В Україні вироблятимуть більше зброї, країна НАТО може мати проросійського лідера. Акценти світових ЗМІ 29 вересня

У фокусі міжнародних ЗМІ раптовий приїзд до України керівника НАТО та міністрів оборони Великої Британії та Франції, а також вибори у Словаччині, які можуть привести до влади проросійського політика

На таких темах акцентують міжнародні видання станом на ранок 29 вересня.

Україна все більше зброї вироблятиме сама

Фото: Українська Бронетехніка

 

Чи не всі ЗМІ написали про вчорашній приїзд до України міністрів оборони Франції та Великої Британії, а також керівника НАТО.

"Глава НАТО та міністри оборони Великої Британії та Франції здійснили раптовий візит до Києва, про який було оголошено в четвер, на знак незмінної солідарності, хоча вони наголошують, що основна мета – чим більше виробництво зброї в Україні", - відзначають у The New York Times.

Усвідомлюючи пом’якшення західної підтримки дорогого бізнесу озброєння України, офіційні особи вважають розширення власної української збройової промисловості необхідним економічним розвитком країни, охопленої війною.

Це також потенційно прибуткова перспектива для західних виробників зброї, хоча й ризикована в країні, яка щодня бомбардується Росією.

"Це буде важлива можливість для українських компаній налагодити нові партнерства з галуззю в рамках Альянсу та за його межами", – сказав генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг на прес-конференції з президентом України Володимиром Зеленським у четвер. "Чим сильнішою стає Україна, тим ближче ми наближаємося до припинення агресії Росії".   

Візити відбулися за день до форуму з міжнародними військовими підрядниками, скликаного українським урядом, який сподівається, що вони приєднаються до розвитку промислового потенціалу для створення та ремонту зброї в Україні. За словами міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, у заході візьмуть участь представники 165 компаній з 26 країн.

Західні країни мають проблеми з виконанням своїх зобов’язань щодо зброї перед Україною, зокрема щодо артилерійських боєприпасів, і виснажують власні запаси швидше, ніж їх можна поповнити. Військова промисловість, яка скоротилася після холодної війни, насилу переобладнала та знайшла адекватні запаси матеріалів, щоб наростити виробництво на повну потужність – і навіть цього недостатньо. Військові США підписали контракти з компаніями на будівництво двох нових виробничих ліній для виготовлення артилерійських снарядів і іншої для їх заповнення вибухівкою.

У Politico написали, що НАТО забезпечила контракти на суму 2,4 мільярда євро на боєприпаси, спрямовані на допомогу країнам-союзникам у поповненні їхніх запасів, одночасно допомагаючи Україні. Ці угоди, які включають замовлення на 1 мільярд євро, стосуються таких видів зброї, як протитанкові керовані ракети та 155-міліметрова артилерія, сказав Столтенберг.

"Росія принижена на світовій арені, відрізана від міжнародних ринків, не бере участі в міжнародних самітах і змушена шукати зброю від таких режимів, як Іран і Північна Корея", – додав він.  

Лідер НАТО також наголосив на ролі Європи у фінансовому сприянні на тлі закликів деяких кіл Республіканської партії США зменшити підтримку. Близько половини майже 100 мільярдів євро військової підтримки, виділеної Україні після вторгнення Росії, надійшли від Сполучених Штатів, а інша половина – від європейських союзників по НАТО та Канади.

"Це колективні зусилля всіх союзників по НАТО з рівним розподілом тягаря",  – сказав він.

Вирішальні дні для курсу Словаччини і підтримки нею України

Фото: pnktv.news

 

CNN опублікувала статтю з голосним заголовком: "Країна НАТО незабаром може мати проросійського лідера". Мова йде про вибори у Словаччині. Там готуються обрати свого п’ятого прем’єр-міністра всього за чотири роки, і оскільки опозиційна партія симпатика Кремля Роберта Фіцо лідирує в опитуваннях, це викликає тривогу в західних країнах.

Відколи Росія вторглася в Україну в лютому минулого року, Словаччина була одним із найвірніших союзників Києва. Дві країни мають спільний кордон, Словаччина була першою країною, яка направила протиповітряну оборону в Україну, і вона прийняла десятки тисяч біженців.

Але все може змінитися, якщо Фіко прийде до влади. Колишній прем’єр-міністр не приховує своїх симпатій до Кремля та звинувачує "українських нацистів і фашистів" у тому, що вони спровокували президента Росії Володимира Путіна розпочати вторгнення, повторюючи неправдиві наративи, які Путін використовував для виправдання свого вторгнення.

Фіцо закликав уряд Словаччини припинити постачання зброї Києву та сказав, що якби він стане прем’єр-міністром, Словаччина "не надсилатиме ще одну партію боєприпасів". Він також виступає проти вступу України в НАТО.

Григорій Месежніков, політичний аналітик і президент Інституту громадських справ, словацького аналітичного центру, сказав, що, як і багато інших симпатиків Росії, Фіцо розглядає свою підтримку Москви як "мирну" ініціативу.

"Він та його союзники стверджують, що ми не повинні надсилати зброю в Україну, тому що це змусить війну тривати довше. Вони кажуть, що «"буде мир, якщо ми припинимо надсилати зброю в Україну", бо якщо ми цього не зробимо, конфлікт закінчиться раніше. Тож, по суті, вони не за мир, вони проросійські", — сказав він CNN.

