Втома

Товариш, колишній однокласник, який давно перебрався в Іспанію, написав в месенджер що був шокований певним фактом. Взявши в барі почитати іспанські газети, вони там лежать безплатно — бери й читай, він не знайшов там жодної згадки не те що про війну в Україні, а і про саму Україну

Мені відразу захотілось відповісти у нас також, але не так, правда трошки складніша і від того сумніша, на жаль. Ні, в наших ЗМІ присутня тема війни, щоденно присутня, але медійники знають, якщо не можеш не подати якусь інформацію, новину, а ти не хочеш, щоб про це знали, читали багато людей, бо вони, читачі, хочуть щось інше читати, їм це не цікаво, їх це втомило, набридло, то можеш її заховати, розчинивши в потоці інших новин – повідомлень. В паперовій версії це було ще простіше, поставити не на першій шпальті, а десь в всередині, на останній сторінці, менший шрифт і все.  

От і маємо, з одного боку Бахмут, бої, наступ, поранені, з іншого "як носити штани". До цього додайте традиційні плітки й чутки, і якась хвиля дурної цікавості про життя наших зірок естради, спорту, політиків, нікому невідомих крім вузького кола фанатів учасників ідіотських телешоу, плюс розмаїтий спорт, кулінарію, погоду і гороскоп. Про соціальні мережі можна сказати коротко, одним словом – це зоопарк. Там срач, всі проти всіх, тобто срач до небес. 

Можна втомитись від новин про війну, якщо ти житель Іспанії, Франції, Данії… у тебе своє мирне життя. У твій дім, дитсадок твоїх дітей, в аптеку, лікарню і магазин не прилітають ракети. Тобі хочеться інших видовищ, твої нерви вже не лоскочать кадри розбомблених міст якоїсь там України. 

Можна втомитись від війни якщо сидиш на дивані, навіть якщо ти в Україні, перебуваючи в повній безпеці на Закарпатті, наприклад. Коли все твоє життя воно там на екрані, і тебе, ні близьких тобі не торкнулась війна.  

Ні, попадаються і публікації з фронту і без перекосу в політику, як винятки з правил. Попадаються і репортажі про міста наші розбомблені, як оживають, як повертаються люди. І коментар, який дає професійний військовий, а не черговий громадський діяч. І на Заході, там все це є, вірніше попадається як і у нас, у серйозних грубих журналах. Тільки як про це знати і як це читати всім тим, для кого війна не картинка з екрана, не абстрактна, а дуже жива і страшна, бо не просто своя, вона тут біля твого порогу, біля твоїх дверей, в домі твоєму, у твоїй сім’ї. 

Спеціально для Еспресо   

Про автора. МАЙКЛ Мишкало (Михайло Мишкало), журналіст, письменник

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.