Нова чеченська війна?

Путін вміє дивувати. Тих, хто має коротку пам’ять…

Зміст

Це видається неймовірним, але вирішення української кризи цілком може бути запорпаним на… Північному Кавказі. У Чечні (чи, радше, Ічкерії, бо, гадаю, багатьом доведеться виколупати із схованок власної пам’яті цю, історичну назву непокірної республіки).

Знаючі люди, зокрема американський експерт з питань постсовєтського простору Пол Гобл заявив, що можливість третьої російсько-чеченської війни сьогодні реальна, як ніколи. Пересічний обиватель лише скрушно здвигне плечима, а той, хто бодай краєм ока заглядає у сусідський сегмент інтернету матиме черговий привід для кпинів. Яка війна, - Рамзан Кадиров клянеться вмерти за Путіна, у відбудову Грозного вбухано трильйони доларів, політичне поле Чечні зачищене до блиску.

Хоча… Путін вміє дивувати, але лише тих, хто має коротку пам’ять. Досі усі кардинальні проблеми Росія вирішувала ріками саме чеченської крові. Це, так би мовити, тамтешня традиція, запроваджена ще Петром І, якого, без сумніву, можна вважати архітектором стратегії геноциду чеченців. А Алєксєй Єрмолов, під орудою якого росіяни «освоювали Чечню», гранично відверто сформулював цю стратегему: «Я не заспокоюсь до тих пір, поки не залишиться в живих жодного чеченця».

1949 року, після низки царських і сталінських депортацій, Єрмолову поставили помпезний пам’ятник у центрі Грозного. Для тих, хто ще мав сумніви щодо тяглості російської державності, незмінності її природи, визначального вектора у ставленні до поневолених народів.

Ця тяглість підтверджена Першою чеченською війною «демократичної» Росії. Хіба могли у Кремлі стерпіти небачений інцидент – 1994 року Республіка Ічкерія стала першою (!) постсовєтською територією, з якої пішов останній російський вояк? Але її амбіції розбилися ущент, - Першу чеченську Москва програла. Війна завершилася у початковій точці – Хасав’юртські угоди зафіксували статус кво – окупанти пішли з Ічкерії.

Мир був нетяглим. Друга чеченська війна – це політична примха Путіна, якому кортіло перемогти у виборах. Це – провісниця «гібридної війни», яка точиться зараз на Сході України, оскільки чимало її елементів (власне, і сам початок – вибухи у Буйнакську, на Каширському шосе в Москві та Волгодонську) – з арсеналу КГБ, яке викохало майбутнього президента ерефії. У воєнному плані Росія програла і Другу чеченську, те, що не вдалося поконати мілітарно, а саме прагнення кавказців до свободи, було куплено грішми. Шаленими грішми… Останніми роками лояльність режиму Рамзана Кадирова коштувала Кремлю не тільки велетенськими дірками бюджету, витівки «глави» республіки виходили за межі усталеного в імперії порядку речей.

Убивство Боріса Нємцова і «чеченський слід», безпосередньо пов’язаний з «Рамзанкой», його минулотижневе розпорядження стріляти у федералів, якщо ті насміляться діяти на підлеглому терені без дозволу чеченських чиновників свідчить про передгроз’я у стосунках Москви і Грозного. Полінець до ватри підкидають і російські силовики, вкрай знервовані усесиллям і безкарністю «путінського пса». Недаремно ж однією із робочих версій причин недавнього зникнення ВВХ був конфлікт між «ефесбешниками» і «кадировським лобі», розв’язати який ось так, нахрапом, Путіну не стало сил.

Донбаський пат, а по суті – поразка путінського плану бліц-кригу в Україні, санкції Заходу, особлива постава США – найпевнішого союзника Києва у війні з Москвою, змушують кремлівського диктатора гарячкого шукати виходу. Заяви про те, що головним ворогом Росії є «Ісламська держава», може, й гріють душу Обамі, однак відгукуються небажаною реакцією в мусульманських окраїнах самої Росії. І світ знову клином сходиться на Чечні.

Кіка локальних сутичок, на кшталт тієї, що трапилася у Грозному на початку грудня минулого року, кілька легковажних антиіспамських заяв тупого Лаврова, - і терпець урветься навіть у Героя Росії Кадирова.

Але Третя чеченська теж буде по суті спецоперацією. Для того, аби Путін «тихо пішов» з України, вициганив собі сяку-таку прихильність Білого дому у його боротьбі з ад-Даулят аль-Ісламійя. Путіна ця війна, може, врятує. А ось РФ – навряд чи. Бо слідом за мусульманською Чечнею (Ічкерією) запалає не тільки Кавказ…

2026, субота

4 липня