Зеленський підписав закон про заборону імпорту книжок із РФ і Білорусі

Президент України Володимир Зеленський 22 червня підписав закон про заборону імпорту книжок із Росії та Білорусі

Про це він повідомив у Telegram.

"Текст закону був надісланий інституціям ЄС для додаткової оцінки того, чи можуть окремі норми закону вплинути на виконання зобов’язань у частині захисту прав меншин, зокрема мовних, у контексті рекомендації висновку Європейської комісії щодо заявки України на членство в ЄС", - уточнив Зеленський.

При цьому він зазначив, що вважає закон правильним.

Передісторія

19 червня 2022 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт №7459, який передбачає, зокрема, заборону ввезення і розповсюдження в Україні видавничої продукції з РФ, Білорусі, тимчасово окупованих територій України.

"Ухвалення законопроєкту дозволить захистити сферу українського книговидання і книгорозповсюдження від руйнівного впливу "русского міра", сприятиме зміцненню національної безпеки, утвердженню і поширенню української мови, розвитку національних культурних індустрій", - йшлося у пояснювальній записці до законопроєкту.

Серед авторів законопроєкту були спікер ВР Руслан Стефанчук, нардепи Микита Потураєв, Олександр Корнієнко, Євгенія Кравчук, Вікторія Сюмар, Ірина Геращенко та інші.

Однак минув майже рік, а закон залишався без підпису президента. Петицію з вимогою невідкладно підписати закон 2309-ІХ зареєстрували 16 травня — за два тижні вона набрала необхідні для розгляду 25 тисяч голосів. Також у соцмережах запустили флешмоб #ЧасПідписатиКнижковийЗакон, до якого долучилися Оксана Забужко, Тамара Горіха-Зерня, Володимир В’ятрович та інші письменники, видавці, громадські діячі.

20 червня Зеленський відповів на петицію, вказавши, що щодо підписання закону є низка застережень. Зокрема, Міністерство юстиції запропонувало його ветувати, тому що закладені в законі норми щодо ввезення та розповсюдження видавничої продукції, яку випустили російською мовою, "матимуть ознаки невідповідності" ч. 3 ст. 10 та ч. 2 ст. 24 Конституції України.

Також за вето виступило МЗС України. У Кулеби зазначили, що в даній редакції закон не відповідає нормам і стандартам ЄС у галузі прав людини, зокрема щодо свободи думки, захисту прав національних меншин, заборони дискримінації за мовною ознакою, "а тому може ускладнити процес переговорів про вступ України до Європейського Союзу".

Читайте також: Шість запитань і одна пропозиція президенту