Україна і Росія зазнають великих втрат через активізацію бойових дій на сході України. Командувач українських військ каже, що ситуація в Бахмуті залишається складною, але українським солдатам вдається відбивати російські атаки. Чи є оборона Бахмута найкращою стратегією зараз?
Перш за все, ми повинні дивитися на військову логіку, яка полягає в тому, що якщо Бахмут впаде, то вся лінія оборони українських сил зруйнується. Це була б величезна втрата для українських сил, і, враховуючи той факт, що Україна зосередила так багато живої сили під Бахмутом, було б марнотратством залишати його росіянам. Тож якби українські війська відступили раніше, щоб зберегти більше живої сили, це могло б бути менш болючим. Але зараз, коли так багато поставлено на карту, відступати не можна. Я думаю, що президент Зеленський погоджується з тим, що західні офіційні особи ставлять під сумнів це рішення. Ми також знаємо, що генерал Сирський сказав, що це спосіб змусити росіян втратити більше людей, оскільки, як ви сказали, обидві сторони зазнали великих втрат у Бахмуті, тож ідея полягає в тому, щоб виграти більше часу і змусити росіян втратити більше живої сили.
Інша сторона цієї історії полягає в тому, що з самого початку другої фази своєї "спеціальної військової операції" росіяни хотіли використати Бахмут як плацдарм для просування в напрямку Краматорська і Слов'янська. Проблема в тому, що вони, швидше за все, використають Бахмут з цією метою, якщо їм вдасться взяти місто. Ми також бачимо повідомлення про те, що росіяни наступають з півночі, з боку Лиману, тож вони можуть захотіти закрити цю ділянку і з'єднатися з угрупованням у Бахмуті. Існує багато спекуляцій щодо того, що росіяни можуть зробити, але з військової точки зору, звичайно, було б розумно врятувати Бахмут, і, очевидно, ми чули, що резерви розгортаються на лінії фронту. Ми знаємо, що Часів Яр все ще перебуває під контролем України, тому ситуація дуже і дуже складна. І ви знаєте, що ми не можемо передбачити, що станеться зараз, тому що “вагнерівці” кажуть, що вони збираються затиснути місто, і це ідея того, що вони роблять у Бахмуті. З іншого боку, Україна розгортає більше сил, тому є надія, що цю атаку вдасться зупинити, і коли росіяни досягнуть кульмінації свого наступу і вичерпають свої сили, українці, можливо, зможуть розпочати контрнаступ, якщо там буде розгорнуто більше сил і більше боєздатних підрозділів.
Так, це має сенс, оскільки темпи російських операцій в Україні сповільнилися, а наступ найманців ПВК “Вагнера” на Бахмут наближається до своєї кульмінації. Принаймні, так вважають в американському Інституті вивчення війни. Чи згодні ви з цим припущенням і що буде далі, якщо Бахмут залишиться під контролем України?
Це була б величезна поразка для росіян, тому що вони також дуже наполегливо борються за Бахмут. Очевидно, ви пам'ятаєте, що на самому початку другої фази війни росіяни утримували Ізюм, і тому ідея полягала в тому, щоб утримати Ізюм і Бахмут, щоб мати можливість продовжувати просуватися в західну частину Донбасу, до Слов'янська і Краматорська. І тепер, якщо росіяни втратять Бахмут у військовому плані, це буде величезною невдачею, тому що їхній початковий план провалиться, і їм буде важче постачати озброєнням і всім необхідним свої війська, тому що вони також зацікавлені в контролі над дорогами, які йдуть із західного боку Бахмута на північ. Це з військової точки зору, але з політичної точки зору це буде ще гірше для російської сторони, тому що для росіян це свого роду символічна перемога, і після стількох військових невдач їм потрібно щось показати. Тепер, коли "спеціальною військовою операцією" керує генерал Герасимов, йому потрібно щось показати, тому невдача в Бахмуті після всіх цих втрат живої сили і техніки, безумовно, зруйнує моральний дух, який і так страждає в російських збройних силах.
Щодня ми чуємо багато новин про постачання західної військової допомоги в Україну. Тож коли Україна зможе вийти з глухого кута з новим озброєнням?
Наразі ми знаємо, що деякі танки Leopard вже прибули, і ми також знаємо, що екіпажі проходять підготовку в Іспанії та Великій Британії. Їх готують до проведення спільних операцій, тому що це необхідно. Ви не можете просто інтегрувати танки в існуючу систему, вони повинні поєднуватися з механізованою піхотою, із щільною повітряною підтримкою і, як ви знаєте, з протидією безпілотникам, тому українські війська повинні бути готові використовувати їх як частину системи. За деякими оцінками, решту танків ми побачимо десь на початку травня - наприкінці квітня, оскільки вони мають бути відремонтовані, щоб їх можна було використовувати в Україні. Екіпажі також мають бути готовими, бо вони дуже відрізняються від усіх радянських прототипів. Challenger відрізняється тим, що екіпаж танка має складатися з чотирьох осіб, а не з трьох, як у Т-72, наприклад. Те ж саме із танками Leopard.
