На таких темах акцентують міжнародні видання станом на ранок 24 вересня.
Фото: Офіс президента
У BBC написали статтю, як Володимир Зеленський долає втому Заходу від війни Росії проти України. "Можливо, їхні стосунки були близькими, рукостискання – міцними, але президенту Володимиру Зеленському довелося засукати рукава під час поїздки до США та Канади", - відзначають британські журналісти.
Прем’єр-міністр Джастін Трюдо пообіцяв підтримувати Україну "стільки, скільки буде потрібно" проти вторгнення Росії, і він має міжпартійну підтримку в цьому. Хоч кишені США глибші, але їх політика набагато складніша.
Президент Зеленський отримав від Білого дому ще один військовий пакет на 325 мільйонів доларів, але це були не ті 24 мільярди доларів, на які він сподівався.
Ця пропозиція загрузла в Конгресі через розбіжності щодо бюджетів. На цьому труднощі також не закінчуються.
Окрім свого колеги Джо Байдена, український лідер також мав зустрічі з політиками-республіканцями, які намагаються стримати зростаючий скептицизм у своїй партії.
"Чому Україна постійно отримує чистий чек? Як виглядає перемога?" На ці обидва питання український лідер намагався відповісти на світовій арені.
"Він зараз, здається, більше веде переговори, ніж кампанії – просто щоб забезпечити надходження допомоги Заходу. І все за тиждень, коли Київ посварився з одним із своїх найвірніших союзників Польщею через українське зерно. Польська заборона на український імпорт призвела до того, що президент Зеленський непрямо звинуватив Варшаву в "допомозі Росії", – відзначають журналісти і додають, що навіть для досвідченого військового лідера зараз важкі дипломатичні часи.
Майбутні вибори в таких країнах-партнерах, як Польща, Словаччина та США, заплутають картину. Деякі кандидати ставлять на перше місце внутрішні питання за рахунок військової підтримки України.
"Необхідність збалансувати військову допомогу із задоволенням виборців справді ускладнює ситуацію", – пояснює Сергій Герасимчук із зовнішньополітичного аналітичного центру Ukrainian Prism. "Україна має зважено просувати свої інтереси, використовуючи всі можливі інструменти, враховуючи при цьому ситуацію в країнах-партнерах та ЄС. Це виклик".
Це свого роду демократичні цикли, про які російському лідеру Володимиру Путіну не варто хвилюватися. Тому Київ намагається зобразити цю війну як боротьбу не лише за свій суверенітет, а й за саму демократію.
Фото: carpathia.gov.ua
У Politico присвятили статтю тому, що зменшення пожертв на гуманітарні потреби України насторожує прифронтові лікарні.
"Сьогодні у нас було лише 10 військових і 20 цивільних. Вчора у нас було 48 військових і 40 цивільних. І я не знаю, що буде завтра", – каже 34-річний хірург Михайло Данилюк, який розподіляє свій час між трьома лікарнями. "Єдина причина, чому ми все ще живі, – це те, що волонтери допомагають нам із запасами".
Вторгнення Росії викликало велику хвилю міжнародної підтримки України: уряди, некомерційні організації та волонтери кинулися допомагати країні, яка постраждала від бойових дій, оскільки українське суспільство швидко мобілізувалося, щоб захистити себе.
Одним з головних завдань було забезпечити наявність необхідних матеріалів у лікарнях. Але зараз, після більш ніж 18 місяців війни, деякі волонтери та медичні працівники все більше стурбовані тим, що втома донорів у поєднанні з ускладненнями закупівель загрожує можливості постачати критично важливі матеріали в деяких місцях. прифронтових госпіталів.
А в охопленому війною Запоріжжі, лише за 25 кілометрів від лінії фронту, виснажені медики та волонтери особливо б’ють на сполох.
Станом на 24 лютого 2022 року в місті проживало 750 000 осіб, а зараз у місті проживає приблизно 500 000 осіб, у тому числі тисячі переселенців через війну. У більш інтенсивні дні звуки вибухів можна почути з фронту. У гірші дні вибухи лунають у місті. І поки літній контрнаступ України просувається вздовж Запорізького фронту, місцеві лікарні намагаються впоратися з потоком поранених цивільних осіб і солдатів.
"У нас зараз дуже багато поранених, і вони не припиняються", – сказав Данилюк. "Ось чому нам потрібна більш постійна підтримка, але наш уряд працює дуже повільно".
Коли поранені надходять, вони можуть перебувати в таких фізичних умовах, які важко уявити.
"За 24-годинну зміну я зазвичай роблю принаймні п’ять операцій, але мій рекорд – 12 – без урахування незначних травм м’яких тканин", – сказав Данилюк. "Але зазвичай у нас близько п’яти таких складних щодня".
Інтенсивність бойових дій гарантувала потоки жахливо поранених солдатів і мирних жителів і, як наслідок, відносно високий рівень споживання медикаментів і медичного забезпечення. Україна не оприлюднює даних про жертви, хоча за останніми оцінками загальна кількість жертв становить близько 500 000 осіб.
