Про те, що таке національний спротив, як він діє й основні підпільні рухи розповість Еспресо. Для підготовки статті сайт поспілкувався із представником Національного спротиву.
У статті ви дізнаєтеся:
Поняття національного спротиву чітко прописане в українському законодавстві. Складовими спротиву є територіальна оборона, рух опору та підготовка громадян України до нього.
Зокрема, наприкінці лютого 2022 року в Україні почав діяти Центр національного спротиву, створений Силами Спеціальних Операцій задля навчання, координації й масштабування рухів спротиву окупації України.
Як зазначено на сайті Центру, вони здійснюють ненасильницький спротив, допомагають партизанам, збирають інформацію про ворога й т.д.
"Це працює як комплекс. Ми комунікуємо та взаємодіємо з партизанським рухом та підпіллям на окупованих територіях. Важливо розуміти тут, що є два напрямки такої боротьби: насильницький та ненасильницький. Коли говоримо про перший, то це те, що ви часто бачите у новинах – ліквідація ворога, підрив авто чи залізниці й т.д. Ненасильницький – це психологічний тиск на ворога: розклеювання листівок, стрічок, передача інформації, що згодом матеріалізується в успішні ураження", – пояснює речник Нацспротиву Остап у розмові з Еспресо.
Деколи така діяльність є координована з Центром, але здебільшого це самоорганізовані підпільні групи.
"Річ у тім, що у росіян існує правило чіткої вертикалі, до прикладу куратор ФСБ, який і є центром прийняття рішень. Ми ж, коли запускали Центр Нацспротиву, створили у суспільстві інше розуміння. Ми показали, що і як можна робити, а люди вже самоорганізовувалися. Вони не зав’язані напряму на те, що повинні звітувати чи виконувати чіткі вказівки. І ми пишаємося тим, що нам вдалося зробити насправді національний спротив", – розповідає пан Остап, додаючи, що така тактика є ефективнішою і в контексті безпеки.
Українцям відома діяльність кількох таких підпільних груп, які через соціальні мережі інформують населення про свою діяльність. Насправді їх є більше, однак не всі можуть розголошувати про своє існування та публікувати звіти своєї роботи.
Як пояснює наш співрозмовник, річ зокрема й у тім, що розголошувати про наявність підпільних груп у менших населених пунтках загрожує життю учасників цього підпілля, бо так їх вичислити ворогу набагато легше.
Рух виник у квітні 2022 року на окупованих росіянами українських територіях. 27 квітня у Херсоні активісти руху провели мирну акцію "Херсон — це Україна". На вулиці міста вийшло близько 500 осіб, четверо з них зазнали поранень. Цей мітинг став поштовхом для розвитку руху. Згодом жовті стрічки почали з'являтися в Олешках, Мелітополі, Новій Каховці, Бердянську, Ялті, Сімферополі, Керчі, Саках, Донецьку, Луганську, Генічеську, Алушті та інших містах і селах тимчасово окупованих територій.
Рух встиг провести не одну інформаційну кампанію, у тому числі й проти так званого референдуму, безстрокові акції щодо повернення Криму, полювання на загарбників (пропонували винагороду за інформацію), акції за український Маріуполь й т.д.
Після звільнення Херсона рух розсекретив деяких героїв, які відчайдушно чинили опір окупантам у Херсоні. До прикладу, Лілія. Вона вішала жовті стрічки в Херсоні коли окупанти патрулювали місто та збирали команду однодумців, малювала графіті, клеїла листівки та передавала інформацію для Сил Оборони України.
У перший тиждень 2023 року "Жовта стрічка" поширила понад 500 патріотичних листівок на території тимчасово окупованого Криму. Також активісти закликали жителів тимчасово окупованих територій долучатися до руху, друкувати та поширювати плакати, а також надсилати фото діяльності чат-боту руху "Разом".
На цей час рух продовжує активно та успішно вести свою діяльність на окупованих територіях. Зокрема, жовті стрічки є активними у Криму, Луганську, Донецьку та на частині окупованого Запоріжжя – вони розвішують українську символіку, палять російську макулатуру та збирають інформацію.
Рух утворився напередодні 8 березня 2023 року у Мелітополі. Як відомо з відкритих джерел, його заснували троє подруг. З часом злих мавок стало багато – у Криму, на Херсонщині та Запоріжжі. Учасниками підпільного руху є лише жінки.
"Ми весь час в окупації намагалися показувати свій спротив, допомагали іншим рухам. І завжди думали, що було б класно зробити щось жіноче, – говорить співзасновниця руху. - Окупанти, мені здається, не очікували такого від дівчат і жінок".
Загалом, жінки збирають інформацію про окупантів, клеять листівки, малюють графіті, випускають та розповсюджують самвидав й ведуть “Щоденники Мавок” про життя в окупації.
Крім інформаційної боротьби підпільниці роблять акції прямої дії:
"Також інколи у нас працює так звана "кухня Мавки" – є можливість доставити, так би мовити, «смаколики» окупантам, ми додаємо їм проносне. І в умовах "сухого закону" вони дуже нишпорять і шукають міцний алкоголь", – розповіла учасниця руху у коментарі "Радіо Свободі".
Деякі учасниці руху спротиву особисто пройшли через полон або мають заарештованих чи загиблих внаслідок окупації родичів.
