ЗСУ повертаються з Великої Британії, відновлення "Мрії" - стійкість чи дурість, російські хакери атакували Францію. Світові ЗМІ про Україну 27 березня

У фокусі міжнародних видань була зустріч Володимира Зеленського та голови ядерного контролю ООН Рафаеля Гроссі, черговий ядерний шантаж Володимира Путіна, російські хакери, які атакували сайт Національної асамблеї Франції, а також про те, що українські війська повертаються додому після танкових навчань Challenger 2 у Великої Британії

Про це і не тільки світові ЗМІ писали 27 березня:

The New York Times:

Журналісти The New York Times написали про зустріч Володимира Зеленського та голови ядерного контролю ООН Рафаеля Гроссі, який провів у понеділок переговори з президентом України перед візитом цього тижня на Запорізьку атомну електростанцію, щоб оцінити  безпеку на об’єкті, який більше року утримується російськими військами.

Переговори проходили в Запоріжжі, яке приблизно в 35 милях на північний схід від ядерного об’єкта. Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаель Маріано Гроссі повідомив у Twitter, що вони з паном Зеленським мали "багатий обмін думками" щодо захисту станції та її працівників. Він додав, що агентство продовжуватиме підтримувати ядерні об’єкти України.

Крім цього американські журналісти роздумували над тим, чи відновлення гігантського літака "Мрія": українська стійкість чи дурість? Україна, маючи набагато нагальніші потреби, планує відновити колосальний вантажний літак "Мрія", символ гордості, який був знищений минулого року в битві за аеродром. 

Частину за частиною робітники зараз розбирають уламки найважчого літака, який коли-небудь літав, і планують відновити новий із врятованих частин. Оскільки війна все ще триває, величезна робота з відновлення України, де сотні тисяч будинків, лікарень, шкіл і мостів підірвані, все ще здається далекою перспективою. У порівнянні з цими складними викликами робота над літаком навряд чи є головним пріоритетом з гуманітарної точки зору. Але, за словами керівників авіабудівної компанії "Антонов", яка володіє ним, це частково є джерелом натхнення.

Вони кажуть, якщо щось таке гігантське та складне, як цей літак, можна відреставрувати, то й решту країни можна відновити.

Також у The New York Time написали про заяву Путіна, який каже, що може розмістити тактичну ядерну зброю в Білорусі до літа. На думку аналітиків, це твердження, швидше за все, було марною погрозою, але воно підкреслило рішучість Кремля використати свій величезний ядерний арсенал, щоб чинити тиск на Захід, щоб той відступив.

Західні офіційні особи засудили зауваження Путіна як безвідповідальні, хоча вони заявили, що не бачать жодних ознак того, що Росія вносить зміни в те, як вона розгортає ядерну зброю.

Politico:

У Politico написали про російських хакерів, які атакували сайт Національної асамблеї Франції. Сайт Національної асамблеї Франції був зламаний у понеділок у результаті кібератаки, відповідальність за яку взяли на себе проросійські хакери. Прокремлівське угруповання стоїть за низкою розподілених атак типу "відмова в обслуговуванні" (DDoS) протягом останніх місяців, у тому числі на польські аеропорти та веб-сайти електронного уряду після того, як Варшава доставила Україні танки Leopard, а також проти цілей у Данії, Чехії та Литві.

Представники Національної асамблеї повідомили, що поки не можуть підтвердити, що кібератака була здійснена російськими хакерами, але працюють над "ідентифікацією".

Також у Politico написали про те, що в Естонії розгорається дипломатичне зіткнення Росії з Європою. Взаємне висилання послів ставить під сумнів цінність дипломатичних зв’язків європейських країн із Кремлем. Журналісти пишуть, що лінія фронту в тіньовій розвідувальній війні між Європою та Росією зараз проходить по сонній вулиці Пікк у середньовічному центрі столиці Естонії Таллінна. За дзеркальними вікнами тихого російського посольства за номером 19 купа нещодавно звільнених столів — у тому числі стіл самого посла — є свідченням нещодавньої жорсткішої позиції Естонії.

