Відкриття ринку землі призведе до збільшення ВВП на $2 млрд, - Нів’євський

В ефірі програми "Еспресо: капітал" Олег Нів’євський розповів про рівень готовності законодавства України до відкриття ринку земель, передбачені запобіжники і очікувані вигоди для економіки

Олег Нів’євський — професор Київської школи економіки, координатор дослідницького проєкту UaFoodTrade. Працював у проєктах Світового банку, Продовольчої організації ООН, Агентства з міжнародного розвитку США.

Має досвід роботи у Німеччині, Білорусі, Казахстані, Киргизстані, Уганді, Танзанії. Має докторський ступінь з аграрної економіки та прикладної статистики, який отримав у Німеччині.

Ведучий програми — економічний оглядач Андрій Яніцький.

Можна сказати, що ви були одним з тих економістів, які просували ринок землі. Чи можна сказати, що ринок землі вже існує в Україні?

В принципі, так. Він є в багатьох іпостасях. Тобто такого легального ринку землі, який би впливав на всіх у позитивному плані — його ще немає. Є тіньовий ринок. Але є великий пласт сільськогосподарської землі, який можна спокійно купувати і торгувати ним. Це близько 4-5 млн га землі. Так звана земля для ведення особистого сільського господарства.

А всі необхідні закони вже прийняті? Чи Верховна Рада ще має розглянути якісь законопроєкти?

Для відкриття ринку землі, для скасування мораторію, вся законодавча база вже готова лише за виключенням однієї постанови, яка б імплементувала обмеження, які в нас повинні бути на ринку землі. Це єдина річ, яку ще потрібно ухвалити для того, щоб мати всі передумови для відкриття ринку землі.

А що розпочнеться з 1 липня? Я знаю, що це певний Рубікон, після якого що станеться?

Це Рубікон в психології всієї країни, мені здається. Тому що 20 років ми не мали цивілізованого ринку землі, і це мало дуже великі негативні наслідки для розвитку України. Тобто я вважаю, що ми вже, фактично, трішки поламали цей Рубікон. Тому що рік тому ухвалили цей закон про обіг земель с/г призначення. Ми вже рік живемо з усвідомленням того, що з 1 липня запрацює ринок землі.

А що трапиться після 1 липня? Нічого такого особливого не трапиться. Просто фізичні особи зможуть купувати і продавати землю с/г призначення. Як ми знаємо, у нас дизайн ринку працює в два етапи — на першому етапі, до 2024 року, лише фізичні особи будуть мати право купувати землю. Юридичні особи зможуть купувати землю тільки з 2024 року.

Тобто не варто хвилюватися, що якісь аграрні корпорації зараз скуплять всю аграрну землю і залишать без неї звичайних фермерів?

Мені здається, про це взагалі не варто так сильно переживати. Оскільки на першому етапі я не думаю, що великі аграрні корпорації будуть робити схематоз, через фізичних осіб дуже інтенсивно купувати землі.

А які запобіжники є? Є якісь межі, в рамках яких можна купляти? Чи може фізична особа, наприклад, купити 1 тис. га?

Ні, не може. Тому що за законом одна фізична особа може мати у власності не більше 100 га земель с/г призначення. Це запобіжник.
Звичайно, це все буде відслідковуватись по реєстрах, які в нас є. І я сподіваюсь, що воно буде працювати доволі ефективно. Я більш-менш переконаний у цьому.

Але інших якихось запобіжників — це потрібно вже державі налагоджувати систему кредитування чи допомоги малим, дрібним фермерам; налагоджувати роботу реєстрів.

Основним запобіжником, я би так сказав, якщо ми відійдемо вбік від цих 100 га, — мені видається, що це більше допомога дрібним фермерам. Щоб вони склали конкуренцію середнім і великим виробникам. Оскільки середні і великі виробники мають доволі непоганий доступ до кредитних ресурсів, банки з ними залюбки працюють. Велика проблема з дрібними фермерами. Тому буде допомога дрібним фермерам, буде кращий доступ до кредитування — відповідно, можна забути про ті міфи чи лякалки щодо того, що агрохолдинги все скуплять і ми тут будемо жити в Мадагаскарі.

Коли кажуть про те, що фізичні особи можуть купляти, йдеться, я так розумію, тільки про українських громадян?

Да, йдеться виключно про українських громадян. У нас доля іноземців буде вирішуватись на референдумі. Коли цей референдум буде — ми не знаємо. Поки що живемо без іноземців.

А з 2024 року вже юридичні особи. І там теж є якісь обмеження по площах чи ...?

Юридичні особи, вони можуть.... Тоді планка максимального накопичення земель у власності підвищується до 10 тис. га незалежно від території України. Це така фіксована межа.

Але ж сьогодні є агрохолдинги, які мають значно більше землі.

Так.

Як вони будуть виходити з цієї ситуації? Вони будуть створювати нові юридичні особи і на них розписувати цей свій так званий земельний банк? Чи закон унеможливлює це?

