Про це повідомляє Nationalpost з посиланням на ВООЗ.
Новий випадок у Гвінеї вперше був виявлений минулого тижня, всього через два місяці після того, як країна була оголошена вільною від Еболи після короткого спалаху якої на початку цього року загинули 12 людей.
Пацієнт, який підхопив вірус Марбурга, звернувся за допомогою до місцевої клініки, втім його стан швидко погіршився, йдеться у заяві ВООЗ.
Пізніше аналітики національної лабораторії Гвінейської геморагічної лихоманки та Інституту Пастера в Сенегалі підтвердили діагноз вірусу Марбурга.
"Потенціал поширення вірусу Марбурга значною мірою означає, що ми повинні зупинити його", - сказав Матшидісо Моеті, регіональний директор ВООЗ у Африці.
"Ми працюємо з органами охорони здоров'я для реалізації швидкої відповіді, яка спирається на минулий досвід і досвід Гвінеї в боротьбі з Еболою, що передається подібним чином", - сказав Моеті.
І випадок Марбурга, і цьогорічний випадок лихоманки Ебола були виявлені в Гвінейському районі Гекеду, поблизу кордону з Ліберією та Кот-д'Івуаром. Перші випадки епідемії лихоманки Ебола 2014-2016 років, найбільшої в історії, також були з того ж регіону в лісовій зоні Південно-Східної Гвінеї.
Смертність від випадків захворювання в Марбурзі коливалася від 24% до 88% у минулих спалахах залежно від штаму вірусу та ведення захворювання, зазначає ВООЗ, додавши, що передача відбувається через контакт з інфікованими рідинами та тканинами організму. Симптоми включають головний біль, блювоту кров’ю, м’язові болі та кровотечу через різні отвори.
Вперше вірус виявили в лабораторії міста Марбург у ФРН в 1967 році. Співробітники лабораторії з виробництва вірусних препаратів контактували з зеленими мавпами з Африки та заразились. Невдовзі виявилось, що первинними носіями вірусу є плодоїдні печерні кажани, зокрема єгипетський фруктовий.
В Африці люди інфікуються після тривалого огляду печер або праці у рудниках. При первинному зараженні від кажанів реалізується контактний механізм передачі інфекції - відбувається потрапляння їхніх свіжих чи висушених екскрементів на мікропошкодження шкіри або слизових оболонок у людей.
Зазначимо, як і Ебола, від людини до людини вірус може передаватись повітряно-крапельним шляхом. У гострому періоді найбільш часті ускладнення — кровотечі, дегідратація. Також загрожують життю хворого гостра серцева недостатність, мозкова кома, зрідка гостра печінкова недостатність. Можуть розвиватися психоз, панкреатит. До пізніх ускладнень відносять поперечний мієліт, увеїт, алопецію, орхіт.