перед атакою або відразу після неї та впізнали їх за фотографіями. Також у підсумку розслідування з'ясували, що пов'язана з ГРУ військово-медична академія вивчала клінічні ефекти, викликані "гаванським синдромом", а один із ключових учасників групи 29155 отримав держзамовлення на розробку акустичної зброї.
Симптоми "гаванського синдрому" в американців виявляли в ті самі періоди й у тих самих місцях, куди приїжджали співробітники в/ч 29155. Зокрема, пересування агентів головного управління генштабу РФ Європою 2014 року збіглися із "серією дивних атак" на співробітників американського консульства у Франкфурті-на-Майні. У 2016-2017 роках американські дипломати у Китаї почали повідомляти про дивні проблеми зі здоров'ям після прильоту туди групи агентів 29155. 2021 року в Грузії, де перебували співробітники з підрозділу 29155, у дружини американського дипломата, ім'я якої не розкривають, діагностували синдром Мінора. Також "збіги" зафіксовано в Белграді та Ханої 2021 року.
Дві ймовірні жертви, у яких проявилися симптоми "гаванського синдрому", упізнали можливих учасників нападів за фотографіями. У Франкфурті-на-Майні перед погіршенням самопочуття бачили агента Єгора Гордієнка, а у Тбілісі – Альберта Авер'янова, сина командира частини Андрія Авер'янова.
Співробітники американського консульства у Франкфурті-на-Майні зіштовхнулися із серією дивних атак 4 листопада 2014 року. Одному з постраждалих стало погано просто в будівлі консульства: сильний тиск у грудях, потім у шиї та голові, запаморочення, потім його кинуло в піт, почало нудити, а серце стало шалено битися, слух начебто відключився, а в голові було чути лише гучний і високий звук. Через кілька секунд співробітник знепритомнів. Цей співробітник розповів, що за кілька тижнів до інциденту звернув увагу на підозрілого чоловіка міцної статури й високого зросту, який ходив навколо житлового комплексу, призначеного для співробітників консульства, і фотографував територію. На світлині він упізнав у цьому чоловікові Єгора Гордієнка.
Випадок у Грузії стався у вересні 2021 року. Дружина американського дипломата перебувала вдома, коли раптово відчула щось схоже на потужну звукову хвилю, яка пронизала голову зліва, з боку вікна, наповнила її шумом і спричинила страшний головний біль. Жінка пригадує, що помітила на вулиці незвичну машину, якої раніше не бачила, і сфотографувала її. Біля машини був високий світловолосий чоловік худорлявої статури. На наданій журналістами світлині вона впізнала Альберта Авер'янова.
У жінки діагностували синдром Мінора. У Росії цей синдром майже ніхто не вивчав, крім військово-медичної академії імені Кірова, професором якої є лікар ГРУ Сергій Чепур, консультант генерала Авер'янова.
Під час розслідування журналісти змогли отримати документ, який підтверджує, що один із ключових учасників групи 29155, заступник командира Іван Терентьєв, досліджував "потенційні можливості нелетальної акустичної зброї під час військових (бойових) дій у місті".
"Гаванський синдром" отримав свою назву після одного з наймасштабніших інцидентів, що стався 2016 року в кубинській столиці Гавана. Багато американських і канадських співробітників місцевого консульства зіткнулися з дивним явищем. Їм раптово ставало погано, вони відчували сильний тиск (іноді біль) у вухах, напади нудоти й паніки, відчуття дивних звуків – або гучного шуму, або дуже високого звуку, схожого на стрекотіння коника, після чого їх місяцями або навіть роками переслідували наслідки: затуманена свідомість, проблеми з концентрацією, втрата рівноваги на рівному місці, гіперакузія (хвороблива чутливість до звуків), проблеми зі сном.
Тоді постраждали щонайменше 19 співробітників посольства США в Гавані, в яких діагностували "легкі травми й набряк головного мозку", втрату слуху, сильний головний біль, втрату відчуття рівноваги й когнітивні порушення. Спершу влада США висловлювала припущення про "акустичні атаки", але ця версія не знайшла точного підтвердження. Тоді ж повідомляли про постраждалих у посольстві Канади.
2017 року на схожі проблеми скаржилися американські дипломати в китайському місті Гуанчжоу, згодом схожі випадки фіксували в Росії, Польщі та кількох країнах Європи, на Тайвані, в Австралії, на Близькому Сході. Загалом від таємничої недуги могли постраждати близько 130 осіб – американських дипломатів і членів їхніх родин, співробітників ЦРУ і військових.
"Гаванський синдром" – настільки незвичайне явище, що тривалий час дослідники навіть сумнівалися, що він реальний, а багато хто списував це на психосоматичні розлади або неправильно інтерпретовані побічні ефекти інших захворювань. Утім з часом даних значно побільшало й заперечувати наявність цього явища стало неможливо.
Медичні тести в багатьох випадках дали змогу виявити об'єктивні докази слідів травми деяких ділянок головного мозку й виключити психосоматику. Із загальної кількості зібраних за останні роки скарг американських держслужбовців (понад тисячу) щонайменше кілька десятків ретельно перевірили й довели. Що викликає такий ефект, поки не встановлено, але головна робоча версія – імпульсне мікрохвильове випромінювання.
2018 року The New York Times опублікувала гіпотезу про мікрохвильове випромінювання, за яким можуть стояти спецслужби Росії. 2019 року британський Центр відновлення мозку і канадське управління охорони здоров'я Нової Шотландії повідомили, що проблеми могли бути спричинені нейротоксинами в антикомариних пестицидах. 2020 року Національна академія наук, інженерії та медицини США (NASEM) оприлюднила версію про спрямоване радіочастотне випромінювання. Висловлювали й інші версії, зокрема про масове психогенне захворювання.
У травні того ж року видання Politico написало, що у США вивчають можливу роль російського ГРУ в атаках із застосуванням "спрямованої енергії" проти американських чиновників по всьому світу. Прямих доказів на користь причетності російської військової розвідки до використання "акустичної зброї" досі немає, втім журналісти вважають, що після їхнього розслідування американська влада може переосмислити своє ставлення до "гаванського синдрому".