Цей процес вже відбувається, але ми розуміємо, що постійно здійснювати наступальні дії важко, бо вичерпується сила і техніка. Надалі все буде залежати від того, як будуть постачатися боєприпаси для ЗСУ, які дозволять проводити цю стратегію виснаження противника. Війська в цей час зможуть забезпечити перегрупування, накопичення сил і створення передумов для активних наступальних дій в той період, коли ворог буде максимально виснажений. Тому питання боєприпасів і систем враження - це те, від чого будуть залежати особливості саме цього зимового періоду і переходу в нову кампанію наступного року.
Авдіївка зараз є гарячою ділянкою фронту. Координатор із питань стратегічних комунікацій Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі на брифінгу заявив, що ворог зараз зазнає колосальних втрат в живій силі та техніці під Авдіївкою. Але в будь-якому разі він говорить про те, що ворог намагається сягати якихось тактичних успіхів.
Ситуація навколо Авдіївки є непростою і для російської армії й для наших захисників. Умовно кажучи, перші атаки почалися. 9 жовтня. Відбулися масовані танкові, бронетанкові атаки. Пізніше відбулась ротація російських сил і зараз відбувається перегрупування російських військ.
Речник цього напрямку ЗСУ говорить про те, що загалом противник втратив за його оцінками до 5 тис. особового складу вбитими й пораненими, це колосальні показники. Але в будь-якому разі зараз триває перегрупування військ і далі спроби протиснути нашу оборону і забезпечити оточення Авдіївки з півночі й півдня. Мова йде про просування від Красногорівки на коксохім. Також з півдня ворог намагається просуватися на Сєверне. Такими двома "клешнями" противник намагається охопити Авдіївку.
Насправді ситуація пов'язана з тим, що зараз українська армія туди перекинула додаткові резерви. Згадаємо про 47-му окрему механізовану бригаду, яка там діє. Все скеровано на те, аби максимально знищувати противника попри посилення і ротацію російських військ. Сподіваємось, що у ворога не буде можливості забезпечити це оточення, про яке він мріє і під Авдіївкою ворог втратить ще значну кількість сил, які він зараз перекидає з інших ділянок.
Коли говоримо про північ, там ворог перекидає ці свої регулярні частини з нових резервів. Вони ще не достатньо злагоджені, але там є кадровий особовий склад, зокрема з 2 загальновійськової армії перекидається на північ, аби штурмувати від Красногорівки й далі на Степове. Ймовірно, зараз буде діяти тактика противника, про яку згадував Костянтин Машовець. Висновок про те, що зараз ворог буде намагатися тиснути і з півночі і з півдня, здійснюючи атаки, є правильним. Окупанти будуть намагатися якимось чином зробити так, аби ми використовували резерви на різних ділянках. Скоріш за все, достатніх зусиль для того, аби протиснутись через нашу фронтальну оборону або забезпечити оточення з цих флангів, в противника не вистачає.
Зараз Авдіївка для противника є таким політичним фетишем, який насправді має бути так званим здобутком для російського військового керівництва. Тому якраз ця ділянка фронту вже має і політичне значення і військове. Ймовірно, впродовж найближчих місяців, як це було під Бахмутом і Вугледаром, ми будемо бачити жорстке протистояння на цій ділянці.
Зараз є декілька ділянок фронту, де присутність ЗСУ збільшується. Це якраз дві ділянки від обох Антонівських мостів на Лівому березі, залізничний і автомобільний міст.
Регулярні перебазування наших малих підрозділів на Лівий берег говорить про те, що ворог поступово відтісняється від цих ділянок і далі метою є повністю контролювати дорогу, яка йде по території Херсонської області, де зараз ворог контролює поки що цю ділянку.
Потрібно обережно ставитись до перспектив, бо всі очікують якогось форсування. Але забезпечити форсування та діяльність угруповань на Лівому березі, перекидаючи техніку через водну ділянку є надзвичайно складною логістичною справою. Наші військові це розуміють. Дія тих же груп морської піхоти говорить про те, що це примушує ворога турбуватися і зараз навпаки частину своїх підрозділів, які перекинуті на інші ділянки, ворог навпаки повертає. Тому зараз дійсно Лівий берег Дніпра, Херсонщина, є цікавим напрямом, який примушує ворога турбуватися про своє майбутнє.
Бойові дії відбуваються навколо Новопрокопівки, Роботиного та Вербового. Там є певне просування в бік Вербового, на правому фланзі цієї ділянки. Але зараз ворог, перекинувши туди десантні підрозділи, все-таки утримує наші війська від того, що ми забезпечили розширення цього вклинення на поки що окуповану територію.
Ця ділянка поки що залишається по ширині приблизно 10 км і 10 км на глибину і поки що такого просування в ширину, аби убезпечити подальше просування не відбувається. Але відбувається процес, пов'язаний зі знищенням живої сили противника та його техніки. Тому в будь-якому разі, як і раніше головний наголос робиться на артилерії, хоча останні дні погода почала псуватися, дрони літають менше, артилерія працює менше. Це позначилося на тому, що кількість живої сили противника, яка знищується, стала дещо меншою.
Ворожі крилаті ракети використовуються по командних пунктах, але бачимо, що в цих варіантах ворог достатньо обмежено використовує Х-101 для ударів по лінії фронту. Таких випадків дуже мало. Зараз головну загрозу для лінії фронту становлять КАБи та авіаційні бомби противника. Тому, ймовірно, зараз ворог накопичує ракети для стратегії енергетичного терору під час зимового періоду. Постачання комплексів ППО різного призначення та формату з боку наших партнерів відбувається достатньо потужно. Тому, сподіваємось, що ми знайдемо той баланс, який дозволить мінімізувати вплив противника на нашу енергетику.
Насправді тактика ведення наших ударів по території противника повинна мати певні рамки правил і звичаїв війни. Удари по енергетичних об'єктах належать до цілей, які можна вважати легітимними, але це має бути пов'язано з правильним вибором цілей, які матимуть максимальний ефект на противника. Тому, що так чи інакше наші партнери на певному етапі можуть почати говорити, що ми занадто активно діємо на території РФ, як це було в декількох випадках.
В будь-якому разі смерть керівника ворожої держави частково вплине на систему управління противника. Ми це розуміємо, але в будь-якому разі зберігається завдання російського ГШ, збройних сил. Так чи інакше, фронти залишаться на місцях. Командири будуть, умовно кажучи, діяти за певною інерцією доки не почнеться метушня в самій російській еліті, яка вплине пізніше на поведінку і на постановку задач для ЗС РФ. Тому думаю, що якби таке сталося, то так чи інакше, це через певний час спричинило б зміни й на лінії фронту.