Також потрібно враховувати, що через географічні та погодні умови потрібно використовувати багато засобів, які повинні постачатися одночасно з танками. Це, наприклад, мостові настили, щоб мати можливість перетинати річки. Отже, все це потрібно підготувати, і ми сподіваємося, що це станеться десь наприкінці квітня або на початку травня. Але більшою проблемою є 125-міліметрові боєприпаси для артилерії, і це може зайняти трохи більше часу.
The Washington Post пише: "Якість української армії, яка раніше вважалася значною перевагою над Росією, за рік війни погіршилася". Тож видання сумнівається, чи може Україна почати контрнаступ у травні цього року.
Я чула подібні заяви від моїх колег з інших інституцій. Справді, Україна також втратила багато боєздатної сили, тому питання стоїть про нових мобілізованих. Ми знаємо, що мобілізовані зараз не так добре підготовлені як ті, кого Україна втратила. І зараз до нас приходять люди, які пройшли підготовку за кордоном, тому ідея цього контрнаступу полягає в тому, що ці нещодавно підготовлені солдати будуть вести контрнаступ разом з нещодавно мобілізованими. Але це складна комбінація, тому що я пам'ятаю, як генерал Залужний, здається, говорив, що ми не повинні змушувати людей йти на фронт, тому що вони деморалізовані. Тож існує ця проблема, коли йдеться про різницю в рівні кваліфікації.
Існує ще одна загроза з боку російської армії, і я говорю про плани мобілізувати 400000 людей з Росії. Що ви думаєте про це?
Проблема в тому, що навіть якщо це і станеться,то Путін повинен бути дуже обережним, тому що для того, щоб виправдати мобілізацію, йому потрібно буде щось показати і продемонструвати певний прогрес. І я впевнена, що інформаційна машина в Кремлі переконає людей, що ця мобілізація необхідна. Але з іншого боку, якщо Кремль не виграє Бахмут, це буде дуже важко виправдати через великі втрати і через те, що російський режим навіть не говорить, і саме тому тримає там вагнерівців. Деякі бійці ПВК “Вагнера”, які спілкувалися із західними ЗМІ, розповідали, що їм доводилося буквально пересуватися по трупах російських солдатів, щоб просуватися вперед.
Інша проблема - це підготовка, яка вимагає часу. Ніхто не хоче, щоб на фронті були нещодавно мобілізовані люди, які не мають уявлення, що вони роблять. Ще більшою небезпекою є те, що вони можуть поставити під загрозу безпеку тих, хто працює в Україні. Пройде багато часу, можливо, п'ять або шість місяців, перш ніж ми їх побачимо. Росія провела мобілізацію у вересні, і тільки зараз ми починаємо бачити, що люди, які пройшли підготовку, були прикріплені до підрозділів, щоб їх можна було відправити в Україну. Тому я думаю, що Росія може провести мобілізацію, і я думаю, що в якийсь момент Путін може спробувати це зробити, але я не думаю, що ми побачимо їх в найближчому майбутньому. Принаймні, це не збігатиметься з контрнаступом, який планує Україна, тому що у росіян просто немає часу.
Українські чиновники кажуть, що існує ймовірність, і дуже висока, що українська армія може звільнити Крим влітку 2023 року. Яке ваше особисте припущення з цього приводу?
Багато чого буде залежати від багатьох факторів, які не обов'язково пов'язані з можливостями української армії. Це буде залежати від поставок зброї від західних союзників, а ми знаємо, що у нас величезна затримка з танками - згадайте, коли Польща пообіцяла надіслати танки, і коли насправді вони почали надходити. Тому я думаю, що українській армії потрібні і можливості, і обладнання. Зараз Польща заявила, що надішле в Україну винищувачі МіГ-29, і вони дійсно були б корисними для такої операції. Можна припустити, що контрнаступ відбудеться десь з напрямку Запоріжжя або Мелітополя, щоб перервати російську логістику. Якщо контрнаступ буде десь в іншому місці, я не бачу, як він може відбутися. Тож у нас тут багато "якщо" і багато рухомих змінних. І, звичайно, росіяни готуються до цього, і останнє місце, яке вони хочуть втратити - це Крим. Це було б величезною поразкою для Росії, тому я думаю, що вони будуть боротися до останнього, щоб захистити Крим, тому що з усіх територій, які вони анексували, це найболючіша з геостратегічної точки зору. Він дає їм доступ до Чорного моря і до узбережжя. І не тільки з військової точки зору, але й з економічної, тому що там багато нафти, саме тому росіяни не хочуть, щоб Україна стала незалежною в цьому сенсі, щоб не купувати енергоносії у Росії.