Цей день в історії: перший термін Кучми та призначення прем'єром Лазаренка

10 липня 1994 року в Україні пройшов другий тур виборів президента, в якому переміг Леонід Данилович Кучма, котрий набрав 52,15% голосів (14 016 850) проти 45,06% (12 111 603) у чинного президента Леоніда Кравчука

Про це із посиланням на освітній проєкт JNSM розповідає Еспресо.TV.

Колишній генеральний директор виробничого об'єднання "Південний машинобудівний завод", делегат XXVII і XXVIII з'їздів КПРС, лауреат Ленінської премії, Леонід Кучма в 1990 році був обраний депутатом першого скликання Верховної Ради України, в котрій став одним з лідерів неофіційної групи "червоних директорів". За їх підтримки у жовтні 1992 року він був обраний прем'єр-міністром України, якому парламент надав надзвичайні повноваження - згідно із законом № 2796-XII від 18 листопада 1992 року, Кучма отримав право призначати і знімати керівників регіонів та видавати декрети, котрі мали силу законів.

7 червня 1993 року на Донбасі почалась безстрокова забастовка шахтарів, невдоволених хронічними невиплатами заробітної плати. Їх "похід на Київ" змусив Верховну Раду призначити на 26 вересня консультативний референдум про довіру президенту і парламенту.

Розуміючи хисткість свого положення і отримавши відмову Верховної Ради у продовженні на чергові півроку своїх надзвичайних повноважень, 21 вересня Леонід Кучма, котрий за рік так і не започаткував жодних реформ, подав у відставку. Щоб вирішити політичну кризу, яка охопила всі гілкі влади, ВР за два дні до референдуму скасувала його проведення, натомість призначивши на 27 березня 1994 року вибори до парламенту і на 26 червня - дострокові вибори президента.

10 липня також є знаковою датою для ще одного політика з Дніпра. Мова про очільника українського уряду 1996-1997 років Павла Лазаренка, спершу однодумця Кучми, а згодом його запеклого опонента-"важковика".


10 липня 1996 року Верховна Рада 344 голосами підтримала призначення прем'єр-міністром 43-річного Павла Лазаренка, який став наймолодшим очільником уряду незалежної України. 

На період Лазаренка припадає запровадження в Україні гривні, відкриття центру інформації та документації НАТО в Україні, дебют незалежної України на Олімпійських іграх в Атланті (США), а також створення Державна акціонерна холдингова компанія "Укрпапірпром", Державна акціонерна компанія "Хліб України".

Після відставки Лазаренко займається власною політичною партією "Громада".

На парламентських виборах 1998 року "громадівці", включно із самим Павлом Лазаренко проходять до Верховної Ради, де займають опозиційну до команди Леоніда Кучми позицію.

Коли 17 лютого 1999 року на підставі подання Генеральної прокуратури України Верховна Рада України позбавила Лазаренка депутатської недоторканості та дозволила притягти до відповідальності він вже був за кордоном. Ще 14 лютого Павло Лазаренко вилетів до Греції, звідки 19 лютого прибув до Нью-Йорку (США), де і був затриманий при проханні надати йому політичний притулок. 

За Кучми пропрезидентські медіаресурси подавали Лазеренка у вигляді ледь головного "хабарника", не один рік поспіль "чіпляючи" на нього провали державі в економіці та "чіпляючи" до нього в пропагандистському сенсі інших відомих опозиціонерів.


Слідкуйте за подіями в Україні та світі разом з Еспресо! Підписуйтесь на Telegram-канал: https://t.me/espresotb