До повномасштабного російського вторгнення, з середини липня в Україні розпочинався сезон кавунів, а вже в серпні, у його пік, баштанних було настільки багато, що ціна падала до мінімуму, в деяких регіонах кавуни навіть обмінювали на картоплю.
З минулого року, як росіяни окупували Херсонщину, вітчизняні кавуни та дині, які були візитівкою цієї області, стали практично екзотичною ягодою. Цьогоріч херсонських кавунів також не скуштуємо через підрив окупантами Каховської ГЕС, що знищило систему зрошення.
До активної фази війни в Україні щороку вирощували близько 440 тис. тонн кавунів, з них на Херсонську область припадало понад 35% – а це близько 160 тис. тонн. Для порівняння: на другому та третьому місцях з виробництва гігантської ягоди були Харківська та Полтавська області, з 48 тис. та 36 тис. тонн відповідно.
Цього року на прилавках українських ринків переважають імпортні кавуни – продавці кажуть, везуть з Туреччини та Азербайджану, також є з Узбекистану та Румунії. Але й очікують на українські ягоди, зокрема з Одеської, Миколаївської та частини Херсонської областей, також з Закарпаття.
Через втрачений врожай на батьківщині найсолодших кавунів аграрії взялись масово вирощувати кавуни у не зовсім типових для цієї ягоди регіонах – на Вінниччині, Черкащині, Тернопільщині, Рівненщині. Наприклад, рівненські фермери торік експериментували, а цього року по 10-12 гектарів висадили вже професійні сорти, гібриди кавуна.
Фото: gettyimages
Минулого тижня українські виробники почали відвантаження перших великих партій кавунів з місцевих господарств. Аналітики EastFruit зазначили, що цьогоріч продаж баштанних розпочався щонайменше на тиждень раніше, ніж торік. При цьому постачання відбуваються за вищими цінами, в середньому на 59% дорожче, що зумовлено насамперед відсутністю продукції з Херсонської області – вітчизняного лідера з вирощування кавунів.
За даними Херсонської обласної адміністрації, прогнозований урожай кавунів на деокупованих територіях становитиме близько 6 тисяч тонн. До прикладу, у 2021 році плодів виростили у 25 разів більше.
"Імпортні кавуни дорожчі за українські. Переважно це єгипетська продукція, яка коштує на опті зараз 25 гривень за кілограм. Українська продукція, якщо говорити про ціну від фермера, вона вже опустилася нижче 20 гривень за кілограм", – зазначив у коментарі телеканалу "Еспресо" аналітик аграрного ринку Андрій Ярмак, і додав: "Традиційно в Україні головними виробниками кавуна, крім Херсонської області були також Одеська, Миколаївська, Запорізька, ну і Закарпатська області, де кліматичні умови дозволяють вирощувати кавуни".
Наразі на ринках різних українських міст ціни за баштанні коливаються від 25 грн до 50 грн за кілограм. Кавуни з Туреччини, Азербайджану, навіть з Румунії коштують 40-50 грн за кг, а вітчизняні дещо дешевші, та, як зауважують продавці, вони ще не дозріли, а от з-за кордону вже спілі та солодкі.
Наприклад, на ринку у Львові за кілограм кавунця пропонують 40 грн, у Вінниці від 30 до 40 грн, у Києві 40-50 грн, у Тернополі пропонують за 45 грн, а в Черкасах 25-35 грн. Покупцеві кавун середнього розміру обійдеться в середньому 400-500 грн. Продавці кажуть, частіше беруть четвертинки, половинки, оскільки ягоди надто великі, можуть навіть 15-16 кг важити.
За прогнозами агроекспертів, ціна на гуртову продукцію може знизитися на 70%. Відповідно, кавуни стануть більш доступними для покупців. Адже у другій половині серпня прилавки заповнять плоди з Одеської, Вінницької та Черкаської областей.
3 серпня відзначається Всесвітній день кавуна. Свято започаткували американці – у США цей фрукт, а вірніше ягода є таким же невіддільним атрибутом літніх пікніків, як і хот-дог. До речі, Америка посідає перше місце за кількістю поїдання кавуна порівняно з іншими країнами. Хоча невідомо, хто і коли встановив цей день, він все одно не втрачає своєї популярності. У США кавуни особливо полюбляє латиноамериканська частина населення.
Історики вважають, що батьківщиною кавуна є Південна Африка. Відомо, що вже у Древньому Єгипті люди знали та обробляли цю рослину, що підтверджується розкопками. Так, в епоху Середнього царства у XX ст. до н.е. кавуни часто поміщали в усипальниці фараонів як джерело їжі в їх загробному існуванні. Крім того, кавун зображувався на стінах гробниць і згадувався у давньоєгипетських міфах і в багатьох медичних рецептах стародавніх папірусів. Був він відомий і в Стародавньому Римі, де його їли свіжим або засоленим, а також варили з нього мед.
До X ст. кавун став відомий і китайцям. У давній Китай ця ягода потрапила на купецьких судах, що борознили Середземне море, і відразу ж став популярним. До речі, у Китаї досі святкують свій День кавуна.
У Європі баштанні стали популярними у XIII – XIV ст., а до Америки кавуни були доправлені у XVI ст. європейськими колоністами, разом з африканськими рабами.
Натомість Японія є лідером за кількістю найдивніших сортів кавунів – там вивели квадратні кавуни, у вигляді піраміди, з жовтою м'якотою та кавуни-крихти діаметром 10 см. А найважчий кавун у світі виростили в Америці – він важив 122 кг, а форма у нього була не кругла, а витягнута як у дині.
Фото: Нібулон
Кавуни добре культивуються в степовому і середземноморському кліматі з довгим жарким сухим літом і м'якою, короткою зимою. До повномасштабної війни в Україні чекали на кавуни традиційно з Херсонщини. Наприклад до Києва баржі з баштанними доправляли річкою, що є найдешевшим способом транспортування, й тому ціни на ягоди зазвичай були дешеві.Кавуни – дуже корисні ягоди. У них понад 90% води та лише близько 6% цукру від загальної маси. Кавун є чудовим джерелом вітаміну А, містить комплекс вітамінів групи B, вітамін С і фолієву кислоту.
Також баштанні – одні з лідерів за вмістом лікопену (дуже сильний антиоксидант). Все це не тільки допомагає зміцненню імунітету, але й сприяє підтримці нормальної функції нервової системи та формуванню червоних кров'яних тілець.
Кавун має сильну сечогінну дію та рекомендується при деяких хворобах. Його використовують у лікувальному харчуванні при недокрів'ї, захворюваннях серцево-судинної системи, хворобах печінки та сечовивідних шляхів. Ця ягода також перешкоджає утворенню каменів у жовчному міхурі, сприяє виведенню з організму холестерину, а також допомагає контролювати частоту серцевих скорочень і регулює кров'яний тиск.