На це і не тільки звертали увагу світові ЗМІ станом на ранок 16 жовтня.
Попри запеклі бої в Авдіївці, українським військам наразі вдається стримувати російський натиск, пише CNN. Тим часом Росія здійснює сотні безперервних атак на українські позиції в місті в за підтримки танків і бронетранспортерів.
Як підкреслюють у виданні, атака на Авдіївку сталася в той час, коли літній контрнаступ України продовжує просуватися набагато повільніше, ніж очікувалося спочатку.
"Деякі аналітики спочатку припускали, що цей крок Росії був покликаний змусити Київ відволікти частину сил, які він використовував для атак на південній і східній лініях фронту, але українські офіційні особи кажуть, що мета насправді полягає в тому, щоб просунутися вперед, поки Київ зосереджується на інших напрямках", – зазначає медіа.
Знімки з геолокацією, отримані від авторитетних OSINT-акаунтів, свідчать про те, що Росія змогла досягти певних успіхів на флангах міста, але не змогла досягти значного прориву. Але, попри відсутність прогресу, російські атаки завдають шкоди приблизно 1600 мирним жителям, які досі живуть у місті, де точаться бої.
"Під час ескалації ми припинили постачання гуманітарної допомоги та харчових продуктів до міста. Ми намагаємося забезпечити лише евакуацію", – цитує CNN начальника міської військової адміністрації Віталія Барабаша.
Деякі аналітики і чиновники порівнюють Авдіївку з Маріуполем, припускаючи, що навіть у разі оточення вона зможе протриматися проти російських сил кілька тижнів.
Тим часом The Guardian, посилаючись на високопоставленого українського командира, повідомляє, що масштабний наступ на Авдіївку призвів до серйозних втрат російських військ.
"Це один з найбільших штурмів Москви з часів повномасштабного вторгнення минулого року, який відбувся в той час, коли контрнаступ України просувається повільно, а увага світу зосереджена на неминучому наземному вторгненні Ізраїлю в Газа", – підкреслює ЗМІ масштаби.
Росія обстрілює місто безперервним артилерійським вогнем та авіаударами. Українські військові кажуть, що мета Москви – оточити Авдіївку, але поки що нападники досягли скромних успіхів, наголошує The Guardian: 25-та армія Росії просунулася вперед з півдня та півночі. Вона захопила сусіднє село Бердичі і закріпилася на 150-метровому териконі поруч з міським коксохімічним заводом.
За словами полковника Дмитра Лисюка, політичною метою Кремля є просування до адміністративних кордонів Донецької області.
"Вони хочуть взяти її до кінця 2023 року. Вони не встигнуть, – прогнозує полковник і додає: – Враховуючи масштаб їхніх втрат, це дуже очевидна поразка".
Фото: Telegram Павла Кириленка
Звук Національного симфонічного оркестру України заповнює – навіть переповнює – менший з двох концертних залів Київської філармонії. Під блискучими люстрами елегантного, хоч і трохи пошарпаного приміщення, оркестр робить перше прочитання нового твору одного з найповажніших українських композиторів старшого покоління Євгена Станковича, починає свою розповідь The Guardian.
"Поки перші скрипки набирають висоту своїх грифів, повномасштабне вторгнення Росії в Україну здається дуже далеким. Єдиний натяк на це – стілець диригента Володимира Сіренка, вкритий піксельним камуфляжем української армії. А для самого оркестру – відсутність кількох колег: альтиста, який зараз служить в армії, та тубіста, який зараз є кулеметником", – акцентують журналісти видання.
Минулого року відбулися 22 концерти в Німеччині, Швейцарії, Бельгії та Ліхтенштейні. Нещодавно оркестр повернувся з Тайваню. Зараз триває чергове турне, в рамках якого оркестр виступить у 17 місцях по всій Великобританії, зокрема в Единбурзькому Ашер-холі, Ліверпульській філармонії та лондонському Кадоган-холі. Деякі з музикантів, на запрошення спікера палати громад Ліндсі Гойла, також зіграють у стінах парламенту.
