Вибори президента Польщі: Тшасковський чи Навроцький – шанси майже рівні

Результати першого туру президентських виборів у Польщі

Перший тур виборів президента у сусідній Польщі відбувся 18 травня та вже показав, що на кандидатів, які пройшли до другого етапу, очікує запекла боротьба.

Голосування польських громадян 18 травня визначило розрив між кандидатами менш ніж 2%. Після підрахунку 100% голосів Державна виборча комісія оприлюднила офіційні результати першого туру, за якими лідером став Рафал Тшасковський: він набрав 31,4%, а це 6 147 797 голосів. Проте Кароль Навроцький дихає йому в потилицю, маючи 29,5% – тобто 5 790 804 голосів.

Загальна явка виборців склала 67,3% і стала найвищою для першого туру виборів за останні кілька десятків років. Доволі активно цього разу голосувала молодь та люди у віці 50 років, тим часом віддати свій голос менше прийшло старших поляків.

Що кажуть опитування перед другим туром: кандидати йдуть зовсім поряд

Упродовж двох тижнів до другого туру перманентно з’являлися новини з результатами опитування поляків та дослідження громадської думки. І, власне, навіть в останній день виборчої кампанії, вже перед самісіньким днем тиші та доленосною неділею, прогнозована перемога Рафала Тшасковського все ще залишається хиткою, оскільки Кароль Навроцький відстає від нього лише на 1%.

Найновіші опитування показують, що Тшасковський може розраховувати на 49,1% підтримки. В той час, як Кароль Навроцький - на 48,1%. Проте залишаються ще близько 3% виборців, які так і не визначились після першого туру, кому віддати свої голоси. 

Тож, небезпека для Тшасковського полягає у тому, кому віддадуть свої голоси ті, хто ще не прийняв остаточного рішення, наскільки їхній вибір буде обдуманим чи спонтанним та якою ці люди бачать долю власної країни.

Ще одним чинником впливу на вибори стане явка в цілому. На думку польського соціолога, професора Варшавського університету Яцека Раціборського, яку він висловив "Юридичному віснику" (Gazeta prawna), серед виборців, які не визначилися, Навроцький, ймовірно, матиме більшу підтримку, але вища явка і голоси з-за кордону будуть на користь Тшасковського.

"Серед тих виборців, які не декларують, за кого голосуватимуть, але водночас декларують участь у виборах, на мою думку, є перевага для Навроцького, оскільки існує явище приховування симпатій до кандидатів партій, які певним чином витіснені в оборону, – пояснює він, але натомість наголошує: – Очікуване зростання явки має спрацювати на користь Тшасковського, жінки з більшою ймовірністю візьмуть участь у виборах, і вони з більшою ймовірністю задекларують свій голос за Тшасковського".

Однак експерт підкреслив, що в суспільстві існує величезний і глибокий розкол щодо електоральних уподобань, і шанси обох кандидатів є рівними.

З огляду на дані опитувань та суспільні коливання, кандидати мають використати останній шанс, аби поборотися за кожен голос, а також за активізацію виборців, аби явка у другому турі зберігалась високою. Для обох претендентів на роль нового очільника держави день виборів буде напруженим та сповненим очікувань, що шалька терезів переламається на його користь.

Ажіотаж перед другим туром виборів: кожен голос має значення

фото: https://www.facebook.com/rafal.trzaskowski

У п'ятницю напередодні виборів обидва кандидати використовують свій останній шанс у боротьбі за голоси у переддень тиші: Тшасковський – аби втримати та посилити свою позицію, Навроцький – аби спробувати обійти все ж суперника.

Кожен із них їздить та виступає перед виборцями у різних частинах і містах Польщі. Це свого роду дуель, зброя у якій – власна переконливість, а приз – мобілізація електорату, а отже голоси польських громадян.

"Сьогодні до нас прикуті погляди всієї Європи і всього світу. Ми ніколи не були в такому історичному моменті. Ми ніколи не мали таких прагнень і такої здатності реалізувати ці мрії та сподівання", – підкреслив важливість недільного вибору Рафал Тшасковський на зустрічі у місті над Віслою – Влоцлавку.

