Як російські ЗМІ намагалися знайти в Україні аналог багатодітної "зрадниці" Давидової

"Дзвінок в посольство Росії є державною зрадою України, і, незважаючи на "відсутність важких наслідків" і молодий вік обвинуваченого, колишній військовослужбовець Національної гвардії (ім'я не розкривається, в документах він проходить як "ОСОБА_1") був засуджений до 9 років позбавлення волі. Відповідний вирок виніс Деснянський районний суд міста Чернігова. Учора його текст опублікований на сайті суду", - пише газета "Известия" сьогодні в статті під назвою "Украинец получил 9 лет колонии за звонок в посольство России".

Враховуючи особливості аудиторії онлайн-видань, далі першого абзацу, а той й заголовку, читають далеко не всі. Тому значна частина поціновувачів газети "Известия" вдовольнилася заголовком і вступом до розповіді, яка не надто відображає суть вироку.

Автори статті намагалися провести аналогію з мешканкою російського міста Вязьма, багатодітною матір'ю Світланою Давидовою, яку звинувачують у державній зраді за дзвінок у посольство України. Жінка подзвонила в посольство та, по суті, поділилася свіжими плітками. Як розповів чоловік Давидової, жінка помітила, що у військові частині, неподалік від якої вона проживає, "поменшало" солдатів. Згодом, їдучи кудись у своїх справах, вона почула у маршрутці телефонну розмову одного з військовослужбовців тієї частини. Він досить голосно розповідав комусь, що їм наказали приїхати в Москву в штатському одязі, а потім солдати поїдуть "у відрядження". Після цього Давидова подзвонила в посольство України та висловила припущення, що солдатів з місцевої військової частини відправляють воювати на Донбас.

Попри всі старання, порівняння вийшло недолугим, бо одне діло, коли жінка в намаганнях хоч якось запобігти війні та кровопролиттю повідомляє в посольство іншої країни, що на її територію відправляють солдатів (бо ж їх, як відомо, "немає" на Донбасі, і повідомлення Давидової, враховуючи заяви офіційних осіб Росії, не може нашкодити держбезпеці Росії, а є звичайною дезінформацією), а інше діло – вчинок не надто добросовісного, про що в суді розповідали офіцери частини, військовослужбовця України, який "злив" спецслужбі країни-агресора тисячі документів з даними про свою частину та проситься на роботу в ФСБ.

У статті наполегливо акцентують на тому, що хлопця посадили саме за дзвінок у посольство, однак забувають вказати, що в посольство він звертався уже після того, як злигався з ФСБ, отримав завдання по збору розвідданих та майже півроку відправляв інформацію. І метою отримання російського громадянства вказував подальше працевлаштування в спецслужбах Росії.

Як йдеться у тексті вироку, оприлюдненому на сайті суду, нацгвардієць протягом першої половини року передав ФСБ через магазин "Лубянка", яким спецслужба прикриває свою діяльність в інтернеті, до 9 тисяч файлів з інформацією про військові частину на Чернігівщині – від кількості військових та планів оборони до особистих та контактних даних колег по службі. Також серед відправлених листів на електронній пошті хлопця працівники СБУ знайшли заповнену анкету для прийому на службу в ФСБ, датовану початком травня минулого року.

Військовослужбовці цієї частини, які перебували в зоні АТО та були опитані в якості свідків, запевняють, що передані ФСБ дані можуть нести загрозу – як для тих, хто залишається в частині, так і тих військових, які вирушили в АТО.

Для того, щоб можна було порівнювати випадок Давидової з чернігівським солдатиком, історія "росіянки-зрадниці" мала б виглядати приблизно так: Давидова звертається в СБУ з пропозицією надавати інформацію про військову частину, біля якої вона живе, з перспективою подальшого працевлаштування в українській спецслужбі на тримання українського громадянства. Отримавши завдання від СБУ, жінка починає збирати інформацію – робить фотографії військових об'єктів, втрирається в довіру до офіцерів та офіцерських дружин, розпиваючи з ними горілку довгими зимовими вечорами, влаштовується на роботу бухгалтеркою в військову частину, щоб отримати доступ до документів частини, ну і так далі...

Отже, можна констатувати, що російські спецслужби просто халтурили у справі Давидової. Як мінімум, її потрібно було видати за диверсантку завербовану років з десять тому СБУ та ЦРУ, яку інструктував особисто Ярош, і розплачувалися з нею виключно "брудними" грошима з "банку Коломойського".

Але навіщо росіянам витрачати зайві сили, коли розігрітий пропагандою "піпл" "хаває" все, що йому пропонують.