Вчора відбулось 30 бойових зіткнень у зоні Бахмуту, це насправді великий показник. Ворог у зоні Берхівки, це якраз на півночі від Бахмуту, охопив водосховище. Окупанти вважають, що там у них є певні успіхи. Відомо, що були достатньо активні контратаки в зоні Кліщіївки і Андріївки. Ймовірно, склалась ситуація, коли наші війська частину своїх сил перекинули в зону Авдіївки і на Куп'янськ. Тому ворог вирішив, що можливо є нагода скористатися такими варіантами і активізувати бойові дії насамперед в зоні Кліщіївки. Але там позиції, які утримує українська армія, для нас є досить вигідними, бо ми перебуваємо на висотах.
Кліщіївка розташована в низині і спроби противника знову зайти в неї чи наблизитись до тих позицій, які вони раніше утримували, чесно кажучи, для нас є достатньо вигідними. Поєднуючи потенціал артилерії і ефективність штурмових груп, ЗСУ зараз активно нищать противника. Думаю, ця історія триватиме ще певний час. Але Бахмут не є тією ділянкою, де ворог зможе мати якісь успіхи.
Форсування Дніпра з правого на лівий берег надзвичайно складна логістична операція. У 2020 році в зоні Кринок, під час навчання з британцями, українська армія відпрацьовувала десантування. Тоді були наведені понтонні переправи і техніка дійсно переправлялася з правого берега на лівий. Зараз ми спостерігаємо умовне співпадіння, коли один з плацдармів, який зараз займають наші підрозділи, зокрема на лівому березі поблизу Кринок, дуже близько до тієї ділянки, де раніше проводилися навчання ЗСУ.
Дійсно, наші підрозділи, групи морської піхоти діють на лівому березі Дніпра. Там є три плацдарми, якщо так можна сказати. Зокрема, поблизу двох Антонівських мостів, залізничного і автомобільного. Вони зруйновані, але в місцях, де ці мости підходять до лівого берега є ділянки, які важливо утримувати і їх утримують українські підрозділи До них додалися Кринки, це дещо східніше від цих плацдармів. На тлі цього зараз відбуваються заходи, скеровані на те, аби противник почував себе в суттєвій небезпеці. Дії наших малих груп підтримуються з правого берега артилерією та засобами РЕБ, які не дозволяють противнику там ефективно діяти.
Накопичення сил на лівому березі - складний процес. Не варто говорити про те, що найближчим часом відбудеться якесь велике форсування. Хоча сам напрямок дій української армії викликає у противника певне занепокоєння. Ворог перекидає сюди сили з інших напрямків, це важливо з точки зору загальної ситуації на лінії фронту. Всюди напрямки складні, всюди резерви і в противника і в нас обмежені. Тому дуже важливо, щоб у ворожої армії не було можливості для маневрів силами та засобами, що, зокрема, є одним із завдань для ЗСУ.
Президент Зеленський, виступаючи на конференції, яка проходила в Нью-Йорку, говорив про те, що Україна фактично розробила дуже конкретний план на 2024 р.
Ми пам'ятаємо, що "завдання мінімум", яке ставиться перед ЗСУ, про що говорив генерал Олександр Тарнавський, - забезпечити просування до Токмака, який є важливим логістичним вузлом. Зараз зосередження наших сил у зоні Роботиного - це ділянка на 10 км, яка поки що не розсувається по ширині фронту, хоча є і певні позитивні зміни. Це якраз нівелювання того виступу, який був поблизу Вербового. Там був виступ, який ЗСУ "стесали".
За визначенням закордонних оглядачів це нагадує "війну за дюйм". Тобто, просування є доволі незначним з погляду загальних планів ЗСУ. Але з іншого боку це просування пов'язане із значними втратами противника по всіх ділянках фронту, зокрема на південному фронті. До прикладу, вчора було знищено 1080 окупантів. Зранку йшлося про 800 знищених ворогів. Ці показники є суттєвими для противника.
Авдіївка залишається зараз найгарячішою ділянкою фронту. Противнику вдалося перетнути залізницю, яка йде на півночі від Авдіївки. Бойовими діями від Красногорівки ворог зараз перейшов залізницю і намагається закріпитися. За рахунок контратакуючих дій з українського боку цю ситуацію можна виправити, але це буде залежати від того, яку кількість сил і засобів має українська сторона.
Ворог, ймовірно, очікує коли земля просохне і можна буде на додаток до штурмових дій використовувати використати бронетехніку. Хоча ці два масовані наступи бронетехнікою для противника були вкрай негативними з огляду на ту кількість втрат, яку зазнав противник насамперед у бронетехніці. Тому ситуація, в будь-якому разі, залишається складною. Для нас головним завданням залишається забезпечити ефективну взаємодію між підрозділами, підтримку артилерією, логістку нашого гарнізону, фактично від двох населених пунктів - Степове і Северне. Ці клешні насправді не наближаються одна до одної, що говорить про ефективність нашого захисту. Але тим не менш, це створює загрозу для цієї логістичної дороги, яка йде на Горлівку і є базовою.
На брифінгу естонської розвідки був зроблений висновок, що на двох напрямках противник перехопив ініціативу чи намагається це зробити в Луганській і Донецькій області. Луганська область, це якраз зона Куп'янська, де ворог проводить регулярні штурмової дії у напрямку Куп'янська-Вузлового. Але там насправді немає такої зміни на мапі. Зараз, умовно кажучи, підходи щодо побудови оборони не дозволяють противнику просуватися насамперед до дороги між Куп'янськом і Сватовим. Це саме одне з завдань противника, або перерізати цю дорогу, яка впливає на забезпечення нашого угрупування в цій ділянці, а потім спробувати потиснути українські війська до річки Оскіл і зайняти цю всю територію. Це давня історія, вона насправді межує з активними атаками противника, але я не бачу там таких суттєвих змін на користь РФ.