Українцям варто навчитися «фільтрувати базар»

Цими вихідними радник президента Петра Порошенка та голова його політичної партії Юрій Луценко дещо сконфузився. Вчора на сторінці у «Фейсбуці» екс-глава МВС поділився з громадськістю радісною звісткою – на саміті НАТО досягнуто домовленості про постачання Україні зброї аж з п’яти країн НАТО. Зокрема йшлося про США, Францію, Італію, Польщу та Норвегію.

Але в той же день агенція Reuters цю інформацію спростувала, посилаючись на власні джерела в міністерствах оборони вказаних країн чим зробила з Луценка для всього світу брехуном, хоча, швидше за все, Луценко виявився звичайним базікалом.

Власне, балакучість Юрія Віталійовича українцям добре відома. В перший ешелон української політики Луценко потрапив в тому числі і завдяки своєму добре підвішеному язику. Луценко ніколи не соромився говорити те, що думав, не надто добираючи слова. Саме це багато в чому і посприяло дворічній «посадці» Луценка в часи Віктора Януковича. Але в часи війни звичка говорити все що думаєш і знаєш може коштувати надто дорого. 

Мотиви Луценка, головне завдання якого на нинішньому етапі привести партію Порошенка до перемоги на позачергових виборах, абсолютно зрозумілі. Намагаючись продемонструвати успішність зовнішньої політики президента, Юрій Віталійович, певно, забув, що в світі не надто прагнуть багато говорити про постачання зброї в країни, що воюють. Під час більшості локальних конфліктів минулого століття ані США, ані їхні союзники по НАТО не афішували ту військову допомогу, яку надавили одній зі сторін конфлікту. І певно були дуже здивовані тим, що радник президента України розповідає про подібне у соцмережах.

Тому на Заході і поквапилися спростувати недоречний злив Луценка. Варто зазначити, що зробили це не офіційні особи, а Reuters з «посиланням на власні джерела». Офіційно коментувати «викид» Луценка ніхто, скоріше за все, і не буде, але ставлення до лідера президентської партії буде відповідне.

До речі, звичку виносити на широкий загал, що треба і не треба, має не лише Луценко. В соцмережах російська розвідка і контррозвідка може отримати багато інформації до роздумів. Зокрема, сьогодні ще один радник президента та відомий волонтер Юрій Бірюков детально розповів чим озброєний добровольчий батальйон «Фенікс». Свій пост Бірюков проілюстрував великою кількістю світлин. Для кого було повідомлення Бірюкова? Якщо він хотів звернути увагу відповідних органів на недостатнє чи застаріле озброєння батальйону, то для цього є спеціальні канали зв’язку. Якщо ж він хотів проінформувати путінську розвідку, то можна було просто надіслати телеграму в Генштаб РФ.

Подібних повідомлень в мережі можна знайти безліч – анонсуються пересування військ, їхня кількість, озброєння, початки наступу. А потім усі дивуються, як так трапилося, що батальйони потрапляють у засідки. В Адміністрації президента навіть довелося «засекречувати» інформацію про пересування військ, яка, власне, має бути секретною за помовчанням. 

Сьогодні, в постіндустріальну епоху, держава власними зусиллями уже в принципі не здатна засекретити усе, що вважає за потрібне. І тут і політики і громадськість повинні тричі подумати, а чи не може ворог скористатися інформацією, яку їм дуже кортить оприлюднити. Нікого не дивує, що в воєнний час певною мірою обмежується свобода слова. Отже, чому б не спробувати заради майбутньої перемоги дещо обмежити і власну свободу та не забувати стару ірландську приказку - за довгий язик часто доводиться платити роз'юшеним носом.