Про це вона розповіла в інтерв'ю "Новій українській школі".
Наразі абітурієнти отримують тільки свої бали за тестування, побачити свої помилки вони не можуть. Вакуленко пояснює, що якби учасники отримали свої відповіді або помилки одразу після завершення тестування, це могло б створити неконкурентні умови участі в оцінюванні.
"Хтось зміг би за годину пройти тестування, отримати всі свої помилки й далі намагатися передати цю інформацію. Це могло б погано вплинути на результат інших учасників", - каже вона.
Одна з причин цих побоювань - тому, що учасники проходять тестування не одночасно.
Директорка розповіла, що наразі є 25 варіантів тестів, на противагу двом тестовим зошитам, які були раніше на ЗНО і які публікувалися. Зараз же платформи мають певні обмеження за кількістю одночасних учасників, тому і НМТ абітурієнти пишуть у різні дні.
Окрім того, вона зазначила, що ці тести УЦОЯО планує використовувати і в майбутньому.
"Щоби розробити ці варіанти, потрібен час і ресурси. Уже другий рік поспіль ми проводимо велику кількість змін тестування. Це означає, що ми маємо за рік розробити в рази більше тестових форм, аніж раніше. Та ресурсів, насамперед людських, більше в нас не стало. А ці тестові форми, які не потрапили в мережу і які не оприлюднюватимуться, ми хочемо використовувати в наступні роки", - пояснює Вакуленко.
За її словами, оприлюднення всіх 25 варіантів означало б, що до вересня вже була б велика кількість тренувальників із цими тестовими формами й учасники витрачали свій час, лише тренуючись на них, але не навчаючись розв’язувати тестові завдання.
"Коли ж учасники знають, що завдання будуть іншими, то вони намагаються зрозуміти хід розв’язання того чи іншого завдання, чому вибір є саме таким. Якщо ж це будуть ті самі завдання, то все перетвориться лише на запам’ятовування правильної відповіді для її пізнішого відтворення в межах наступних тестів", - розповіла директорка.
Вона також зазначила, що цьогоріч, після оприлюднення звіту про результати НМТ-2023, буде опубліковано одну розгорнуту тестову форму зі статистичними характеристиками кожного тестового завдання.
"Це дуже важливий інструмент насамперед для педагогів, тому що така характеристика, як-от складність тестового завдання, показує, який відсоток учнів правильно розв’язав те чи інше завдання. Тоді педагоги можуть оцінити, які теми виявилися складними для учнів та що потрібно доопрацювати", - каже Вакуленко.
Вона додала, що часто вступники допускають помилки в темах, які не стосуються навчального матеріалу останніх років, а вивчались у 6–7 класах.