Замах на Шефіра. Що це було?

Кіт за пліт, а миші - в танець. Близьке оточення президента Володимира Зеленського зуміло підгадити йому поїздку до США. Адже тепер на перший план вийшло не те, що він скаже про вибори в ОРДЛО до Госдуми РФ на Генеральній асамблеї ООН. І не те, з яким американським бізнесом матиме домовленості Україна. А те, “хто стріляв у Шефіра?”

Одразу зазначу, що в Україні після історії з “тепловізором” Віктора Шокіна у замахи на високопосадовців не вірять. Тим більше, владі шоуменів, яка відверто саботує всі справи проти своїх друзів і депутатів – Олега Татарова, Олександра Трухіна тощо. Й тому, коли стало відомо про замах на головного “касира”, ой, тобто, Шефіра Зеленського – у більшості українців це не викликало нічого, окрім скепсису. 


Хоча про касира — абсолютна правда. Ще у серпні 2019 року Зеленский передав першому помічнику давньому партнеру Сергію Шефіру свої частки у 8 компаніях. Останній запевняв потім ЗМІ, що частки у бізнесі перейшли за домовленістю та повернуться до Зеленського після завершення п'ятирічного президентського терміну. Тобто це хранитель грошей президента — саме це і дозволяє лишатися серед найближчого Зе-оточення, хоча у нього є серйозний конкурент за доступ до тіла. 
 

Тому версія, що у помічника Зеленського стріляв хтось із своїх,  у кого уже зовсім дах поїхав через карколомні успіхи — стала абсолютним лідером серед журналістів і політологів. Протиріччя усередині команди Зеленского накопичуються у геометричній прогресії. Попри те, що найближчі вихідні їх збирають на новий тімбілдінг у Трускавці — всі ці люди нагадують скоріше банку з павуками. Де лишиться найбільший канібал. 

Резонансна новина застала Володимира Зеленського у ліжку. Він одразу це розцінив, як персональний “привіт” собі через особистого друга та касира. Обіцяє безкомпромісну боротьбу. Але тут насправді — як би він сам вийшов живим і неушкодженим від всебічної любові своїх близьких друзів.

А тепер, власне, до розбору обставин, які уже є про цей інцидент. Офіс президента України озвучив офіційну версію — “боротьба з олігархами”. Для цього в люди випустили очільника фракції “Слуг народу” Давида Арахамію. Тільки от біда — олігархам не потрібно було чіпати людину, яка якраз була контактером влади із великим бізнесом. Шефіра не раз ловили на нічних поїздках до маєтку Ріната Ахметова. Друг президента має спільний “кіношний” бізнес із бізнес-оточенням Ігоря Коломойського та 1+1. Нащо вбивати людину, яка за будь-яких умов буде містком олігархів у серденько самого Зеленського?

“Привіти від олігархів” у вигляді замахів — це немодно і примітивно. Можна по-різному ставитися до минулого наших фігурантів Forbes у 90-ті, однак вони давно передають “привіти” своїми телеканалами - так ефективніше доходить. І рейтинг нищить моментально. 

Інша версія, яку дуже активно роздмухують придворні блогери Банкової — це “російський слід”. Мовляв, Кремль мстить Зеленському, щоб не дуже сильно розводив активність у США. Але назвати Сергія Шефіра видатним бандерівцем мені складно. У своїх нечисленних публічних інтерв’ю друг Зеленского піддавав сумніву закон про мову, заявляв, що поїздки російських артистів до Криму — не є приводом для заборони СБУ в’їзду їм до України. Що Донбас і Крим пішов в обійми до РФ, бо утискали “язык”. Що робити серіали про малоросів для Росії не зашквар, а нормальний бізнес. І загалом, що “Свати” — це достойний медіапродукт. Якщо чесно — я не знаю, для чого РФ чіпати таку правильну і цілком корисну для неї людину. На місці кремлівських спеців я радше дбала би про те, щоб серіальчиків про хохлів випускали більше.

Щодо ідеї інсценування — попри минуле Шефіра, як сценариста, він не справляє враження людини, яка би брала в такому участь. Але поглянемо на перші описи поліції місця злочину. 

Із оприлюднених фото видно, що стріляли в першу чергу по шоферу. Натомість, пострілів на ураження з боку, де сидів Шефір, зроблено не було. 

А найбільш підозрілим є швидкість реакції оточення президента – Подоляка, Арахамії, Корнієнка. Які в один голос заявили, що це або російський слід, або кляті олігархи передають Володимиру Зеленскому. Що мовляв, саме олігархи дуже бояться закону проти них – і оце, мовляв, таке вчинили.

Насправді подібні накиди ЗЕ-команди на олігархів можуть зіграти проти них самих. Українські олігархи не є найбільш білими і пухнастими і мають не один десяток скелетів у шафах. Але надто довго вони відбілювали свій імідж від університетів 1990-х, щоб нині їх, власників французьких віл і лондонських пентхаусів звинувачували у замовних вбивствах. Тут голка може ховатися в іншому яйці – за інформацією з відкритих джерел, саме Сергій Шефір курує всі тіньові схеми заробітку в ОП. Тобто, політику під себе відтиснув Андрій Єрмак. Але гроші йдуть через Сергія Шефіра. І саме між цими двома персонажами точиться боротьба за першість. І навіть подейкують, що в серпні Шефір ледь не пішов з Офісу прещилента. Тому до драми в стилі опери “Кармен” ще далеко, хоча пристрасті на Банковій киплять шалені. 

Я не буду грати в лейтенанта Коломбо, але скажу одне — сьогодні вранці Зеленского розбудила новина про замах на його близького друга Шефіра. Це ранок у “ріал політік”, де немає місця фільтрам, монтажу і заздалегідь написаним сценаріям. Зеленському треба готуватись до того, що знищать його не рейтинги. І не боротьба з опозицією. І не брехня суспільству про “справу вагнерівців”. Свої любі друзі зрадять не згірше за Іуду. Власне — “кварталівці” Зеленського ніколи не були проти зайвих 30 срібняків.