Цей рух має дещо інший формат боротьби. Це військовий партизанський рух, який діє не лише на території України, але й Росії, зокрема агенти руху мобілізуються в армію РФ для підривної діяльності.
Створено його у вересні 2022 року українцями та кримськими татарами. Велика частина операцій руху зосереджена на півострові Крим. Крім насильницького спротиву, учасники руху активно ведуть пропагандистську діяльність та збирають інформацію про ворога.
Акції прямої дії у 2023 році:
- 10 лютого 2023 року "Атеш" заявив про відповідальність за підрив автомобіля, який призвів до загибелі двох російських солдатів і госпіталізації двох інших в окупованій Новій Каховці.
- 12 березня 2023 року Центр національного опору українських військових повідомив, що "Атеш" підірвав колію між Абрикосівкою і Раденськом, розташованими в Херсонській області України.
- 14 березня 2023 року представник "Атеш" заявив про те, що вбив заступника начальника військової адміністрації Нової Каховки внаслідок вибуху бомби.
- 27 квітня 2023 року члени групи заявили, що вбили двох російських солдатів у селі Великі Копані.
- 6 травня 2023 року партизанська організація взяла на себе відповідальність за замах на Захара Прилєпіна.
Крім того, агенти слідкують за переміщенням російських військових, виявляють їхні штаби та склади, ведуть підривну діяльність в структурах армії РФ на території Росії. До прикладу, 14 грудня “Атеш” повідомив про рейд на військову частину Росгвардії у Москві. Знайдену ними інформацію вже передали на опрацювання українцям.
19 грудня агенти здобули секретну інформацію про провал у виробництві ракет Х-32.
20 грудня у русі заявили про розвідку на Тульському збройному заводі, аби здобути цінні документи та знизити воєнний потенціал ворога.
Загалом у телеграм-каналі руху чи не щодня повідомляють та звітують щодо проведеної партизанами роботи.
Присяга воїна "Атеш":
Клянуся своєю Кров'ю і своєю Душею бути вірним ідеям та ідеалам руху "Атеш", боротись за Українську державу, боротися проти всіх ворогів Нашої держави і в боротьбі тій не пошкодую ані свого часу, ані майна, а якщо треба і життя. Клянуся усілякими справами наближати перемогу нашої держави над ворогом навіть якщо доведеться приймати ворожу присягу, щоб обманути ворога. Клянуся чітко виконувати накази зверхників і бути вірним побратимом. Слава Україні!
Як стверджує речник Нацспротиву у розмові з Еспресо, окупанти дуже бояться українського підпілля. Українському національному спротиву вдалося об’єднати у боротьбі як цивільний, так і військові сектори, що позитивно впливає на ефективність української партизанщини.
"Окупанти нас дуже бояться. Це факт. Наведу свій улюблений приклад – коли колаборант, представник окупаційної влади чи російський солдат бачить листівки з погрозами йому, тим більше коли ці погрози підкріплюються успішними операціями руху опору (підірвана автівка, ліквідований зрадник), тоді він зіставляє факти. А саме, що на окупованих ними територіях є підтримка цивільного населення українських партизанів, є самі українські підпільні формування, які працюють ефективно. Тобто, працюють цивільні й військові сектори: є і погроза, і дія. Без цього симбіозу військовим було б важко", – коментує пан Остап з Нацспротиву.
Він також наголосив, що життя в окупації сильно відрізняється від життя цивільних на підконтрольних територіях, тому важко говорити про настрої населення, покликаючись на соцопитування, які там провести неможливо. Однак підпілля відчуває підтримку людей.
"Там ніхто своєї думки вголос не скаже і ми просимо людей так робити. Сказати можу лише одне, ми відчуваємо підтримку населення, знаємо що вона є і це надихає нас на ту боротьбу, яку ми ведемо. Люди часто ризикують своїм життям, щоб передати нам якусь інформацію", – коментує речник.
Розповів він і про дії, які окупаційна влада намагається вводити для виявлення українського руху опору.
"Першочергово, це посилення контрдиверсійного режиму. Також це збільшення мобільних груп, які проводять рейди у пошуках підпілля, збільшення блокпостів, перевірка мобільних телефонів та гаджетів, мобільні блокпости, що є нововведенням: два автомобілі, у які може вміститися до 15 людей і розміститися у будь-якій точці міста та розгорнути блокпост, де допитують людей. Рейди систематично відбуваються по будинках, підвалах, гаражах", – каже він.
Крім того, посилюється радіоелектронна боротьба: окупанти встановлюють в цивільних місцях спеціальні пристрої для відстежування передачі інформації. До того ж окупанти встановлюють відеокамери у містах, це і в Криму спостерігається, Бердянську, Мелітополі.
15 грудня у Мелітополі Рух Опору провів успішну диверсію й підірвав залізничний потяг, який щодня возив із Криму до Мелітополя та Дніпрорудного боєприпаси та паливо.
У результаті контрольованого вибуху було пошкоджено залізницю та тепловоз з вагонами. Сам вибух стався о 8-ій ранку прямо під носом російських фсбшників.
За 2023 рік це вже одинадцята успішна диверсія на залізниці. Попередній потяг успішно підірвали 13 жовтня.
16 грудня у Маріуполі партизани руху "Маріупольський спротив" підірвали автівку російського військового офіцера одного з кавказьких підрозділів. Разом з офіцером.