Естонія заявляє про ворожі розвідувальні операції та кампанії впливу російських агентів, які розгорілися після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

The Washington Post:

У The Washington Post написали про те, що захід застерігає Путіна від "небезпечної" ядерної риторики. Сполучені Штати та їх європейські союзники застерегли президента Росії Володимира Путіна в неділю від, як вони назвали, "небезпечної" ядерної риторики після того, як він оголосив про плани зберігати тактичну ядерну зброю в сусідній Білорусі, близькому союзнику Москви, яка має спільний кордон з північною Україною.

У той же час західні держави заявили, що не бачать безпосередньої небезпеки або причин змінювати свої власні стратегічні ядерні позиції.

The Guardian:

Британські журналісти написали про те, що українські війська повертаються додому після танкових навчань Challenger 2 у Великобританії. Екіпажі кілька тижнів навчалися керувати танками, які планується використовувати в українському контрнаступі.

Навчання було завершено після того, як військові посадовці Великої Британії протягом кількох тижнів навчали український персонал керувати танками Challenger, повідомило Міністерство оборони (МО) у понеділок.

Війська прибули до Британії невдовзі після того, як у січні Ріші Сунак оголосив, що Великобританія надішле Україні 14 танків Challenger 2. У Міноборони не змогли підтвердити точне місце розташування танків.

Очікується, що українські екіпажі та танки будуть на позиції вчасно для весняного контрнаступу, який, як вважають, уже готується.

Також у The Guardian написали про заяву експерта ООН, який консультує Міжнародний олімпійський комітет. Він викликав обурення, заявивши, що російським солдатам, які воювали в Україні, слід дозволити брати участь у змаганнях на Іграх у Парижі 2024 року, якщо вони не скоїли військових злочинів.

Олександра Ксантакі, спеціальний доповідач ООН з культурних прав, розлютила українських спортсменів під час дзвінка, який проводив МОК, заявивши, що лише росіянам, які безпосередньо причетні до злочинів проти людства чи пропаганди війни, слід заборонити участь у міжнародному спорті.

Крім цього у The Guardian опублікували відео, де російські військові стверджують, що їх погрожували вбити у разі відступу. Олександр Горін, російський військовий, у зверненні до президента Росії Володимира Путіна описує умови діяльності групи "Шторм", яка спочатку мала 161 члена: "Ми зазнали великих втрат. Тридцять чотири людини отримали поранення, 22 загинули, в тому числі наш командир".

CNN:

У CNN написали, що Україна не забула про анексований Крим. У той час як лють конфлікту відлунює східним Донбасом, у Криму ведеться зовсім інша війна: нічні вибухи, диверсії та дезінформація.

"Повернення Криму може здатися малоймовірним завданням для України, але вона докладає значних зусиль, щоб зробити окупацію Росією якомога незручнішою. Росіяни докладають чимало зусиль, щоб укріпити півострів, який вони незаконно анексували у 2014 році. Це включає в себе найм легіонів робітників для будівництва укріплень і окопів", - пишуть журналісти.

Українські військові здійснюють напади на Крим з двома цілями: турбувати російський Чорноморський флот і переривати життєво важливі лінії постачання Росії.

Gazeta Wyborcza:

Польські журналісти написали про те, що їх водії досі фінансують Путіна. Ембарго ЄС скоротило імпорт російського палива до Польщі. Однак поставки з Росії зрідженого газу, який використовується в Польщі в основному як автогаз, альтернативне паливо бензину, скоротилися лише незначно. Менш ніж рік тому Сенат запропонував в рамках санкцій проти Росії за напад на Україну заборонити імпорт зрідженого газу (пропан-бутану) з країни, якою керує Путін.

Також у Gazeta Wyborcza написали про скарги місцевих аграріїв, що вони в збитках через велику кількість зерна з України. Брюссель погодився надати їм підтримку. Єврокомісія затвердила програму підтримки аграріїв, які постраждали від ринку зернових у зв’язку з російською агресією в Україні.

У лютому віце-прем’єр-міністр, міністр сільського господарства та сільського розвитку Польщі Генрик Ковальчик заявив про плани підтримки аграріїв у зв’язку зі складною ситуацією на ринку зерна, спричиненою війною в Україні. Однак для цього була потрібна згода Єврокомісії.