Ця книжка спеціально розроблена для використання в умовах бойових дій, адже вона кишенькового формату має цупкий папір та QR-код до кожного із тридцяти розділів, відтак інформацію можна отримувати як у текстовому вигляді, так і в аудіо- та відеоформаті. Загалом "30 війн із Zaклятим сусідом" Євгена Букета (К.: Markobook) – про причини та наслідки кожної конкретної війни, найвидатніші битви та звитяги полководців, розвінчування міфів ворожої пропаганди. Сама ж ідея розповісти про історичні витоки російсько-української війни в форматі невеликих текстів та відео, які зручно було б поширювати через месенджери та соцмережі, виникла у творчому колективі Інформаційного агентства Міністерства оборони України "АрміяInform". Розділи в книжці, відповідно, такі: "Східні походи Святослава Хороброго, 964-966 рр.", "Переможна оборона Києва 1151 року", "Перемога під Вишгородом у 1173 році", "Перемога українців у 1368-1372 роках", "Перемога литовсько-руської держави у війні за панування у Східній Європі", "Перша "бавовна" кам'яного мура, або як москалів зі Стародуба викурили" та інші. Варто додати, що вихід цієї книжки не випадковий, адже кількість російсько-українських збройних конфліктів і їхня сукупна тривалість досі є предметом дискусії серед науковців. І так само не випадкова війна, яка триває зараза, оскільки саме з цим ворогом, як нагадує автор, ми воюємо вже тисячу років, і рахунок перемог у цьому одвічному протистоянні на нашу користь.
Раніше ця книжка, здається, називалася "Як не проспати своє життя". Хай там як, але нині маємо більш адресне видання, і не лише тому, що сьогодні в Україні можна проспати навіть свою смерть, коли прилітає зрання, і на роботу точно не проспиш, бо рівно о сьомій будить сирена за вікном. Тому "Чудовий ранок для фінансового успіху. Неочевидні звички заможних" Гела Елрода, Девіда Озборна та Онорі Кордер вкотре покажуть неочевидну залежність між ранковими пробудженнями й доходами і надихнуть діяти. Перший з авторів свого часу потрапив в аварію, зламав 11 кісток і впав у кому, але згодом не тільки став на ноги, а й пробіг ультра марафон та вилікувався від раку. Другий – мультимільйонер і благодійник. А третя, що важливо для створення не легенд, а книжок - письменниця, яка допомогла першому з них створити 12 книжок із серії "Чудовий ранок". Тож чи справді зв’язок між графіком і статками такий сильний? Які звички й риси приводять до фінансового успіху? Як ставити цілі? Адже кажуть, що Тім Кук, Говард Шульц, Опра Вінфрі, Річард Бренсон - усі ці успішні й багаті люди мають щось спільне: вони прокидаються на світанку. Поки інші ще сплять, знаменитості переглядають плани, візуалізують успіх, займаються спортом, читають тощо. Словом, інвестують у найдорожче - власну енергію і розвиток. Таким чином, прочитавши цю книжку, можна дізнатися, як відрізняється мислення бідної людини і заможної, які ранкові звички допоможуть стати гармонійнішими та щасливішими. Словом, усе для того, хто хоче дізнатися про основні практики, які застосовують у житті заможні люди, а також здобути навички, необхідні для того, щоб стати "жайворонком". Головне, вірити в це. "Наука довела, що позитивні твердження - за умови правильного виконання - є одним із найефективніших знарядь стати тим, хто досягає всього бажаного, - нагадують автори. - Однак їх часто знецінюють: багато людей, що спробували афірмації, були розчаровані. Проте їх можна практикувати так, щоб вони приносили блискучі результати".