Раніше Фіцо був прем’єр-міністром Словаччини більше десяти років, спочатку між 2006 і 2010 роками, а потім знову з 2012 по 2018 рік.

Він був змушений піти у відставку в березні 2018 року після тижнів масових протестів через вбивство журналіста-розслідувача Яна Куцяка та його нареченої Мартіни Кушнірової. Куцяк повідомив про корупцію серед еліти країни, включаючи людей, безпосередньо пов’язаних з Фіцо та його партією SMER.

Захід починає цікавити не лише теперішнє і майбутнє України, але й минуле українців

Фото: відкриті джерела

 

У BBC написали велику статтю присвячену історії України через "нацистський конфлікт" у Канаді, який привернув увагу до минулого України у Другій світовій війні.

"Коли парламент Канади відзначив українського ветерана війни, який воював з нацистською Німеччиною, у центрі уваги знову було привернуто суперечливу частину історії України та її меморіалізацію в Канаді", - відзначають британські журналісти.

Ярослав Гунька, український ветеран, якому цього тижня аплодували в парламенті, служив у нацистському підрозділі під назвою 14-та гренадерська дивізія СС (також відома як дивізія "Галичина"), яка була сформована в 1943 році.

Член парламенту Ентоні Рота, який його запросив, згодом залишив посаду спікера Палати громад, заявивши, що глибоко шкодує про цю помилку.

Але як відзначають у BBC – це не перший раз, коли роль України у Другій світовій війні викликає дискусії в Канаді, де проживає найбільша українська діаспора за межами Європи.

По всій країні є кілька пам’ятників українським ветеранам Другої світової війни, які служили в дивізії "Галичина". Єврейські групи давно засуджували ці присвяти, стверджуючи, що солдати дивізії "Галичина" присягнули на вірність Адольфу Гітлеру та були або співучасниками злочинів нацистської Німеччини, або самі скоїли злочини.

Але для багатьох українців ці ветерани вважаються борцями за свободу, які воювали разом із нацистами, щоб протистояти радянській владі і утворити незалежну Україну.

"Дивізія "Галичина" була частиною Ваффен-СС, нацистського військового підрозділу, який загалом був причетний до численних звірств, у тому числі масових убивств єврейського цивільного населення. Під час війни в Україні було знищено понад мільйон євреїв. Більшість із них були розстріляні нацистськими німцями та їхніми пособниками біля своїх домівок. Дивізію "Галичина" звинувачували у вчиненні військових злочинів, але її члени ніколи не були визнані винними в суді", - пишуть у BBC.

Єврейські групи засудили канадські пам’ятники українським ветеранам, які воювали у Ваффен-СС, заявивши, що вони є прославленням тих, хто брав активну участь у злочинах Голокосту".

Один із таких пам’ятників стоїть на приватному українському цвинтарі в Оквіллі, Онтаріо, і містить знаки дивізії "Галичина". Іншу поставили українські ветерани Другої світової війни в Едмонтоні, Альберта. На третьому, також в Едмонтоні, зображено бюст Романа Шухевича, лідера українських націоналістів і, як пишуть BBC, "колабораціоніста нацистів, підрозділи якого звинувачують у вбивстві євреїв і поляків".

Усі пам’ятники, які датуються 1970-80-ми роками, останніми роками зазнали вандалізму, а слово "нацист" було намальовано червоною фарбою.

Під час Другої світової війни мільйони українців служили в Радянській Червоній армії, але тисячі інших воювали на боці Німеччини в дивізії "Галичина". Ті, хто воював з Німеччиною, вірили, що це дасть їм незалежну державу, вільну від радянської влади, каже професор історії Східної Європи в Університеті Альберти Девід Марплз.

У той час українці ненавиділи Радянський Союз за роль того Голодоморі, який убив приблизно п’ять мільйонів українців. Ультраправі ідеології також набирали обертів у більшості європейських країн у 1930-х роках, включаючи Великобританію, і Україна не була винятком, говорить професор Марплз.

Після поразки Німеччини деяким солдатам дивізії "Галичина" було дозволено в’їзд до Канади після того, як вони здалися військам союзників – цьому чинили опір єврейські групи того часу.

"Деякі канадці українського походження вважають цих солдатів і дивізію "Галичина" "національними героями", які боролися за незалежність країни. Вони також стверджують, що їхня співпраця з нацистською Німеччиною була недовгою і що вони врешті-решт боролися і з Радянським Союзом, і з німцями за вільну Україну", - пишуть у BBC.

Але єврейська громада дивиться на це інакше. "Суть у тому, що цей підрозділ, 14-й підрозділ СС, був нацистським", — сказав ВВС лідер B'nai Brith Canada Майкл Мостін.

Канада рахувалася з цією історією і в 1985 році була створена комісія, якій було доручено розслідувати твердження про те, що Канада стала притулком для нацистських військових злочинців.

У звіті, оприлюдненому комісією наступного року, зроблено висновок, що немає жодних доказів прив’язки українців, які воювали з нацистською Німеччиною, до конкретних військових злочинів. І "простого членства в дивізії "Галичина" недостатньо, щоб виправдати судове переслідування", додається у звіті.

Відтоді висновки звіту заперечувалися єврейськими групами та деякими істориками.