Про це в ефірі Еспресо заявив американський професор, дослідник геноцидів Семюель Тоттен.
"Кожна війна не є геноцидом, але кожна війна супроводжується бомбардуваннями, артилерією, мінометами, мінуваннями, розстрілами в стилі айнзацгруп в Україні та Радянському Союзі. Неправильно хапатися за термін геноцид лише тому, що йде війна. І знову повторюсь, що кожен з цих злочинів дуже важливий", - зазначив він.
Тоттен вважає, що кожен з цих злочинів є жахливим звірством.
"Щодо воєнних злочинів ми знаємо, що росіяни били по школах, в яких перебували діти. Ми знаємо, що вони атакували лікарні разом з лікарями, медсестрами, пацієнтами, вагітними матерями і немовлятами. Це стовідсоткові воєнні злочини. І вони повинні сидіти у в’язниці стільки, скільки прокурори зможуть отримати за кожен конкретний випадок", - сказав дослідник.
Він наголосив, що для того, щоб війну назвати геноцидом, необхідно віднайти намір злочинця щодо повного чи часткового знищення певної групи людей.
"Що потрібно розуміти? При геноциді ми не говоримо про знищення окремих людей. Геноцид - це знищення груп. Відповідно до конвенції ООН про геноцид під захистом перебувають чотири групи: національні групи, расові групи, етнічні групи та релігійні групи", - сказав науковець.
Тоттен додав, що зараз ці чотири групи були дещо розширені в результаті діяльності Міжнародного кримінального трибуналу по Руанді та колишній Югославії.
"Ті дії (у Маріуполі, - ред.) можуть в кінцевому підсумку трактуватися як геноцид, якщо намір буде доведено. Але особисто для мене головне, щоб винні були притягнуті до відповідальності. Якщо МКС не дійде висновку, що ця людина, цей генерал, Путін, його поплічники в Кремлі вчиняли геноцид, то українцям не варто розчаровуватись, тому що якщо їх визнають винними у злочинах проти людяності та воєнних злочинах, вони все одно можуть відбувати довічне ув’язнення або тривалий термін ув’язнення. Тож це питання про геноцид надмірно ускладнює ситуацію", - підсумував він.