Два дні, проведені в Брюсселі, стали для мене реаліті чеком – спробую відчути, як ситуація на Близькому Сході сприймається в ЄС. Бо наша картина реальності дуже залежить від фактів, які її формують, та інформації, яку ми споживаємо.
Ці два дні в Брюсселі мене не лишало відчуття, що саме зараз відбувається спроба повторити історію початку Першої світової, коли вбивство Франца Фердінанда в Сербії спричинило шокові хвилі, які переросли у велику війну. Дуже схоже, що саме для того, щоб створити такий ефект, терористи вдалися до жахливих звірств, які заполонили медіапростір не тільки в західних медіа, але і по всьому світу.
Брюссель дуже змінився. Як завжди строкатий та багатонаціональний він тепер сповнений напруженого спокою. Це вже точно не аморфне та сите суспільство, яке виявилось неготовим до терактів 2016 року, під час яких ісламісти підірвали станцію метро та аеропорт, а поліція та військо виявилися повною мірою не готовими до швидкої та ефективної реакції. Потім були COVID з повною ізоляцією та постійними карантинами, а також шок від війни в Україні, і ось тепер теракти та війна в Ізраїлі.
І реакція кардинально інша.
Читайте також: Як згірчити омріяний плід євроатлантичної інтеграції?
Атмосфера, на перший погляд, нормальна, але в готелі чути тиху розмову учасників конференції, які обговорюють заходи безпеки та теракт, який нібито відбувся ще в п’ятницю в Антверпені, але про який "навмисно мовчать ЗМІ, щоб не роздмухувати ненависть".
Навіть припущення про те, що в Європі можна і треба коригувати поведінку громадян, щоб не допустити розпалювання ненависті – це щось цілком нове для мене. А я працюю з чиновниками ЄС вже понад 20 років.
Втім, такі обмеження зараз можуть бути цілком виправданими, адже всі передумови для ескалації насильства та терористичних актів є: однією з цілей терористичних актів на Близькому Сході є саме дестабілізація суспільств всередині західних країн.
Є очевидним, що архітектори ескалації насильства свідомо прагнуть змістити увагу громадян ЄС на зовнішні виклики та питання міграції, які знову на перших шпальтах західних видань. Проблематика співіснування в мультикультурних суспільствах завжди використовувалась для свідомих маніпуляцій та створення проблем всередині держав Європейського Союзу. Є очевидним, що за цим стоять країни так званої "вісі зла", і що Мордор до цього доклався: почерк дуже впізнаваний.
Ми з вами бачили частину кампанії і в Україні, коли росіяни запустили хвилю фейкових повідомлень про те, що "біженці з Ізраїлю розселятимуться в Україні". Випробувана роками тактика дезінформації та розпалювання внутрішніх проблем на фоні страху війни тепер оновилась і працює проти всього Західного світу.
Читайте також: Терор і боротьба з терором
Що це означає для нас? Необхідність зміни поведінки на міжнародній арені. Позиція жертви не принесе нічого позитивного. Ми маємо виходити на інший рівень. Ми маємо уже сьогодні виступати не прохачами допомоги, а партнерами, які розробляють реалістичні сценарії зростання економіки навіть в умовах невизначеності.
Що не змінилося в Брюсселі – чітке розуміння, що економічне зростання є основою стійкості Західних держав. В ЄС готові працювати з нами та з реальними проєктами та задачами, які перетворять українську економіку в джерело не тільки добробуту, але і фінансування безпеки.
Все, що треба з нашого боку, – продемонструвати адекватне розуміння ситуації, вміння працювати на перспективу та – головне – здатність до відповідального ставлення до власних обіцянок. А це уже не "відчуття" — це чітка позиція, яку мені висловлював кожен чиновник та політик, з яким ми обговорювали перспективи України.
Про авторку. Лана Зеркаль, українська дипломатка, ексзаступниця міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.