Бербок також виключила можливість запуску газопроводу “Північний потік-2” у разі ескалації конфлікту Росії з Україною – необхідно розуміти, навіть якщо на цей момент норми законодавства будуть дотримані. Голова німецького зовнішньополітичного відомства нагадала, що такої домовленості було досягнуто урядом Ангели Меркель з адміністрацією США. На підтвердження цієї тези німецької міністерки закордонних справ державний секретар США Ентоні Блінкен наголосив, що експлуатації “Північного потоку-2” не буде, якщо Росія відновить свої агресивні дії проти України.
Вражає, що ще кілька тижнів тому у Вашингтоні говорили, що не можуть нічого зробити для того, щоб зупинити газогін, а президент США Джозеф Байден домовлявся про фактичну відмову від санкцій проти нього із федеральною канцлеркою Ангелою Меркель. При цьому сама Меркель виступала на захист проекту під тиском коаліційних партнерів у своєму уряді - соціал-демократів. А зараз, коли уряд Німеччини сформував соціал-демократичний канцлер, у новому кабінеті скептично ставляться до запуску газопроводу. Олаф Шольц має інших коаліційних партнерів, але справа ще й у тому, що самим соціал-демократам, як кажуть, нічим крити, коли представники «зелених» і вільних демократів говорять про агресивні наміри Кремля.
Дякувати за це ми можемо тільки одній людині – Володимиру Путіну. Російський президент виявився настільки нетерплячим, що продемонстрував свої агресивні наміри ще до запуску “Північного потоку-2”. Очевидно, після фантастичного зростання цін на газ Путін вирішив, що європейці у нього в кишені і з ними більше можна не церемонитися. Як і з українцями, з якими Путін погодився обговорювати транзит лише в обмін на відмову від власної армії – про новий контракт “Газпрому” з Угорщиною, якій надали преференції в обмін на відмову від транзиту українською ГТС я вже й не згадую. Як і з молдаванами, яким “Газпром” демонстративно підвищив ціну на газ на тлі збереження комфортної ціни для сербів. А все тому, що сербський президент Александр Вучич готовий брати участь в агресивних планах Москви щодо дестабілізації Західних Балкан - або хоча б не заважати цим людоїдським задумам Путіна, а президент Молдови Мая Санду захищає право своєї країни на самостійний вибір майбутнього. Тут навіть сліпий помітить, чого хоче Путін. Навіть членський квиток Соціал-демократичної партії Німеччини не зможе перешкодити цьому!
Тому “Північний потік-2” із важеля кремлівського тиску на цивілізований світ перетворюється на важіль тиску Заходу на Путіна. Важливо тільки, щоб спокуса досягти компромісу з кремлівськими диктаторами і заробити грошей не перемогла здоровий глузд.