Закон говорить про кінцевого бенефіціара. Тобто якщо по реєстрам побачать, що кінцевий бенефіціар буде володіти через певну транзакцію більше 10 тис. га, будь то підприємство Х чи підприємство Y, якщо кінцевий бенефіціар має інтереси в тій чи іншій компанії, така транзакція просто не пройде.

Ми тут можемо назвати прізвища. Є великі аграрні барони — Бахматюк, Веревський і так далі. Їм треба буде змінювати свою бізнес-модель — можливо, акціонуватися якимось чином, залучати власників, щоб не бути єдиними, чи як вони будуть робити, ви вже передбачаєте?

Такі варіанти можливі, звичайно. Тобто як вони вчинять в кожному окремому випадку, важко говорити. Єдине, що мене точно переконує в тому, що вдаватися до якихось махінацій — це не буде вигідно. Це те ж саме, що купувати землю через підставних осіб, через фізичних осіб. Це ризиковано.

Великі ризики.

Так, великі ризики. Я не думаю, що такі бізнесмени в нас підуть на це.

У будь-якому випадку, якусь частину свого земельного банку вони викуплять. Тобто я чув з розмов на ринку, що десь до 20% своїх земельних банків підприємці будуть намагатися викупити, щоб просто застовбити за собою і своєю бізнес-моделлю. І, можливо, мати можливість для диверсифікації виробництва, попробувати там ягоду вирощувати чи сади, наприклад, у такому плані.

Але вдаватися до якихось…

Тобто іншу частину вони як рендували, так, скоріше за все, і будуть орендувати.

Так, вигідніше орендувати землю, дешевше зараз орендувати землю, ніж її купувати і морозити на купівлю землі великі свої активи.

Так само багато кав’ярень, банків не купують приміщення для своїх відділень, а орендують їх, і це окей.

Перед тим, як поговорити на інші теми — ми запитали людей на вулицях Києва, чи готові вони купити або продати землю аграрного призначення. Звичайно, це не соціологічне опитування, а просто випадкові люди на вулиці. Але є побоювання щодо олігархів і зауваження, що у людей немає грошей. Як це можна прокоментувати?

Там взагалі були дуже цікаві коментарі. Їх можна структурно розбити на декілька складкових. Перше — один чоловік говорив, що це допоможе розвитку країни. Я з ним абсолютно згоден. Просто наведу один приклад: крім того, що ринок сільськогосподарського призначення запрацює у нормальній своїй формі, він також буде мати якийсь ряд таких побічних ефектів.

Наприклад, землю можна використовувати як заставу для отримання кредиту. Це дуже важлива річ, особливо для малих, дрібних фермерів. Оскільки дрібні фермери переважно працюють на своїй землі. Їм не треба нічого купувати, вона у них у власності, і вони не могли її використати протягом 20 років для свого розвитку.

Просто скажу, що у США ринок кредитування під заставу с/г землі складає $280 млрд. Тобто вони удесятеро більше, ніж ми, ділимо на десять — для нас це потенціал $28 млрд. Зараз у нас всього кредитування аграрного сектору складає $2 млрд.

Під врожай зазвичай кредитуються, не під землю.

Да, тобто ми одразу бачимо, який потенціал ми втрачаємо, не маючи землі у якості застави. І через це у нас продуктивність невелика по відношенню до США, через те у нас власники паїв мають невеликі доходи.

І це інша річ. Один із коментаторів казав, що в цього доходи невеликі. Так от, якщо мати землю у власності і при відкритті ринку землі — то вартість землі як активу зростає. Він зросте, там, у два рази. Але це вже додаткові доходи будуть у людей. Відповідно, коли вартість землі зростає — і громади, у яких ця земля знаходиться, вони також можуть отримати кращі ресурси, більше податків. Тому що вартість землі є базою оподаткування для земельного податку, для єдиного податку IV групи, податку на доходи фізичних осіб з оренди земельних ділянок, також оренда державних і комунальних земель.

Зараз всі ці податки не дотягують до 20% всіх бюджетів, тобто всього бюджету місцевих органів влади, громад. Якщо земля почне крутитися на ринку, відповідно, вартість зросте і оцей відсоток податкових надходжень в місцеві бюджети, він теж зросте удвічі. Відповідно, громади будуть краще розвиватися.

На персональному рівні зрозуміло. Але ще — на макрорівні чи ви прораховували, яким буде зростання ВВП країни? Я розумію, що рахували різні моделі, різні дизайни цього відкриття ринку землі; відкриття, яке відбувається зараз, дуже обережне, — чи воно взагалі дасть якийсь плюс ВВП, чи цього не буде?

Да, перед тим, як взагалі почалася дискусія про відкриття ринку землі, ми у Київській школі економіки запропонували 35 сценаріїв. І потім, відповідно до цих 35 сценаріїв відбувалося, фактично, дизайнування теперішньої реформи.

І з тих 35 сценаріїв той дизайн, який зараз буде відкриватися, за нашими підрахунками ми будемо мати десь біля $2 млрд додаткового ВВП.