"Нагадуємо, що цей тур – не лише обмін музикою, але й певна роль у м'якій дипломатії: культуру ніколи не можна відокремлювати від політики, – цитують у медіа диригента Володимира Сіренка, він додає: – Вся музика, яку ми граємо - чи то Шумана, чи то Бетховена, – стала про нашу війну".
Як каже Євген Станкович, який приєднується до музикантів за межами залу в сусідньому парку під час післяобідньої репетиційної перерви: "Зараз за кордоном є попит на наших композиторів і музикантів. Довгий час слухачі знали тільки Ленінград і Москву".
Повномасштабне вторгнення в Україну, за його словами, стало своєрідним двигуном для українського мистецтва, музики та кіно: "З одного боку, це добре, але, очевидно, з іншого боку, це жахливо. Багато наших людей гине".
За словами віолончелістки Наталії Суботіної, для музикантів важливо продовжувати нашу роботу: "Кожен воює на своєму фронті, і наша робота полягає в тому, щоб допомогти решті Європи зрозуміти українську культуру".
Проте, як зазначають у ЗМІ, в Україні метафора "культурного фронту" стала суперечливою, оскільки дедалі частіше митці визнають, що не можна порівнювати боротьбу в окопі в Часовому Ярі чи Бахмуті з роботою в театрі, художній студії чи концертному залі.
"Але з огляду на те, що Путін чітко окреслив вторгнення в Україну з точки зору мови, історії та культури, немає жодних сумнівів у важливості того, що українці демонструють своє мистецтво, наполягаючи на своїй самобутності, за кордоном", – підсумовує The Guardian.
Опозиція заявляє про перемогу на виборах у Польщі, але поки підрахунок голосів ще триває, повідомляє The Washington Post.
Польська політична опозиція оголосила про перемогу на найважливіших виборах в країні з часів падіння Берлінської стіни, після того, як екзитпол показав, що, хоча правляча ультраправа партія посіла перше місце, опозиція має набагато чіткіший шлях до створення правлячої коаліції.
Фото: Getty Images
"Перемога опозиції означала б драматичні зміни для Польщі, де партія "Право і справедливість" утримувала владу протягом останніх восьми років, що зробило її однією з найуспішніших популістських партій в Європі – і зразком згортання демократичних норм. Польський уряд встановив контроль над судами та засобами масової інформації, підтримав суворі обмеження на аборти, націлився на права ЛГБТК+ та підірвав зв'язки Європейського Союзу", – пояснюють у WP.У виданні наголошують, якщо дані екзитполу підтвердяться, результат виборів матиме серйозні наслідки для польської демократії, європейської єдності та зусиль Заходу, спрямованих на протистояння російській агресії. Але екзитполи, які в Польщі, як правило, вважаються надійними, також можуть бути недосконалими, як це нещодавно сталося в сусідній Словаччині.
"Для прихильників демократії в ЄС такий результат став би передріздвяним подарунком, який зміцнив би позицію блоку як захисника верховенства права в той час, коли ультраправі партії досягли значних успіхів в інших частинах континенту", – зазначає WP.
Опитування Ipsos Mori, яке охопило 900 виборчих дільниць, показало, що "Право і справедливість" набрала 36,8% голосів. Опозиційна "Громадянська платформа", за прогнозами, отримала 31,6%. Але головне, що дві політичні сили, які розглядаються як потенційні союзники в новій "демократичній" коаліції, разом набрали ще 21,6%. Четверта політична сила, партія "Конфедерація", яка вважається ще більш правою, ніж ПіС, отримала значно нижчі результати, ніж очікувалося, лише 6,2%.
"Остаточні результати очікуються в понеділок або вівторок і залежать від офіційного підрахунку голосів, а також від того, чи стануть менші партії справді "королями", чи взагалі не потраплять до парламенту", – WP.