Юрій Бойко. Що не так з Героєм України і найбільшим улюбленцем Путіна

У держави не знайшлось підстав для позбавлення звання Героя України улюбленця Путіна, багаторічного лідера Партії Регіонів і послідовного противника західного вектора Юрія Бойка. Тож однакову зірку матимуть на грудях відвертий колаборант і п’ять командирів, які тримали оборону "Азовсталі", пілот Karaya та зірковий танкіст Євген Межевікін. Як воно так сталось і скільки треба наступати на граблі?

У січні на сайті Офісу президента України була створена петиція про позбавлення Бойка найвищого звання. Вона дуже швидко набрала 26 тисяч голосів. Але з поясненням, що позбавлення "не на часі" до людей вийшов аж ніяк не Зеленський, а прем’єр-міністр Денис Шмигаль. У листі до автора петиції він сказав, що законодавство передбачає два механізми позбавлення державної нагороди України: у разі засудження за тяжкий злочин або в разі введення санкцій проти людини. А раз такого немає — то і зірка залишається в кишені. Саме так яскравий приклад багаторічного лобіювання інтересів РФ не отримав навіть символічного покарання. 

Сказати, що ми почули щось нове? Ні. Кілька місяців тому СБУ затримала за підозрою в колаборації та пособництві країні-агресору почесного президента підприємства "Мотор Січ" В’ячеслава Богуслаєва. У березні 2022 року в телефонних розмовах з російськими ділками він радіє з місива, яке влаштувала Армія Росії у передмісті столиці. 
"Ні-ні-ні. Вони підуть. Зеленського виженуть, й всі підуть. Сумирніші вже стали… Багато полягло людей в Києві", - каже Богуслаєв на записах до невідомого абонента. Чи є якісь рухи по позбавленню звання Героя України особи, яка вчинила страшний злочин — ще у травні продавала двигуни російській оборонці — наразі невідомо. 

Але дуже символічно, що і Богуслаєв, і Бойко отримали зірки в дуже схожих умовах. Звання очільнику "Мотор Січі" 19 січня 2000 року присвоїв Леонід Кучма. Це була плата за те, що Богуслаєв на президентських виборах був довіреною особою Леоніда Даниловича і дуже помагав збирати голоси трудового електорату. 

У 2002 році проросійське лобі сприяло призначенню Юрія Бойка главою НАК "Нафтогаз". На цій посаді Юрій Бойко був понад 3 роки. За цей час Україні вдалося урегулювати газові заборгованості перед Росією та Туркменістаном. І влітку з приписом за "повне урегулювання заборгованості України за газ перед РФ" регіонал отримав зірку Героя. Насправді саме в цей період Україна сіла на голку дешевого російського газу, як наркоман зі стажем. Десь у цей час на небосхилі засяяла зірка фірташівського "РосУкрЕнерго", яке займалось перепродажем природного газу на території України та була у 2004-2009 роках посередником при постачанні газу до ЄС. Читай — мало надприбутки для впливу на політичне життя та медіа. Насправді лише за це Бойка треба було покарати бодай символічно — забравши його символічний статус. Але варто відкрити результати голосувань нинішньої Ради, де "Слуги народу" успішно голосують із ОПЗЖ — і все стане логічне. Це плата за лояльність і скріплення більшості, якої по суті уже нема. 

Юрій Бойко — батько першої нахабної корупційної схеми, яка украла із бюджету 400 мільйонів гривень. У 2011 стало відомо, що регіонал, тоді міністр енергетики, купив дві бурові вишки у дружніх компаній. Після окупації Криму — вони опинились у власності РФ. І в нинішній війні активно виконували активно роль тренувальної бази для російських морпіхів та радіолокаційної розвідки. Злі язики всередині СН кажуть, що коли ЗСУ таки підсмажили ці вишки — Юрій Бойко був у гніві. Бо у нього з росіянами дули свої домовленості щодо використання поцупленого майна. Але — вишки палають донині, а влучний удар позбавив рашистів контролю над Чорним морем в районі одеських портів. 