Щодо цієї книжки варто нагадати, що плани бувають не лише робочі, чи пак бізнесові, але й творчі. Тож, відкидаючи – яке там? імперське та антиукраїнське – "я думал, ето от Бога" Бродського про власну творчість, згадаймо краще нашу рідну традицію радянських часів, коли у 1920-х роках у Харкові була заснована літорганізація "Плуг" на чолі з "папашею" Сергієм Пилипенком, як любовно кликали його люди, де талановитих селян вчили прози та поезії. А де ви бачили в Україні не талановитих селян? "Бувало, так розпише пальцем біля себе!" – розповідав сільський дядько Миколі Гоголю про свого трирічного сина. Утім, "Не музи, а м'язи. 50 вправ із творчопису" Марії Титаренко (К.: Лабораторія) – це про цілком дорослу та сучасну методику прокачати власні навички писання, знайти свій стиль та знайти самого себе. Словом, не пальцем роблено, і Гоголю б сподобалося. Не кажучи вже про Пилипенка. Тому що книжка містить 50 різноманітних вправ, спрямованих на тренування креативного письма. Зокрема на вироблення та увиразнення авторського почерку (читача), розуміння принципів конструювання тексту, пропрацьовування різних технік та прийомів творчописання. "Ця книга викликає у мене ностальгію за атмосферою співтворчості, - ділиться своїми враженнями так само син, але наразі відомого письменника Маркіян Прохасько. - Курс Марії Титаренко, який ліг в основу цієї книги, був тим островом причетності посеред письменницької Океанії, на який можете завітати і ви".
Ця книжка – чудова ілюстрація до попередньої теми творчості у наш складний час. Тож не спати, коли промовляють гармати, а творити добрі злободенні тексти, якщо можливий при цьому ось такий оксюморон. Тож насправді "Сонет проти ІМПЕРефІЇ" Олександра Мокровольського (Тернопіль: Начальна книга) – книжка непроста. "Зазначу відразу: - попереджає її автор, - попри заявлену заголовком начебто цілковито політичну спрямованість циклу, має він куди ширший діапазон значень - ба навіть несе деяку поліфонічність загального звучання". Яку саме? Наприклад, ось таку: "Мов з Гітлера цар Путін переклав: / Решеніє вапроса українскаво.... / 1 - аканчятієльноє! - ще додав, / Виучень гідний мудрости ординської, / Хто жізнь спісал с таваріща Дзержінскаво. / Пітон ти був, то й здохни - як удав". Тож не політика, як побачимо далі, важлива у такому випадку притчової форми сучасного байкарства для справжнього шукача правди та Істини, а її представники. "Як стверджує американський вчений угорського походження Джозеф Полоні, - знов нагадує автор, - навіть підтверджені практикою відкриття, формулювання людських Амперів, Лавуазьє, Айнштайнів несуть у/на собі помітний і надто особистісний відбиток духовности-вдачі своїх відкривачів. Вчена верства людства давно щось таке відчувала: чого варті, наприклад, так звані "Піфагорові штани"! Тож, якщо твердження - й засторога! - того вченого слушні, напрошується висновок: ми живемо лише в позірно об’єктивному світі речей та явищ".
Як бачимо, слава Патрона долає кордони, і багато іноземців знають цього хвостатого героя війни, адже польська авторка книжки "Буду як Патрон" Катажина Ририх (Х.: Віват) добре відома не лише в себе на Батьківщині, але й за кодоном. І це, певно, один із тих рідкісних випадків, коли закордонна авторка пише про війну в Україні, та ще й у жанрі дитячої прози. Саме цим дане видання цікаве, адже являє собою зовсім іншу призму бачення наших реалій, дарма що поданих у форматі оповідання для малюків. Бо, як відомо, "істина є в устах дитини". Утім, безвідносно міжнародного дискурсу, трагічні історії, в яких опиняється маленький собачка, можуть не лише розчулити, але й подарувати хвилини надії та віри в перемогу добра над злом. За сюжетом, невеличкий джек-рассел-тер’єр, якого назвали Героєм, вимушений ховатися від бомб у підвалі. Та ворожий снаряд вщент руйнує сусідній будинок, а під завалами залишаються люди Гострий нюх і спритні лапки - завдяки яким Герой натрапляє на слід і допомагає врятувати Бабцю Дашу. То що ж пов’язує песика зі славнозвісним Патроном? Хай там як, але вже з перших рядків цієї історії стає зрозуміло, що з песика, як то кажуть, будуть люди. Тобто ще один Патрон, не менше. "Коли я був дуже малим, - розповідає наш Герой, - аж таким малим, що кожна з моїх чотирьох лап хотіла йти у свій бік. а хвіст мав власну думку про напрямок прогулянки, - я думав, ні, Джек-Рассел - це тільки порода. до якої я належу". А насправді, спитаєте ви? Насправді це зворушлива історія про воєнні часи, про справжню дружбу, про доброту і взаємодопомогу, яку варто прочитати не лише дітям, але й дорослим.