Україна лідирує у світовому рейтингу продукування небезпечних відходів: як цьому запобігти та чому ситуація з кожним роком все гірше – розслідування журналістів “Еспресо”

Чому Україна лідирує у світовому рейтингу продукування небезпечних відходів та як цьому запобігти – йдеться в розслідуванні журналісти телеканалу “Еспресо”

2019 року Україна опинилась на першому місці світового рейтингу країн, які продукують небезпечні відходи, та на дев’ятій позиції за кількістю сміття на душу населення. Лише за один рік ми згенерували 474 мільйони тонн відходів, 448 мілн. т з яких класифікують як потенційно небезпечні.

Загальна маса вже накопичених в Україні відходів перевищує 35 мільярдів тонн, з яких 16 мільярдів тонн – небезпечні відходи. Загалом, на кожного українця вже припадає по 760 тонн різного сміття, а сума збитків через засмічення земельних ресурсів лише за 2020 рік перетнула позначку в 1 мільярд гривень. Лише офіційні звалища займають близько 7% території нашої країни, що дорівнює площі Данії, але і вони вже, здебільшого, переповнені.

Як повідомив заступник голови Комітету з питань екологічної політики Олександр Маріковський, близько 95% усіх відходів домашніх господарствах та супермаркетів вивозяться на полігони, де й захоронюються.

“Загалом ситуація по країні, відверто, бажає кращого. Ми дуже терміново потребуємо провести нарешті реформу управління відходами, зокрема зараз у верховній Раді дуже активно до другого читання готується законопроект про управління відходами”, – заявила директорка Департаменту з питань поводження з відходами та екологічної безпеки Міністерства довкілля та природних ресурсів України Олена Колтик.

Пані Колтик також додала, що на даний момент основна задача – оптимізувати українське законодавство до європейських норм, щоб ми працювали відповідно до ієрархії поводження з відходами. Тобто потрібно якомога менше відходів захоронювати.

Президент Західноукраїнського ресурсного центру Василь Полуйко зауважив, що в Україні, окрім захоронення сміття, потрібно популяризувати повторне використання предметів щоденного вжитку, переробку та утилізацію сміття.

“Коли ми п’ємо каву з одноразового стаканчика, або ж використовуємо поліетиленові пакети в магазині, ми сприяємо утворенню відходів. На противагу цьому можна використовувати багаторазові склянки та тканинні сумки. Якщо це наприклад скло – то скло можна повторно використати. Якщо це якісь види пластику – так само їх можна. Папір, макулатура – все це підлягає вторинній переробці, під час якої, наприклад, виділяється енергія, яка використовується для обігріву”, – зазначив пан Полуйко.