Про це повідомили на facebook-сторінці ОУП.
Мирон Сич народився 3 січня 1960 року в Остре Бардо Вармінсько-Мазурського воєводства Польщі. Називав себе польським українцем. Його родину було вивезено на північний схід під час операції "Вісла".
У інтерв'ю Історичній правді Мирон Сич розповідав, що його батько був українцем із села Ляшки Ярославського повіту. У 1937 році потрапив до Війська польського у Кельцях, де його застала війна. Після повернення додому мусив ховатися в лісі, "інакше потрапив би до Катині чи іншого табору, в якому вбивали польських солдатів". Урешті став комендантом пожежної охорони в Ляшках – змішаному польсько-українському селі. Батько Мирона Сича був упівцем, з 1938 року – членом ОУН, з осені 1945 року бійцем сотні "Месники-4" куреня "Месники" в УПА, схоплений солдатами Війська польського навесні 1947 року та засуджений польською владою до страти, згодом покарання змінили на 15-річне ув'язнення, на волю вийшов під кінець 1950-х.
Сам Мирон Сич був учителем за фахом, закінчив Вищу педагогічну школу в польському Ольштині. Засновник Об'єднання шкіл з українською мовою навчання у місті Горово Ілавецьке, у 2007 році був директором.
У 1998-2007 роках був головою Вармінсько-Мазурського сеймику. Активний сподвижник у побратимстві польських міст з українськими. Долучився до того, щоб одну з вулиць у місті Ольштин назвали іменем Тараса Шевченка.
У 2007 році пройшов до польського сейму за списком партії "Громадянська платформа". Був єдиним етнічним українцем у сеймі На виборах 2011 року повторив свій успіх. Як депутат був заступником голови комісії національних меншин сейму Польщі, а також заступником голови польсько-української парламентської групи. Діяч Об’єднання українців у Польщі (ОУП), у 2018 р. став віцемаршалком Вармінсько-Мазурського воєводства.