Запорука нашої перемоги - грамотна логістика війни. В тому числі - і щодо мобілізованих

Грамотна логістика під час війни-запорука перемоги. Саме через відсутність розумної логістики в умовах героїчного опору ЗСУ і захлинувся наступ російських нацистів на Київ

Успіх мобілізації і ефективне залучення населення до оборони і економіки - теж логістика.

Замість того , щоб штучно компрометувати генштаб, що мала б зробити влада тоді, коли в армії потрібні оборонці, а в економіці- мотивовані працівники ? Вірно. Зробити нарешті справжній моніторинг нашого потенціалу. І на його підставі визначити можливості і потреби країни.

Штучний скандал навколо виїзду за межі місця проживання пов‘язаний з тим, що регулюються ці процеси старими законами 1992 року. Хто повинен їх змінити? Уряд або президент через парламент, а точно не генштаб. Генштаб повинен організовувати оборону і виконувати закон.

Очевидно, що заохочувати релокацію підприємств на захід країни заради збереження економіки, видавати на це державні кошти , а потім повертати працівників насильно назад за місцем прописки чи реєстрації - шизофренія.

Але ж потреба у військових виникає? Звичайно, тому, що ми не вели ефективного мобілізаційного моніторингу. Ніхто не вірив у великомасштабну війну. Отже, потрібно це робити зараз.

Я, наприклад служив у Радянській армії, в інженерних військах, але був відряджений до полку зв’язку для обслуговування життєзабезпечення захищеного командного пункту.

У моїх військових документах натомість є дві спеціальності: сапер і екскаваторник.

Екскаватора я в очі не бачив, і сапер з мене теж одноразовий).

Але я вмію стріляти, водити автомобіль, займатися інформаційною, юридичною роботою і логістикою.

За логікою і моєю спеціальністю мене мають посадити на екскаватор ). І мене мали б мобілізувати саме тоді, коли потрібні екскаваторники! А справжнього фахового екскаваторника, про якого не знає військкомат у цей час кинуть кудись на ноль з автоматом, або посадять у штабі вести справи.

Тому зараз потрібно просто негайно провести моніторинг військовозобов‘язаних. До певного терміну кожен, як податкову декларацію мав би заповнити військову декларацію, де вказати професію , вміння, місцезнаходження і актуальні координати. Не потрібно для цього бігати по церквах з повістками , лякаючи людей. Можна буде і по телефону подзвонити.

Така робота мала б вестися Міноборони, Мінекономіки і Мінцифрового розвитку.

Стане відразу зрозуміло, хто безробітній, який хоче йти добровольцем, хто досвідчений воїн, якому відмовили у військкоматі, а від кого навпаки залежить робота стратегічно важливого підприємства і він буде корисніший там.

Цим має займатися влада. А не, вибачте, дешевим піаром коштом зниження мотивації громадян.