Тшасковський активно спілкується з виборцями, відповідає на запитання, які передовсім стосуються житла, медицини та освіти. Поміж тим встигає жартувати та дискутувати із молоддю.

Тим часом Кароль Навроцький в останній день кампанії фотографується біля пам’ятника Волинській трагедії, наголошуючи, що прийшов вшанувати пам’ять поляків, вбитих українськими націоналістами. Фактично знову вплітає питання історичні у контекст політичний передвиборчий, саме в той час, коли Україна та Польща здійснили поступ на цьому шляху.

Варто відзначити, що зустрічі та поїздки кандидатів триватимуть аж до вечора. Обидва намагатимуться встигнути якомога більше. Рафал Тшасковський завершує свою кампанію на Мазовії, а Кароль Навроцький – на Підляшші. Кожен із них сподівається, що ці фінальні акорди промов та розмов принесуть дивіденди 1 червня.

Тшасковський vs Навроцький: що кандидати говорять про Україну

фото: facebook-сторінки кандидатів

Українське питання не було ключовим в часі цьогорічної передвиборчої кампанії, оскільки його переважили соціальні та економічні теми, які вийшли на перше місце для польських громадян. Проте тема України неодноразово лунала з уст всіх кандидатів передовсім перед першим туром виборів, зокрема і від ключових претендентів Рафала Тшасковського та Кароля Навроцького.

І тут варто  відзначити, варіант розвитку подій, у якому посаду президента здобуває Рафал Тшасковський, є добрим не лише для самих поляків, але й для українців, адже це цілком проєвропейський та проукраїнський кандидат, як і "Громадянська коаліція", яка його висуває.

Він намагається зберігати риторику Дональда Туска та "Громадянської коаліції" і виступає за збереження якомога більшої допомоги Україні, а також підтримує її членство у НАТО і ЄС. Звісно, були й нюанси: у певний момент Тшасковський також вплітав у свою передвиборчу кампанію історичні питання між Україною та Польщею, непрямо узалежнюючи від них підтримку. Окрім того, згадував тему виплат українським біженцям. Проте ці заяви були далекими від лейтмотивності звучання. Тим паче, що політик передовсім переконаний у важливості максимально послаблювати Путіна, а отже, допомагати разом із союзниками Україні в її боротьбі.

Тим часом Навроцький не оминув дражливих історичних питань навіть в останній день боротьби перед виборами. У своїй передвиборчій кампанії політик не одноразово робив акцент на антиукраїнській риториці, спекулюючи як історичними питаннями, а саме темою Волинської трагедії, так і членством України в ЄС і НАТО, і навіть питанням допомоги у війні. 

Зокрема, другий кандидат заявляв, що не бачить Україну ні в ЄС, ні в НАТО, поки не буде розв'язане питання щодо Волинської трагедії. Він також додав, що як президент Польщі "дасть зрозуміти українській стороні, що наші фінансові зусилля, зусилля громадян, військові зусилля, які допомогли Україні, хотіли б зустріти партнерське ставлення з українського боку і можливість поховати наших жінок і дітей". 

Варто відзначити, що для України Навроцький є гіршим варіантом порівняно з проєвропейським Тшасковським, який точно не відходитиме далеко від провадженої польським прем'єром Дональдом Туском підтримувальної політики. До речі, показовим тут, власне, був момент приїзду Туска до Києва напередодні першого туру виборів. Своєю присутністю він вкотре задекларував, що Польща поряд з Україною, і майбутній президент муситиме брати до уваги такий курс.

Звісно, не йдеться про те, що у випадку вибору президентом Навроцького Україна залишиться без дружнього плеча найближчого сусіда, все ж таки це не Менцен чи Браун. Але разом із тим фактично перед другим туром Кароль Навроцький без вагань підписав декларацію ультраправого та антиукраїнського Славоміра Менцена, у якій присутня обіцянка не пускати Україну в НАТО, що Дональд Туск порівняв із державною зрадою. Натомість Рафал Тшасковський від такого кроку твердо відмовився.