До відома Шмигаля і Зеленського — Бойко у 2019 демонстративно кілька разів їздив до Москви із Віктором Медведчуком. Там колаборанти щиро обіймалися із тодішнім прем'єр-міністром Росії Дмитром Медведєвим, а ще грали на улюбленій темі дешевого російського газу. Бойко - єдиний кандидат у президенти України, який публічно відвідав Росію в ході передвиборчої кампанії і зустрівся з керівництвом РФ. Як пояснював у медіа Сергій Льовочкін, друг і соратник регіонала, розрахунок був простий — "донести до виборців Півдня і Сходу, що це єдиний кандидат, який в разі обрання президентом зможе в короткий термін забезпечити мир, наведення порядку і відновлення економіки". Дивно це чути зараз, коли розумієш, що найбільш ручні електоральні округи нині нагадують Верден.

Але варто нагадати про підстави випиляти Бойка із Героїв і загалом із політикуму уже прямо зараз. 

26 лютого 2022 — в розпал боїв у Бучі та Гостомелі Юрій Бойко вийшов в ефір до пропагандиста Владіміра Соловйова, де вони разом посміялись війною. Діалог був такий. 

Соловйов: "Там у вас только пропаганда или они слышат, что говорит Путин? Что мы не стреляем по жилым домам.. А то я читаю украинские сайты, там словно параллельная реальность, везде ищут диверсантов, русофобия..."

Бойко: "Помните, как в "Собачьем сердце" у этого самого... у профессора Преображенского? Не читайте советских газет перед едой, а то испортится аппетит".

Власне, дуже не дивно, що за повідомленням журналіста Belligcat Христо Грозєва, на березневих переговорах Росія ставила свої умови. Де в України вимагали визнати незалежність так званих "ЛДНР", віддати Крим Росії назавжди, відмовитись від НАТО, а ще при призначити прем'єр-міністром голову партії ОПЗЖ Юрія Бойка.

Зеленський тоді категорично відмовився. А Бойко уміло відкараскався від такої пропозиції, адже станом на середину березня було чітко зрозуміло, що Київ не узяти. Але уже прямо за таке треба було випилювати Бойка тут і одразу. Але — регіонал і фаворит Путіна не просто лишається нардепом, Героєм, а і частенько коментує війну. Де піар знову упирається в заяви про те, як влада має забезпечити й дати більше грошей мешканцям Сходу і Півдня, які постраждали від війни. Цинічно, бо поруч з цим немає жодної власної відповідальності за тих, хто двадцять років вівся на обіцянку дешевих тарифів. 

Якщо подивитися статистику голосувань за державні бюджети за 2015-2020 рр. — Бойко жодного разу не голосував за них під приводом, що там аж надто малі соціальні виплати й разом із тим велике фінансування силовиків. "Бюджет повинен бути для розвитку держави, для підтримки населення, а не для того, щоб годувати силовиків. Жодна поліцейська держава не втримає голодний народ", — з року в рік повторював на кожному телешоу наш герой. 

У 2018 році Бойко критикував запровадження воєнного стану, зокрема, й обмеження на в’їзд до України чоловікам з російським паспортом віком від 16 до 66 років. Заради цього постійно вмикалась маніпуляція про заробітчан в Росії. "У нас приблизно два мільйони громадян працює в Росії, тому що сьогоднішній режим не зміг забезпечити їх робочими місцями, і вони мусять їхати в Росію і заробляти там на життя сім’ям, які залишилися тут. І не дай Боже російська сторона піде на таку ж саму процедуру, як вони будуть там заробляти?", — говорив старий регіонал в кулуарах Ради. 

І найголовніше — Бойко критикував  антикорупційні реформи, розпочаті після Революції гідності. Шкода одне — що політична воля так і не дозволила СБУ, НАБУ та ДБР прийти з обшуками додому до людини, яка стала символом зловживання та просування сюди прямих інтересів Путіна.

Історія із зіркою "Героя України" для Юрія Бойка не викликає уже ані здивування, ані емоцій. Тільки холодну лють і злість, що дев’ять років війни нікого нічому не вчить. В часи Ющенка і Януковича подібні звання роздавали по фану, на п’янках і в саунах, на дні народження і на весілля. Лише дивним чином серед героїв траплявся хтось вартісний — економіст Вадим Гетьман, недавно померлий поет Дмитро Павличко чи космонавт Леонід Каденюк. Але великий біль, що цей цирк уродів продовжується зараз, коли зірку героя — заслужену і чесну отримує мама чи дитина. Бо батько уже не прийде. Він загинув на війні, яку притягнули сюди такі товариші, як В’ячеслав Богуслаєв і Юрій Бойко.