The Washington Post написали статтю про те, що західні чиновники все більше тиснуть на Україну, щоб вона провела вибори. Незважаючи на війну Росії в Україні та загальнонаціональний воєнний стан, деякі західні політики підштовхують уряд у Києві до проведення парламентських і президентських виборів.
"Ця перспектива змусила багатьох українських посадовців "чухати потилиці", - відзначають американські журналісти.
Цю пропозицію, яку спочатку висунув нідерландський голова Парламентської асамблеї Ради Європи Тіні Кокс, також наполягав сенатор Ліндсі О. Грехем під час візиту до Києва минулого місяця разом із сенатором Річардом Блюменталем та Елізабет Уоррен. Інші республіканці також підхопили цю справу, включаючи консервативних коментаторів, таких як Такер Карлсон, який неправдиво звинуватив Зеленського у скасуванні виборів. Конституція України забороняє вибори в умовах воєнного стану.
Проведення вільних і чесних виборів у воєнний час є фактично неможливим і також необдуманим, на думку українських чиновників, експертів з виборів і прихильників демократії. Зараз приблизно одна п’ята території України окупована російськими військами. Мільйони українців переміщені, багато з них живуть за межами країни. Десятки тисяч солдатів закинуті на фронт.
Тиск щодо проведення виборів, незважаючи на такі перешкоди, підкреслює постійні вимоги деяких на Заході, щоб Україна довела свою відданість демократії, навіть незважаючи на те, що українці двічі піднімалися на масові продемократичні демонстрації – під час Помаранчевої революції 2003-4 років і Революцію Майдану 2013-14 років.
Українські чиновники кажуть, що для проведення голосування у воєнний час необхідно подолати значні фінансові, матеріально-технічні та юридичні перепони. У приватних розмовах дехто каже, що така перспектива абсолютно неможлива і може дати московським силам засіб проникнути в Україну та послабити її зсередини.
"Росіяни наполягають на цьому через свої таємні канали", - заявив український чиновник в апараті безпеки, який побажав залишитися анонімним через делікатність теми. "Немає сценарію за якого можна було б провести демократичні вибори під час війни".
Чиновник сказав, що проведення виборів може дати Росії можливість маніпулювати та створювати розбіжності в українському суспільстві та серед. "Це ризиковано, погано для країни та безглуздо з політичної точки зору", – сказав чиновник, додавши: "Це підірве дуже крихку політичну стійкість української держави".
Фото: колаж Еспресо TV
У CNN написали статтю про те, що російські школи стають дедалі мілітаризованішими – від дитячих майданчиків до плаців.
У школах від Тихого океану до Чорного моря діти дошкільного віку надягають форму та беруть участь у вправах маршу. Старших дітей вчать рити окопи, метати гранати та стріляти справжніми патронами. У школах по всій країні прославляють службу в збройних силах, створюють "добровільні роти" підлітків і змінюють національну навчальну програму на захист Батьківщини.
"Одним словом, дітей Росії готують до війни", - відзначають американські журналісти.
Мілітаризація російських державних шкіл посилилася після російського вторгнення в Україну, керована не спонтанним спалахом патріотичного почуття, а урядом у Москві.
Інвестиції величезні. Міністр освіти Сергій Кравцов нещодавно заявив, що зараз в російських школах і вузах діє близько 10 тисяч так званих "військово-патріотичних" клубів, в роботі яких беруть участь чверть мільйона людей.
Ці клуби є частиною багатосторонньої роботи, яка включає докорінний перегляд шкільної програми. Проводяться обов’язкові заняття з військово-патріотичних цінностей; оновлені книги історії підкреслюють російські військові тріумфи.
Ще у серпні президент Володимир Путін підписав закон про введення в школах нового обов'язкового курсу "Основи безпеки і оборони Вітчизни".
Згодом Міністерство освіти в рамках цієї ініціативи просунуло курси, які включали екскурсії військовими частинами, "військово-спортивні ігри, зустрічі з військовослужбовцями та ветеранами", заняття на безпілотниках. Також старшокласників навчатимуть застосовувати бойові патрони "під керівництвом досвідчених офіцерів військових частин або інструкторів виключно на вогневому рубежі", - повідомили у міністерстві.
Сучасна історія теж переписується. Стандартний підручник "Історія Росії" тепер має на обкладинці Кримський міст і новий розділ, присвячений новітній історії України. Є розділи "Фальсифікація історії", "Відродження нацизму", "Український неонацизм", "Росія – країна героїв".
Путін неодноразово фальсифікував російське вторгнення в Україну як "спеціальну місію" для захисту російськомовних громадян від геноциду з боку "неонацистів". У новому розділі неправдиво стверджується, що Україна "відкрито заявила про бажання отримати ядерну зброю", а проти Росії введені "безпрецедентні санкції, оскільки Захід всіляко намагається обвалити російську економіку".
"Книга, здається, покликана розпалити почуття історичної образи серед російських дітей і викласти екзистенціальну боротьбу за виживання нації, поширену тему в державних ЗМІ, яка щодня потрапляє у вітальні росіян по всій країні", - відзначають журналісти.